Міністерство економіки України -> Консультації

UA | EN

Про Міністерство Діяльність Бізнесу Громадськості

Головна » Публічні закупівлі » Консультації з питань закупівель » Консультації

Календар подій

Лютого

Пн Вт С Чт Пт Сб Н

31 1 2 3 4 5 6

7 8 9 10 11 12 13

14 15 16 17 18 19 20

21 22 23 24 25 26 27

28 1 2 3 4 5 6

Переглянути за період:

по

Підписка на новини

Консультації

В словах тільки україньскі літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті запитання відповіді всюди
Bідібрати результати	за темою	за тегами
Останні запити та відповіді	сортувати за
	Очистити


06.02.2020	Запитання Тема: Інше	Розширений перегляд	1131 / 1190
З 19.04.2020 вводиться в дію Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону), за винятком розділу VI. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 нової редакції Закону договір про закупівлю – ГОСПОДАРСЬКИЙ ДОГОВІР, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Відповідно частини першої статті 41 нової редакції Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та ГОСПОДАРСЬКОГО кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Таким чином, у новій редакції Закону договір про закупівлю розглядається передусім як господарський договір, укладення якого регулюються відповідними нормами Господарського кодексу України (далі – ГК України). При цьому згідно з частиною першою статті 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. У той же час, згідно з першою статті 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Відповідно до частини другої цієї ж статті суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону ЯК ПІДПРИЄМЦІ; Виходячи з викладеного нормами ГК України не передбачено можливості укладення господарського договору з фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, тобто не зареєстрована як підприємець. Разом з тим, нова редакція Закону не містить обмежень для фізичних осіб, які не є підприємцями (суб’єктами господарювання) брати участь у процедурах закупівель / спрощених закупівлях, визнаватися переможцями та, відповідно, претендувати на укладення договору про закупівлю. У той же час, згідно з пунктом 1 частини другої статті 41 нової редакції Закону переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю. У зв’язку з викладеним вище, просимо роз’яснити наступні питання: 1. Чи може замовнику відповідно до законодавства України, в тому числі ГК України, укладати договір про закупівлю, як господарський договір, з переможцем процедури закупівлі / спрощеної закупівлі – фізичною особою, яка не зареєстрована як підприємець (не є суб’єктом господарювання)? 2. Чи може замовник у тендерній документації / оголошені про проведення спрощеної закупівлі вимагати від фізичної особи, яка була визнана переможцем процедури закупівлі / спрощеної закупівлі, її реєстрації у якості підприємця відповідно до законодавства для цілей укладення договору про закупівлю як господарського договору, а також вимагати надання таким переможцем інформації про його реєстрацію підприємцем, зокрема, у якості інформації про право підписання договору про закупівлю згідно з пунктом 1 частини другої статті 41 нової редакції Закону.
	Відповідь
	Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 нової редакції Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Згідно з частиною першою статті 41 нової редакції Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України (далі – ЦК України та ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Так згідно статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому статтею 50 ЦК України встановлено право фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності. Водночас статтею 202 ЦК України визначено поняття та види правочинів. Крім того, статтею 55 ГК України визначено поняття суб’єкта господарювання. Відповідно до частини першої статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Разом з тим згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 нової редакції Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Таким чином, учасником процедури закупівлі може бути будь-яка особа, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі, у тому числі фізична особа, яка може укласти правочин щодо об"єктів цивільних прав у разі якщо не здійснює самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність. У свою чергу, згідно з пунктом 31 частини першої статті 1 нової редакції Закону тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель, яка згідно з частиною четвертою статті 22 нової редакції Закону не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Ураховуючи викладене та виходячи зі змісту норм ЦК та ГК України, оскільки підприємницька діяльність є правом, а не обов’язком, фізична особа може бути учасником процедури закупівлі у розумінні Закону, реалізуючи власне право на розпорядження належними їй об"єктами цивільних прав. Разом з тим виходячи зі змісту частини першої статті 24 нової редакції Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Крім того, відповідно до частини восьмої статті 18 нової редакції Закону скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.

