|
|
27.08.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Юридична особа під час проведення процедури закупівлі змінила свою назву, подання пропозицій було за старою назвою, а вже на час підписання договору - нова назва. Надайте, будь ласка, роз'яснення, за якою назвою (старою чи новою) необхідно підписати основний тендерний договір із учасником?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини третьої статті 90 Цивільний кодекс України (далі -
ЦК України) найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.
Згідно з частиною другою статті 57 Господарський кодекс України (далі -
ГК України) в установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.
Разом з тим згідно з частиною четвертою статті 57 ГК України статут суб'єкта господарювання повинен містити зокрема відомості про його найменування суб'єкта господарювання.
Відповідно до частини п’ятої статті 87 ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
Водночас згідно частини п’ятої статті 89 ЦК України зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.
При цьому згідно з частиною першою статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Таким чином, договір про закупівлю укладається з учасником процедури закупівлі, який є юридичною особою відповідно до його найменування зазначеного в установчих документах, з урахуванням змін, які набрали чинності з дня їх державної реєстрації.
|
|
|
27.08.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) учасник надає тендерну пропозицію через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація у т.ч. й про ціну.
Відповідно до вимог тендерної документації (далі – ТД) на конкретну закупівлю валютою тендерної пропозиції для учасників процедури закупівлі – резидентів є гривня; у разі якщо учасник закупівлі - нерезидент України, він може визначити ціну тендерної пропозиції у доларах США або євро. У такому випадку, для проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель, учасник-нерезидент України визначає перераховану ціну тендерної пропозиції у гривні відповідно до порядку, визначеному ТД.
Учасник-нерезидент подав у складі тендерної пропозиції документ «Тендерна (цінова) пропозиція», у якому ціна тендерної пропозиції визначена в євро, та разом з тим в електронній системі закупівель визначив ціну, перераховану в гривні, шляхом заповнення відповідного поля. Запропонована учасником цінова пропозиція, перерахована у гривню, не перевищує очікувану вартість закупівлі. Разом з тим, виявилося що, при перерахунку євро у гривню згідно з порядком, визначеним ТД, учасник невірно виконав перерахунок. За умови правильного перерахунку цінова пропозиція учасника, перерахована у гривню, перевищила б очікувану вартість закупівлі. За результатами аукціону (проходив з пониженням) електронна система закупівель автоматично визначила найбільш-економічно вигідною тендерну пропозицію учасника-нерезидента, перерахунок початкової ціни у гривню якого містить помилку. Замовником було визначено переможцем вищезазначеного учасника та прийняте рішення про намір укласти договір. Відповідно до ст. 17 Закону та на виконанням вимог тендерної документації переможцем були надані усі відповідні документи та тендерна (цінова) пропозиція після пониженням з перерахунком остаточної ціни у євро, яка відповідає механізму перерахунку ціни та не перевищує очікувану вартість закупівлі.
Чи вірними є дії та рішення Замовника у ситуації, що склалася? Чи повинен був Замовник відхилити пропозицію учасника після аукціону з урахуванням помилки при перерахуванні стартової ціни? Які взагалі можливі дії Замовника в такому випадку?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповідь у запитах 130/2017 (питання 4) та 603/2018, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4b7c2f27-204b-4fab-bc7b-96482ec5a116&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d71d5494-1bb6-4246-98c5-6a6733a0871b&lang=uk-UA
|
|
|
21.08.2018
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. З початку року нашою установою проводились переговорні процедури на закупівлю комунальних послуг( тепло, газопостачання, водопостачання, електрична енергія). З 01 вересня у нас проводиться перейменування установи без зміни коду ЄДРПОУ. Чи достатньо буде заключити додаткові угоди на зміну назви замовника і опублікувати їх у встановленому законом порядку. Якщо ні, то розясніть будь ласка порядок дій для нашої установи. Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 23.03.2018 № 3304-04/12631-07 “Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб”.
|
|
|
20.08.2018
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
06.08.2018 відбулись відкриті торги на закупівлю навантажувачів.17.08.2018 було оприлюднено намір укласти договір з переможцем. На єтапі укладання (погодження) договору було виявлено помилку в тендерній документації на закупівлю, яка відобразилась в документах переможця, з яким укладається договір. Суть помилки відмінність року виготовлення навантажувачів (2 навантажувача з 5-ти) в формі цінової пропоззиції з технічною частиною та додатком до договору (специфікацією) Рік виготовлення вірний у технічній частині та додатку до договору в формі ціновій пропозиції рік вказано невірно. Чи можливо укласти додаткову угоду після укладання договору в які можливо відкоригувати. Підкажіть будь ласка, що робити замовнику в даному випадку.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Пунктом 29 частини першої статті 1 Закону визначено, що тендерна документація – документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках.
Поряд з цим тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону).
У свою чергу, відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
При цьому відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.
Таким чином, замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до тих вимог, які визначені у тендерній документації.
У свою чергу, перелік підстав відміни замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися, визначений статтею 31 Закону та є вичерпним. Зокрема відповідно до абзацу третього частини першої статті 31 Закону замовник відміняє торги в разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, у якому розглянуто у тому числі питання зміни істотних умов договору у випадку покращення якості предмета закупівлі.
|
|
|
30.07.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи повинен замовник публікувати договір із всіма додатками до нього? якщо так, то чим це регламентується?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, оскільки на аналогічне питання, викладене у запиті 211/2016, відповідь надавалася, пропонуємо ознайомитись за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b87476e4-4e92-4557-9f31-2ba6c2a1e884&lang=uk-UA
|