|
|
19.11.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Постановою НКРЕКП від 30.07.2021 № 1227 на період дії карантину та обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), встановлені граничні ціни на РДН і ВДР на електричну енергію не вище ціни, що дорівнює:
- для годин мінімального навантаження (з 00:00 до 07:00 та з 23:00 до 24:00) – 2000 грн/МВт∙год (2,00 грн/кВт∙год );
- для годин максимального навантаження (з 07:00 до 23:00) – 4000 грн/МВт∙год (4,00 грн/кВт∙год).
Відповідно до пункту 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії»:
У разі істотного коливання цін на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку відповідно до методики, визначеної Регулятором, Регулятор має право встановлювати граничні ціни (тимчасові мінімальні та/або максимальні цінові межі) на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку для кожної торгової зони з відповідним обґрунтуванням. Рівень граничних цін має впливати на формування вільної (ринкової) ціни у мінімальний спосіб. Доцільність встановлення і рівень граничних цін у разі їх встановлення мають переглядатися Регулятором не менше одного разу на шість місяців. Граничні ціни встановлюються Регулятором після консультацій з Антимонопольним комітетом України.
Чи можна вважати вказані встановлені Постановою НКРЕКП від 30.07.2021 № 1227 ціни на електричну енергію на РДН і ВДР - регульованими, в т.ч. у розумінні підпункту 5) частини 6 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі"?
Буду дуже вдячний за надання відповіді по суті цього питання без відсилання на раніше надані роз'яснення зі схожих питань.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Так, норма пункту 5 частини шостої статті 3 Закону, яка дозволяє здійснювати закупівлі деяких предметів закупівлі без застосування Закону, стосується: 1) саме замовника, який провадить діяльність в окремих сферах господарювання; 2) якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах.
Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки не належить віднесення предметів закупівель до таких, що визначені у частині шостій статті 3 Закону у конкретних випадках.
Крім цього, інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (із змінами). Тому, з питань, зазначених у зверненні, пропонуємо звернутися до НКРЕКП.
|
|
|
16.11.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Господарство придбало авто Mercedes-Benz GLE 350 e4MATIG Coupe(гібрид)вартістю більше 375 мінімальних зарплат,але в ПЕРЕЛІКУ легкових авто,які підлягають оподаткуванню НЕ МІСТИТЬСЯ
Чи буде такий автомобіль об"єктом оподаткування транспортним податком у 2021році?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, та зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель Мінекономіки, пропонуємо його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки
http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки, в компетенції якого знаходиться Ваше питання.
|
|
|
15.11.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 233 «Про визначення державного підприємства «Українські спеціальні системи» централізованою закупівельною організацією» (далі - Розпорядження) визначено перелік замовників, в інтересах яких проведення тендерів та закупівель за рамковими угодами через централізовану закупівельну організацію є обов’язковим та перелік товарів, закупівля яких через централізовану закупівельну організацію (далі – ЦЗО) є обов’язковою.
Слід зазначити, що Міністерство аграрної політики та продовольства України та заплановані закупівлі товарів (додаткова потреба, яку неможливо було передбачити) за кодами єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 підпадають під дію Розпорядження та мають закуповуватись через ЦЗО.
Поряд з цим зазначаємо, що листом від 13.10.2021 № 19-59-ЦЗО державне підприємства «Українські спеціальні системи» посилаючись на пункт 3
розділу V Регламенту взаємодії замовників з Державним підприємством «Українські спеціальні системи» з питань організації, підготовки та проведення закупівель централізованою закупівельною організацією (для замовників, в інтересах яких проведення тендерів і закупівель за рамковими угодами через централізовану закупівельну організацію є обов’язковим) (який, до речі не пройшов державної реєстрації нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731), повідомлено замовників, що подання замовником заявки та інформації для проведення тендеру необхідно створити рядок річного плану не пізніше 20 жовтня поточного року, в іншому випадку буде втрачена можливість включення закупівлі до річного плану ЦЗО.
Станом на 11.11.2021 за результатами проведених процедур закупівель в тому числі через ЦЗО виникла економія коштів, за які планується придбати комп’ютерну техніку для забезпечення автоматичним робочим місцями працівників Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Проте, як зазначалось вище, ЦЗО не включить зазначену процедуру до свого річного плану, та як наслідок не буде проведена закупівля для потреб Мінагрополітики.