06.02.2020	Запитання Тема: Допорогові закупівлі	Розширений перегляд	1527 / 1625
З 19.04.2020 вводиться в дію Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – Закон), за винятком розділу VI. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ / СПРОЩЕНОЇ ЗАКУПІВЛІ та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. ПРОЦЕДУРАМИ ЗАКУПІВЕЛЬ у відповідності до статті 13 Закону є: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог, переговорна процедура закупівлі. Згідно з пунктом 28 частини першої статті 1 Закону СПРОЩЕНА ЗАКУПІВЛЯ –це придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону. Порядок проведення спрощеної закупівлі передбачений статтею 14 Закону. Разом з тим, частиною сьомою статті 3 Закону встановлено, що придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у випадках передбачених пунктами 1 – 8 цієї частини статті 3 Закону. При цьому, замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону ЗВІТ ПРО ДОГОВІР ПРО ЗАКУПІВЛЮ, УКЛАДЕНИЙ БЕЗ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ СИСТЕМИ ЗАКУПІВЕЛЬ. Крім того, згідно з абзацом першим частини третьої статті 3 Закону замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону ЗВІТ ПРО ДОГОВІР ПРО ЗАКУПІВЛЮ, УКЛАДЕНИЙ БЕЗ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ СИСТЕМИ ЗАКУПІВЕЛЬ, також у разі здійснення закупівель товарів (робіт, послуг), вартість яких не перевищує 50000грн. Таким чином, згідно з вимогами статті 3 Закону у разі придбання товарів, робіт або послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель – у випадках, передбачених частиною третьою та частиною сьомою цієї статті, замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону ЗВІТ ПРО ДОГОВІР ПРО ЗАКУПІВЛЮ, укладений без використання електронної системи закупівель. Зі змісту цих вказаних вище норм, а також назви звіту, який оприлюднюється в електронній системі закупівель згідно з пунктом 13 частини першої статті 10 Закону, – «ЗВІТ ПРО ДОГОВІР ПРО ЗАКУПІВЛЮ, укладений без використання електронної системи закупівель» – можна зробити висновок, що договір, укладений без застосування електронної системи закупівель – у випадках, передбачених частинами третьою і сьомою статті 3 Закону, також є ДОГОВОРОМ ПРО ЗАКУПІВЛЮ. Виходячи з викладеного, просимо роз’яснити наступні питання: 1. Чи є договором про закупівлю у розмінні нової редакції Закону договір, укладений без використання електронної системи закупівель – у випадках, передбачених частиною третьою або частиною сьомою статті 3 нової редакції Закону – при укладені якого замовник повинен оприлюднити ЗВІТ ПРО ДОГОВІР ПРО ЗАКУПІВЛЮ, укладений без використання електронної системи закупівель. 2. Чи поширюються на договір, укладений без використання електронної системи закупівель – у випадках, передбачених частиною третьою або частиною сьомою статті 3 нової редакції Закону – вимоги, передбачені статтею 41 нової редакції Закону.
	Відповідь
	Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року. Щодо питання 1 Статтею 3 нової редакції Закону передбачається, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. При цьому звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, повинен містити інформацію визначену пунктом третім статті 3 нової редакції Закону, зокрема дату укладення та номер договору/документа (документів), що підтверджують придбання товару (товарів), робіт та послуги (послуг). Отже, Закон не містить обмежень щодо використання замовником виду документа, який підтверджує придбання товару (товарів), робіт та послуги (послуг), вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень. Щодо питання 2 Визначення поняття “договір про закупівлю” наведено в пункті 6 частини першої статті 1 нової редакції Закону. Таким чином, вимоги визначені статтею 41 нової редакції Закону, застосовуються саме до договорів, які є договорами про закупівлю в розумінні нової редакції Закону.

05.02.2020	Запитання Тема: Інше	Розширений перегляд	1513 / 1438
Вітаю! За результатами відкритих торгів Замовником укладено Договір з Підрядником на капітальний ремонт. Проєктно-кошторисна документація (далі - ПКД) виготовлена в 2019 році. У січні 2020 року міськвиконком прийняв нове рішення про збільшення розміру кошторисної заробітної плати. Підрядник просить провести коригування ПКД та зібльшити суму Договору на підставі пункту 7 частини 4 статті 36 Закону Про публічні закупівлі, аргументуючи тим, що розмір зарплати є регульованим нормативом, який встановлює міськвиконком. Чи може Замовник збільшити суму тендерного Договору після коригування ПКД (перерахунок заробітної плати), керуючись пунктом 7 частини 4 статті 36 Закону? Дякую.
	Відповідь
	Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання, зазначене у зверненні, міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель в листах за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06, (лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”) та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06 (лист від 30.12.2017 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.

05.02.2020	Запитання Тема: Інше	Розширений перегляд	1212 / 1211
Доброго дня! Потрібно укласти річний договір на закупівлю студентських квитків, ціна договору приблизно 150 тис. грн., основна поставка квитків відбуватимется в вересні, а до того часу буде поставка за необхідністю (до 800 шт.). ПИТАННЯ! Що буде з цим договором, укладеним на 150 тис. грн., після 19 квітня. І чи є сенс його укладати? Дякую.
	Відповідь
	Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20

04.02.2020	Запитання Тема: Інше	Розширений перегляд	1283 / 1173
Новою редакцією Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – новий Закон) передбачено можливість участі у процедурах закупівель об’єднань учасників. У разі якщо переможцем процедури закупівлі визнане об’єднання учасників, згідно з частиною шостою статті 33 нового Закону договір про закупівлю укладається між замовником та об’єднанням учасників – переможцем процедури закупівлі. Згідно з пунктом 2 частини другої статті 41 нового Закону переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації / оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі. При цьому у разі якщо переможцем процедури закупівлі / спрощеної закупівлі є об'єднання учасників, копія ліцензії або дозволу надається одним з учасників такого об'єднання учасників. Разом з тим, згідно з частиною третьою статті 91 ЦК України юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії). При цьому відповідно до частини першої статті 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним. У зв’язку з цим просимо роз’яснити, чи може об’єднання учасників, яке, як окрема юридична особа, не має ліцензії (дозволу) на провадження господарської діяльності з постачання товарів (виконання робіт, надання послуг), що становлять предмет закупівлі, укласти договір про закупівлю, за умови що така ліцензії (дозвіл) наявна в юридичної особи, яка входить до складу об’єднання, а в договорі про закупівлю зазначено, що саме ця юридична особа буде безпосередньо здійснювати постачання товарів (виконання робіт, надання послуг) за договором про закупівлю.
	Відповідь
	Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. Наразі Мінекономіки поступово готує узагальнені відповіді, які будуть містити відповіді на питання, зокрема щодо надання документів, у разі якщо учасником є об’єднання учасників, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.