|
|
19.10.2018
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
|
Сума оголошеної пропозиції складає 288 тисяч. Учасник, з 5% ставкою сплати єдиного податку подає суму 275 тис, що в перерахунку з ПДВ складатиме 289 тис., що є більше оголошеної суми. Чи можна такого учасника дискваліфікувати.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Пунктом 29 частини першої статті 1 Закону визначено, що тендерна документація – документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках.
Поряд з цим тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону).
У свою чергу, відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
При цьому відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.
Таким чином, замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до тих вимог, які визначені у тендерній документації.
|
|
|
08.10.2018
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Департамент освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації звертається з приводу наступного.
Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом.
Так, пунктом 3 статті 631 Цивільного кодексу України передбачено, що Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
На практиці складується наступна ситуація: замовник наприкінці 2018 року оголосив відкриті торги на очікувану вартість. В кінці грудня визначає переможця, орієнтовний строк укладання договору 04.01.2019. Але у зв'язку з тим, що кошторис витрат станом на 04.01.2019 ще не буде затверджений, укладання такого договору на початку січня призведе до порушення бюджетного законодавства. Адже, відповідно до частини третьої статті 48 Бюджетного кодексу України розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов'язання та не утворюється бюджетна заборгованість.
При цьому, бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому
Беречи до уваги вищезазначене та те, що відповідна послуга (робота) повинна почати надаватися (виконуватися) з 01.01.2019 чи можливо замовникам використовувати норму пункут 3 статті 631 Цивільного кодесу України при укладанні на початку року договорів по результатам відкритих торгів за умови, що переможець торгів вже визначений?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запитах від 08.11.2016 № 90/2016, від 08.11.2016 № 91/2016 та від 17.01.2018 № 63/2018 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e76b41a6-4c70-4576-88cd-da16c6346ffc&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afaabe9f-3ed2-4fa3-9e57-f768e2207f97&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=167da566-c726-4a20-a0bd-ed96938f61a9&lang=uk-UA
|
|
|
05.10.2018
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відділ освіти Олександрівської райдержадміністрації просить надати консультацію з наступного питання.
При подачі тендерної пропозиції Учасником – переможцем на закупівлю певного продукту харчування в тендерній пропозиції був вказаний на нашу вимогу один виробник товару та транспортний засіб, який буде залучатися для перевезення товару. Після підписання договору, Переможцем був направлений лист про заміну виробника та зміну транспорту. В договорі на закупівлю продукту не було вказано ні виробника, а ні транспортного засобу. Чи може Учасник – переможець торгів змінювати виробника товару та транспортний засіб.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне питання надано відповідь у запиті 801/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=84cd46e5-a8f4-4be7-82bc-ec96666da740&lang=uk-UA
|
|
|
25.09.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
чотів би дізнатись, якщо ТОВ зідйснює охорону обєкту комунального майна згідно з договором про співпрацю.
це буде розцінюватись як послуга чи робота зі змісту ч.1 ст 2 Закону "Про публічні закупівлі"? цікавить саме сума допорогова яка буде застосовуватись, оскільки для послуг дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Визначення термінів “роботи” та “послуги” передбачено пунктами 22 і 17 частини першої статті 1 Закону. Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Згідно з абзацом другим пункту 1 розділу II “Визначення предмета закупівлі товарів і послуг” Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. Разом з тим, визначення предмету закупівлі здійснюється замовником.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”.
Поряд з цим, згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
|
|
|
25.09.2018
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
По тендерній документації під час проведення поточного ремонту туалету на перегородку повинні покласти плитку орієнтовно 5кв.м., а при демонтажу виявлено, що перегородку необхідно зносити. Як правильно бути в цьому випадку з тендерною документацією та кошторисом до договору і що взагалі робити.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено листи від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель", від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
Таким чином, у разі необхідності зменшення обсягів закупівлі сторони можуть внести відповідні зміни відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 36 Закону.
При цьому, оскільки пунктами 1 - 7 частини четвертої статті 36 Закону не передбачено можливості збільшення обсягів закупівлі, у разі виникнення додаткової потреби у закупівлі, яку замовник об"єктивно не міг передбачити на момент здійснення первинної закупівлі, укладення договору можливе після внесення відповідних змін до річного плану/додатку, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону, оскільки такий предмет закупівлі вважатиметься новим предметом договору.
|