Міністерство економіки України -> Консультації

UA | EN

Про Міністерство Діяльність Бізнесу Громадськості

Головна » Публічні закупівлі » Консультації з питань закупівель » Консультації

Календар подій

Лютого

Пн Вт С Чт Пт Сб Н

31 1 2 3 4 5 6

7 8 9 10 11 12 13

14 15 16 17 18 19 20

21 22 23 24 25 26 27

28 1 2 3 4 5 6

Переглянути за період:

по

Підписка на новини

Консультації

В словах тільки україньскі літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті запитання відповіді всюди
Bідібрати результати	за темою	за тегами
Останні запити та відповіді	сортувати за
	Очистити


01.07.2019	Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі	Розширений перегляд	3631 / 3537
Доброго дня! Ми бюджетна установа, яка фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету та являється замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». В січні 2019 року нами проведено переговорну процедуру на закупівлю природного газу, за результатами яких визначено переможця з яким укладено договір про закупівлю на суму 311 029,92 грн з ПДВ. Відповідно до умов договору про закупівлю, ціна природного газу не включає вартість його транспортування магістральними трубопроводами ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» та газорозподільними підприємствами України. Крім того, договором передбачено, що в разі внесення змін до законодавчих/нормативно-правових актів України складові частини загальної вартості за 1000 куб. м. природного газу можуть змінюватись з дня набрання чинності відповідних змін в законодавстві. Також, на початку цього року нами підписано договір про надання послуг з транспортування природного газу. Після чого замовником окремо за кожним з договорів, на підставі актів приймання-передачі природного газу та послуг з його транспортування, здійснювалася оплата вартості, як спожитого природного газу, так і послуг з транспортування. В червні ми отримали від постачальника природного газу повідомлення, що з травня 2019 року постановою НКРЕКП від 22.04.2019 №580 внесено зміни до Кодексу газотранспортної системи України та типового договору транспортування природного газу. Це означає, що починаючи з 01.05.2019 року, постачальник природного газу при визначенні ціни за 1 тис. куб. м. природного газу має враховувати також вартість послуг транспортування природного газу магістральними трубопроводами за єдиним тарифом, що складає 157,19 грн (без ПДВ) (постанова НКРЕКП від 21.12.2018 № 2001). Таким чином, фактично з 01.05.2019 року ціна 1 тис. куб. м. природного газу збільшена за рахунок включення до неї вартості транспортування природного газу. Питання: 1.Яким чином замовнику оплатити вартість природного газу спожитого в травні 2019 року, адже його ціна була збільшена у зв’язку з прийняттям постанови НКРЕКП від 22.04.2019 №580, що згідно з ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» не є підставою для перегляду такої істотної умови договору про закупівлю, як ціна одиниці товару? 2. Які подальші дії замовника в такій ситуації, ми повинні розірвати договори на постачання природного газу, надання послуг з транспортування природного газу та провести нові відкриті торги з закупівлі газу, передбачивши в проекті договору новий порядок формування ціни 1 тис. куб метрів, або можливо шляхом укладення додаткової угоди внести зміни до діючого договору про закупівлю газу? 3.Чи можливо укласти з постачальником газу два окремих договори, один з яких на поставку газу, а інший на його транспортування? Заздалегідь дякуємо за вичерпні відповіді!
	Відповідь
	Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначена у листі 461/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6a2a7b0e-d9c1-41d3-ac4a-9e82654f0594&lang=uk-UA Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06, розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.

26.06.2019	Запитання Тема: Відкриті торги	Розширений перегляд	2791 / 2573
Ми як учасник закупівлі - відкритих торгів - подавали свої документи та довідки на керівника як на підписанта договору про закупівлю. В період, який передбачений для укладення договору (10 днів) Керівник як підписант перебуває у відпустці за кордоном. Хто має право підписати договір зі сторони учасника та які документи при цьому повинні бути створені учасником та/або надані Замовнику ?
	Відповідь
	Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 427/2018 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fd73f3c0-3b5f-42ae-860f-4bdce99bea52&lang=uk-UA