Керуючись статтею 9 Закону України «Про публічні закупівлі» Мінагрополітики просить надати роз’яснення, як діяти в даній ситуації та чи може замовник самостійно провести закупівлі для забезпечення своїх потреб після 20 жовтня.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи зі змісту пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 233-р “Про визначення державного підприємства “Українські спеціальні системи” централізованою закупівельною організацією” (далі – Розпорядження) централізована закупівельна організація державне підприємство “Українські спеціальні системи” (далі – централізована закупівельна організація) проводить тендери та закупівлі за рамковими угодами товарів і послуг (крім поточного ремонту) в інтересах замовників згідно із Законом.
При цьому для замовників згідно з додатком 2 Розпорядження централізована закупівельна організація в обов’язковому порядку проводить тендери та закупівлі за рамковими угодами товарів згідно з додатком 1 Розпорядження за рахунок коштів державного бюджету, крім випадку, коли ці товари замовник закуповує із застосуванням переговорної процедури закупівлі.
Отже, закупівлі товарів, визначених у додатку 1 Розпорядження, централізованою закупівельною організацією в обов’язковому порядку здійснюються саме для замовників, визначених у додатку 2 Розпорядження.
Ураховуючи викладене, предмети закупівель, закупівля яких через централізовану закупівельну організацію є обов’язковою, незалежно від вартості закупівлі, обов’язково передаються замовниками централізованій закупівельній організації, яка в свою чергу зобов`язана здійснити закупівлі таких товарів в інтересах замовників.
|
|
|
12.11.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
На яку суму штрафуватимуть уповноважених осіб Замовника за дії, передбачені ч. 1 ст. 164(14) якщо Згідно п. 5 Розділу XX Перехідних полoжeнь Податкового кодексу України: "Якщо норми іншиx законів містять посилання нa неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тo для цілей їх застосування використовуєтьcя сума в розмірі 17 гpивень, крім норм адміністративного тa кримінального законодавства в чaстині кваліфікації злочинів абo правопорушень, для якиx сума неоподатковуваного мінімуму {*примітка: використання назви "неоподаткований мінімум" - некоректне} встановлюється нa рівні податкової соціальної пільги, визнaченої підпунктом 169.1.1 пyнкту 169.1 статті 169 рoзділу ІV цьогo Кодексу для відповідного року."
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Водночас відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Отже, з питань адміністративних стягнень щодо порушення законодавства про закупівлі, передбачених статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, слід звертатися до Держаудитслужби.
|
|
|
11.11.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, прошу надати роз'ясненення чи підпадає під дію п.16ч.5 ст3. Закону України "Про публічні закупівлі " закупівля медичних бланків з елементами захисту,технічний опис яких затверджений Наказом МОЗ України від 8 липня 2013 року N 583(зі змінами та доповненнями) а саме: "Медична довідка для отримання дозволу (ліцензії) на об'єкт дозвільної системи" (ф.127/о)"Медична довідка про проходження обов'язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів"(ф122-2/о),"Медична довідка щодо придатності до керування транспортним засобом","Сертифікат про проходження профілактичного наркологічного огляду"(ф.140/о).Закупівлю планується провести на суму, що перевищує 50,0 тис. грн. Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Згідно зі статтею 13 Закону закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги, торги з обмеженою участю, конкурентний діалог. Відкриті торги є основною процедурою закупівлі у відповідності до частини першої статті 20 Закону.
Відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 Закону.
Водночас частиною п'ятою статті 3 Закону установлений перелік випадків, на які не поширюються дія Закону. Так, відповідно до пункту 16 частини п’ятої статті 3 Закону його дія не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є, зокрема бланки інших документів, що відповідно до законодавства України потребують використання спеціальних елементів захисту, що виготовляються підприємствами, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та контролю за виготовленням бланків цінних паперів, документів суворої звітності, а також товари і послуги, необхідні для їх виготовлення. При цьому згідно з Положенням про Мінекономіки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань реалізує державну політику у сфері організації та контролю за виготовленням бланків цінних паперів, документів суворої звітності, здійснює державний контроль і координацію діяльності державних органів у зазначеній сфері.
Тому, виключно у разі якщо замовником передбачена закупівля, зокрема бланків документів, що відповідно до законодавства України потребують використання спеціальних елементів захисту та виготовляються саме підприємствами, які належать до сфери управління Мінекономіки як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та контролю за виготовленням бланків цінних паперів, документів суворої звітності, то таку закупівлю замовник здійснює без застосування вимог Закону.
У інших випадках закупівлі здійснюються шляхом застосування однієї з процедур, встановлених Законом, керуючись вартісними межами та з дотриманням мети Закону, зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення документів до таких, які визначені пунктом 16 частини п’ятої статті 3 Закону в конкретних випадках.
|