Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
Консультації
В словах тільки україньскі літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
14.05.2020 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
1367 / 1318
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про нотаріат», нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Разом з тим тією ж ст. 3 Закону України «Про нотаріат» зазначено, що «нотаріус не може займатися підприємницькою, адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об’єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої діяльності» Приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою відповідно до ст. 31 Закону України «Про нотаріат». Ст. 34 Закону України «Про нотаріат» визначено перелік нотаріальних дії, що вчиняють нотаріуси, в тому числі засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них. Враховуючи вище викладене прошу роз’яснити: 1. Чи відноситься «Нотаріальна дія» вчинена в тому числі приватним нотаріусом до визначення «послуги» в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»? 2. Чи підпадають під дію та сферу застосування Закону України «Про публічні закупівлі», вчинені нотаріусом нотаріальні дії визначені Законом України «Про нотаріат»? 3. Чи може бути «Нотаріус», учасником процедури закупівлі в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»?
Відповідь
14.05.2020 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
1457 / 1483
Добрий день! 1. Роз'ясніть, будь ласка, як замовник може захистити себе від потенційного учасника, який умисно ставить запитання, які не стосуються змісту тендерної документації, в такий спосіб зловживає своїм правом звертатися за роз'ясненням до замовника і як наслідок затягує процедуру закупівлі. Крім того, потенційний учасник у своєму зверненні допускає некоректні висловлювання, що шкодять діловій репутації замовника. Оскільки ідентифікувати потенційного учасника немає можливості як замовник може себе захистити? 2. Як повідомити про недобросовісного учасника, який подав у тендерній пропозицій недостовірну інформацію? Дякую за відповіді.
Відповідь
08.05.2020 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
1374 / 1463
19 квітня 2020 року набула чинності нова редакція Закону “Про публічні закупівлі». Новий закон значно розширює можливості для участі в тендері об’єднань учасників. Так, у новому законі воно є окремим суб’єктом закупівель та самостійним учасником процедури закупівлі. Зокрема, відповідно до частини 37) пункту 1 статті 1 «Визначення основних термінів» ЗУ «Про публічні закупівлі»: «37) учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належать: окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів; окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів); об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи;» Просимо надати роз’яснення чи має право брати участь в процедурі закупівлі, як учасник, об’єднання юридичних осіб - резидентів без створення окремої юридичної особи
Відповідь
07.05.2020 Запитання      Тема: Тендерна документація Розширений перегляд
1547 / 1470
Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» у новій редакції (далі-Закон), яка набула чинності 19.04.2020р. у пп.37), п.1 Ст.1 Закону передбачена можливість участі у закупівлі Учасника - об’єднання юридичних осіб - нерезидентів без створення окремої юридичної особи, наприклад консорціум. Розуміємо, що такий консорціум без створення юридичної особи можливий лише за іноземним законодавством. Питання: Яким чином завантажувати через електронний майданчик Тендерну пропозицію такого Учасника? Чи як саме консорціум, який не має реєстраційних даних оскільки не є юридичною особою? Чи як уповноваженого учасника (члена) такого об’єднання юридичних осіб - нерезидентів без створення окремої юридичної особи?
Відповідь
30.04.2020 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
1322 / 1247
Є закупівля UA-2020-04-23-000133-a "Очікувана вартість" закупівлі 21200грн. Моя ставка на даний тендер 19350 грн. в моєму розумінні я маю платити за участь 17 грн. (що випливає з тарифної сітки затвердженої КМУ в постанові №116, - так як моя вартість нижче 20 тис грн.) Та при реєстрації з мене зняли 119 грн. (був змушений відкликати пропозицію, - так як вважаю, такі дії тендерного майданчика порушують Законодаство). В постанові КМУ від 24 лютого 2016 р. № 166 - чітко сформовано, - далі витяг із постанови: " За подання учасником тендерної пропозиції та/або пропозиції учасника закупівлі, що була розкрита електронною системою закупівель через електронні сервіси з автоматичним обміном інформацією (онлайн-сервісами), доступ до яких здійснюється за допомогою Інтернету, та за користування зазначеними електронними сервісами оператор авторизованого/попередньо авторизованого електронного майданчика справляє з учасника плату в розмірі: 1) один неоподатковуваний мінімум доходів громадян - у разі, коли вартість закупівлі становить не більш як 20 тис. гривень;" Прошу надати юридичне уточнення понять: "Очікувана вартість" - завжди фігурує в тендерній документації будь-якої закупівлі. "Вартість закупівлі" - фігурує в постанові КМУ від 24 лютого 2016 р. № 166 В моєму розумінні це два абсолютно різні поняття і тому несуть різну суть. "Очікувана вартість" - абстрактна, початкова цифра вище якої просто не має бути ставка на тендері. "Вартість закупівлі" - чітка (стала) цифра яка утворюється за результатами торгів. Питання, - чому я як учасник, маю платити за участь в тендері суму яка вираховується з "абстрактної" нічим не обгрунтованої цифри (яка в результаті торгів буде змінена, незрозуміло на яку величину), якщо моя початкова ставка є нижчою? Логічно вираховувати вартість участі від початкової ставки учасника. Тим більше що текст в постанові КМУ №116 сформульований дуже чітко і не двозначно, а саме, - вартість участі формується з "Вартості закупівлі" і аж ніяк не з "Очікуваної вартості" чи "Розміру бюджетного призначення" Так «Початкова ставка» теж не є сталою величиною, - бо може бути змінена під час торгів (але ж тільки в сторону зменшення), тому на мою думку «Початкова ставка» є більш актуальним мірилом ніж «Очікувана вартість»(як ми потенційні учасники, - застраховані від завищення "Очікуваної вартості"???), так як остаточна «Вартість закупівлі»(на основі якої, - згідно законодавства формується вартість участі в тендері) однозначно буде не більше «Початкової ставки» (якщо учасник пройде кваліфікацію). Дуже чекаю на розяснення. Дякую.
Відповідь
Міністерство економіки
України
01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2