19.06.2019	Запитання Тема: Планування закупівель	Розширений перегляд	3431 / 3367
Відповідно до частини другої ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг регулюються виключно цим Законом та/або Законом України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», крім випадків, передбачених цим Законом, і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно норми щодо внесення змін до цього Закону та/або до Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони». Згідно частини першої ст. 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. За результатами аналізу вищезазначених та інших нормативно-правових актів у чинному законодавстві України не виявлено як прямих вимог щодо укладення таких договорів на строк не більше одного року, так і заборон, що стосуються обмеження строку дії договорів, укладених за результатами проведення процедур публічних закупівель. Практично єдиною нормою, з якої лише опосередковано можна зробити висновок щодо необхідності укладення договорів на річний термін, є частина 5 ст. 36 Закону. Відповідно до її положень дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку. Разом із цим статтею 267 Господарського кодексу України визначено, що договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін» а також, що «строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством. Також, як вбачається із системи Prozorro, на термін, більший, ніж на один рік укладаються договори на виконання будівельних робіт, хоча Закон не передбачає для такого типу договорів особливого порядку укладання чи якихось виключень у частині строків їх виконання. Враховуючи зазначене, прошу надати консультацію щодо правомірності укладання замовником (у розумінні Закону) договорів на закупівлю товарів, робіт та послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади за результатами проведених процедур закупівель відповідно до вимог Закону, на строк, що перевищує 1 календарний рік, за умови що дані закупівлі будуть передбачені у річних планах закупівель замовника на відповідні календарні роки.
	Відповідь
	Шановний користувачу, повідомляємо, що питання укладення довгострокових договорів про закупівлю розглянуто в запитах від 05.10.2016 № 5/2016 та від 03.08.2017 № 793/2017 розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6fe000c0-10df-40dd-bcbf-97f75d5dfa28&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d95bc203-6aff-48ac-bffc-af1d63fa4ca1&lang=uk-UA

11.06.2019	Запитання Тема: Відкриті торги	Розширений перегляд	3310 / 3321
Чи може Замовник (точніше, чи це правомірно) доповнити проект договору будь-яким пунктом (а якщо конкретно, пунктом про застосування оперативно-господарської санкції) на етапі, коли вже визначений переможець, але договір ще не підписаний, та вимагати від переможця підписати нову редакцію договору? І одразу ж наступне питання, яке випливає з попереднього: чи правомірно відхилити тендерну пропозицію переможця (у разі його відмови підписувати нову редакцію договору) на підставі п.2 ч.1 ст.30 ЗУ «Про публічні закупівлі»?
	Відповідь
	Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно статті 22 Закону тендерна документація повинна містити зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. При цьому тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. При цьому статтею 23 Закону встановлено, що замовник має право зокрема з власної ініціативи внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше ніж сім днів. Таким чином, замовник має право вносити зміни до тендерної документації у порядку, передбаченому статтею 23 Закону, тобто до закінчення строку подання тендерних пропозицій. Згідно статті 1 Закону переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі У свою чергу, відповідно пункту 2 частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо переможець відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону. Отже, підстави для відхилення тендерної пропозиції переможця визначені в пункті 2 частини першої статті 30 Закону та є вичерпними. При цьому згідно статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених цією статтею Закону. Ураховуючи викладене, договір про закупівлю укладається замовником відповідно до вимог тендерної документації та згідно змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі за результатами аукціону. Крім того, замовникові слід дотримуватися принципів, встановлених у статті 3 Закону.

06.06.2019	Запитання Тема: Допорогові закупівлі	Розширений перегляд	2809 / 2794
Прошу Вас надати роз’яснення з наступного питання: Чи є законною відмова органів Держказначейства в реєстрації договору купівлі-продажу товару з мотивів наявності в ньому норм, передбачених ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України та того що договір стосується придбання товару, а не послуг, враховуючи нижченаведене: 1. договір купівлі-продажу товару укладений без здійснення конкурентного відбору учасників внаслідок відсутності конкуренції з технічних причин на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи; 2. вартість предмета закупівлі 104, 15 тисячі грн.; 3. звіт про укладений договір в системі електронних закупівель відповідно до ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» оприлюднено.
	Відповідь
	Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Відповідно до пункту 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. При цьому згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Таким чином, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, здійснюється без проведення процедур, встановлених Законом. Водночас згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 Закону під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених Законом. У свою чергу, відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України). Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Таким чином, укладення сторонами та визначення умов договору, який не є договором про закупівлю в розумінні Закону, здійснюється згідно Цивільного та Господарського кодексів України. Поряд з цим, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.