|
|
23.07.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Вимога підтвердження натуральності як молока, так і інших продуктів для харчування дітей в організованих навчальних закладах використовується на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 305 від 24 березня 2021 року «Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку» ( частина 47 Порядку), а також спільних наказів МОН України та МОЗ України від 17.04.2006 р. № 298/227 «Про затвердження Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних закладах» ( пункт 4.7.Інструкції), якими регламентовано:
« В дошкільних навчальних закладах забороняється використовувати продукти, що містять синтетичні барвники, ароматизатори, підсолоджувачі, підсилювачі смаку, консерванти », тобто продукти мають бути виключно натуральними.
Отже, сама вимога- підтвердити натуральність продукту- законодавчо зумовлена. Наше питання полягає в тому, чи можемо ми викласти її у якості нецінового критерію, оформивши питому вагу критеріїв у вигляді:
«• наявність сертифікату відповідності критеріям натуральності за схемою згідно ДСТУ ISO 14024 стосовно предмету закупівлі -30 %;
• відсутність сертифікату відповідності критеріям натуральності за схемою згідно ДСТУ ISO 14024 стосовно предмету закупівлі - 0 %.»?
Чи не суперечить така редакція нецінових критеріїв вимогам Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 02.04.2021 № 3304-04/20327-06 “Щодо критеріїв оцінки тендерних пропозиці”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20327-06
Водночас замовник самостійно встановлює перелік критеріїв оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій в тендерній документації з дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
26.02.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Питання щодо застосування нецінових критеріїв оцінки.
1) Чи можна використовувати нецінові критерії оцінки для спрощеної процедури закупівлі?
2) До яких категорій предмета закупівлі (товар, роботи, послуги) можна застосовувати нецінові критерії?
3) Чи можна в якості нецінових критеріїв використовувати технічні характеристики обладнання, яке мають встановити на підприємстві (закупівля послуг на облаштування інформаційного центру з встановленням обладнання)?
4) Які нецінові критерії можна застосувати у закупівлях?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо застосування нецінових критеріїв, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|
|
|
28.01.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
ст. 66 Цивільного кодексу України заклади охорони здоров’я, в яких перебуває недієздатна особа, здійснюють опіку над такою особою. сті 67 кодексу встановлюються вимоги до опікунів «Опікун забов’язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного». Піклування про якісне, безпечне харчування своїх підопічних є складовою їх соціального захисту. У пункті 9.3. розділу 9 Положення затверджено: «Директор та працівники інтернату несуть персональну відповідальність за збереження життя та здоров’я підопічних, дотримання їх прав і запобігання дискримінації щодо них.»
Тобто, годування підопічних натуральними безпечними продуктами є актом їх соціального захисту. Неціновий критерій оцінки тендерної пропозиції при закупівля молочних продуктів для недієздатних хворих такого критерію, як натуральність продукту, відповідає критерію соціального захисту, який пов’язаний із предметом закупівлі, а також повністю відповідає вимогам ЗУ «Про публічні закупівлі» та чинному законодавству України взагалі.
Просимо дати роз'ясненнящодо правомірності встановлення нецінового критерію.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Враховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, перелік критеріїв оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію.
При цьому, вибір критеріїв оцінки можливий з чотирьох варіантів, а саме:
1) ціна; або
2) вартість життєвого циклу; або
3) ціна разом з іншими критеріями оцінки; або
4) вартість життєвого циклу разом з іншими критеріями оцінки.
Водночас іншими критеріями оцінки можуть бути: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі.
При цьому цей перелік нецінових критеріїв не є вичерпним.
Таким чином, замовники, окрім ціни або вартості життєвого циклу, можуть застосовувати й інші критерії оцінки. У такому разі, замовники у тендерній документацїї/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі визначають їх вартісний еквівалент або питому вагу цих критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій/пропозицій.
При цьому зазначаємо, що питома вага цінового критерію/вартості життєвого циклу не може бути нижчою ніж 70 відсотків, крім випадків застосування процедури конкурентного діалогу, за якою ніяких обмежень щодо ваги критеріїв немає. Водночас питому вагу кожного нецінового критерію та їх кількість замовник визначає самостійно.
Отже, перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію визначаються замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
23.12.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати пояснення по дуже важливому питанню стосовно правильного розуміння ст. 29 ЗУ «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015р. в редакції № 114-IХ від 19.09.2019р., яке спричиняє багато спорів та протиріч, та невірне розуміння якого може првести до численних порушень вказаного закону при закупівлях, а саме:
Згідно п.3, ст.29 ЗУ «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015р. в редакції № 114-IХ від 19.09.2019р.
«3. Критеріями оцінки є:
1) ціна; або
2) вартість життєвого циклу; або
3) ціна/вартість життєвого циклу разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі.»
Чи вірним буде наступне розуміння :
По-перше:
Оскільки між ціна/вартість стоїть наклонна риска, як правильно розуміти риску:
ціна життєвого циклу разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі
АБО
вартість життєвого циклу разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі ?
АБО
Ціна та вартість життєвого циклу разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі ?
По-друге:
Чи є перелік «зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту» - вичерпним?
По-третє:
Якщо цей перелік не є вичерпним, чи вірним буде розуміти, що критеріями оцінки можуть бути і інші критерії,які пов’язані із предметом закупівлі ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо критеріїв оцінки тендерних пропозицій, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|
|
|
05.07.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Таке питання, в тендерній докеументації вказано, що товар поставляється на умовах поставки DDP (Інкотермс 2010), тобто повністю очищений від всіх обов'язкових платежів (ПДВ, митні збори тощо), проте за такими умовами не може поставляти товар нерезидент, оскільки не має можливості розмитнити товар самостійно, згідно Митного кодексу України. Тому для нерезидентів використовуються умови поставки DAP (Інкотермс 2010), розмитнення та сплата податків покладається на Замовника.Тому для нерезидентів існує формула за якою здійснюється перерахунок ціни для участі в торгах(приведена ціна - з усіма обов’язковими платежами), а договір укладається на ціну без ПДВ та інших митних зборів, оскільки по факту сплачувати їх буде Замовник, тобто ціна буде менша від ціни яка зафіксована в системі ProZorro.
Питання: Чи може ціна договору з переможцем торгів нерезидентом відрізнятись від ціни аукціону (пропозиції учаника-переможця)? А якщо ні, то яким чином виходити з даної ситуації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 129/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f56cca96-e2ed-4a27-a312-6a674d7ec8e3&lang=uk-UA
|