Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При цьому відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином зокрема відповідно до умов договору.

Поряд з цим, частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 90 ЦК України, статті 9 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариство з обмеженою відповідальністю повинно мати своє найменування, яке має містити інформацію про його організаційно-правову форму та назву.

Відповідно до частини першої статті 56 ГК України, статей 47-52 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" суб’єкт господарювання (зокрема, товарситво з обмеженою відповідальністю) може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючого товариства з обмеженою відповідальністю з додержанням вимог законодавства.

Довідково інформуємо, що відповідно до пункту 1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи.

Водночас порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.

При цьому у разі розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі, замовник керується вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону, оскільки такий предмет закупівлі вважатиметься новим предметом договору.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до пункту 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі (далі – учасник) – фізична особа, у тому числі фізична особа – підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Пунктом 5 частини першої статті 1 Закону установлено, що договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Водночас статтею 5 Закону встановлено, що вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом. Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

У свою чергу, вимоги до функціонування електронної системи закупівель та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.

Відповідно до підпункту 7 пункту 9 Порядку функціонування системи авторизовані електронні майданчики повинні відповідати вимогам щодо наявності інтерфейсу та інструкції користувача англійською мовою, якщо авторизований електронний майданчик акредитований за четвертим рівнем відповідно до пункту 12 Порядку.

Згідно з абзацом шостим пункту 2 Порядку функціонування системи користувач − учасник, постачальник товарів, надавач послуг, виконавець робіт, замовник, державні (зокрема казенні) та комунальні підприємства, їх дочірні підприємства, об'єднання підприємств, а також господарські товариства, в яких державна або комунальна частка у статутному капіталі становить 50 і більше відсотків, орган оскарження, органи, які уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, і Казначейство та його територіальні органи в межах своїх повноважень та інші заінтересовані особи.

Поряд з цим, виходячи зі змісту пункту 12 Порядку функціонування системи, авторизація електронного майданчика здійснюється за рівнями акредитації залежно від користувачів, яким надаються послуги, та порядку здійснення закупівлі. При цьому четвертий рівень акредитації електронного майданчика передбачає надання послуг учаснику, що бере участь у закупівлях, порядок здійснення яких визначений Законом.

Ураховуючи викладене, оператор авторизованого електронного майданчика для отримання авторизації за четвертим рівнем акредитації повинен відповідати зокрема вимогам встановленим у підпункті 7 пункту 9 Порядку функціонування системи.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі –  Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасником процедури закупівлі (далі – учасник) є фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Таким чином, учасником процедури закупівлі може бути будь-яка особа, яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Водночас тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону).

У свою чергу, враховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов.

При цьому згідно з частиною першою статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації.

Таким чином, з питань щодо вимог тендерної документації слід звертатись до конкретного замовника у порядку, передбаченому статтею 23 Закону.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 35 Закону. Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.

Водночас відповідно до пункту 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі − фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. При цьому кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію (абзац третій частини першої статті 25 Закону.)

У свою чергу, статтею 20 Закону встановлено, що  для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій.

Перелік підстав для відміни торгів або визнання їх такими, що не відбулися, визначений статтею 31 та є вичерпним.

Таким чином, кількість учасників, яка достатня для проведення відкритих торгів (тендеру), становить не менше двох. Тому, замовник відміняє торги в разі подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій.

З огляду на викладене, застосуванню як виняток переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 4 частини другої статті 35 Закону, мають  передувати двічі відмінені торги через відсутність достатньої кількості учасників, тобто якщо на оголошені замовником двічі торги було подано менше ніж достатню кількість пропозицій, у зв"язку з чим замовник був зобов"язаний відмінити тендер.