Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Перелік підстав для відміни торгів зазначений у статті 31 Закону. Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо переможець: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону.

При цьому замовник відміняє торги в разі зокрема неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель.

Водночас частиною другою статті 11 Закону визначено, що положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника.

Згідно з пунктом 2 наказу Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)” замовникам під час розроблення положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) рекомендовано керуватися Примірним положенням про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженим цим наказом (далі – Примірне положення). Положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності тендерного комітету та уповноваженої особи (осіб), а також їх права, обов’язки та відповідальність (пункт 1.1 Примірного положення).

Відповідно до пункту 2.5 Примірного положення формою роботи комітету є засідання, яке є правомочним за присутності на ньому не менше двох третин членів комітету.

Разом з тим, будь-які рішення приймаються замовником самостійно.

При цьому до компетенції Мінекономрозвитку як Уповноваженого органу  не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери закупівель у конкретних випадках.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Порядок розгляду замовником тендерних пропозицій та визначення переможця процедури закупівлі визначений статтею 28 Закону.

Згідно з частиною першою статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону зокрема члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи) несуть відповідальність згідно із законами України.

Водночас відповідно до абзацу третього частини першої статті 31 Закону замовник відміняє торги в разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Замовник відміняє торги чи може визначити їх такими, що не відбулись, у разі наявності підстав, визначених статтею 31 Закону.

Відповідно до частини третьої статті 31 Закону повідомлення про відміну торгів оприлюднюється в електронній системі закупівель замовником протягом одного дня з дня прийняття замовником відповідного рішення та автоматично надсилається усім учасникам електронною системою закупівель.

Поряд з цим пунктом 16 частини другої статті 22 Закону встановлено, що тендерна документація повинна містити зокрема прізвище, ім'я та по батькові, посаду та адресу однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками.

У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження.

Порядок оскарження процедур закупівель визначений статтею 18 Закону.

Поряд з цим, повідомляємо, що Законом України “Про інформацію” визначено право кожного на інформацію, що передбачає, зокрема, можливість вільного одержання інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації визначено Законом України “Про доступ до публічної інформації”.

Крім того, питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулюються Законом України “Про звернення громадян”.

Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 846/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2b5f6e76-8dbb-4ddb-900b-a4eee33dd80c&lang=uk-UA.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану.

При цьому частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану. Форма внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені.

Так, оскільки відповідно до статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, складання річного плану та внесення до нього змін (в тому числі орієнтовного початку проведення процедури закупівлі, очікуваної вартості тощо) є передумовою здійснення процедур закупівель, визначених Законом та передує їх проведенню.

Разом з тим, Закон не містить обмежень щодо здійснення закупівель товарів, робіт або послуг за тим самим предметом закупівлі повторно у разі виникнення потреби протягом поточного року.

Ураховуючи викладене, у разі відміни торгів та необхідності проведення процедури закупівель замовник керується статтями 4 і 12 Закону.

Водночас згідно статті 38 Закону зокрема за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівель, відповідальність несуть члени тендерного комітету  або уповноважена особа (особи) персонально.