|
|
21.02.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Проводиться одна допорогова закупівля пального для закладів дошкільної, середньої освіти, позашкілля, дитячого табору, міжшкільного навчально-виробничого комбінату. Чи можна укласти з переможцем закупівлі декілька договорів, щоб були окремі договори на кожний вид закладів (окремий договір на пальне для ДНЗ, окремий договір на пальне для ЗОШ тощо)? В результаті сума цін даних договорів буде відповідати ціні переможця закупівлі. Мета даної дії полягає в тому, щоб таким чином полегшити здійснення бухгалтерського обліку.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас разі здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору з використанням електронної системи закупівель (далі – система), застосовується Інструкція про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, затверджений наказом Державного підприємства “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10 (далі – Інструкція).
У свою чергу, відповідно до пунктів 13 та 14 розділу ІІ Інструкції замовник протягом 30 днів після закінчення строку подання пропозицій завершує придбання товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, шляхом здійснення відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг), виконавця робіт із використанням системи (далі – допорогова закупівля) шляхом підписання договору про закупівлю або її відміни.
Поряд з цим, договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору між замовником та учасником допорогової закупівлі, не є предметом регулювання Закону. При цьому договірні відносини регулюються, зокрема Цивільним та Господарським кодексами України.
Тому замовник може укласти як декілька, так і один договір за результатами здійснення допорогової закупівлі.
|
|
|
20.02.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п. 5.9 Статуту Комунального підприємства «Теплий дім» всі правочини підприємства, що перевищують 10 000 гривень та здійснення платежів підприємства понад 10 000 гривень погоджуються з секретарем Івано-Франківської міської ради.
З метою недопущення порушення законодавства про закупівлі прошу надати роз’яснення, щодо порядку погодження тендерних договорів секретарем Івано-Франківської міської ради.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Відповідно до пункту 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі − закупівля) − придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Водночас згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю − договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Поряд з цим відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Таким чином, замовник укладає договір про закупівлю у порядку, встановленому Законом, та відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
У свою чергу, згідно зі статтею 24 Господарського кодексу України управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб'єктів господарювання, які належать до комунального сектора економіки і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.
При цьому відповідно до статті 17 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.
Таким чином, відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад не є предметом регулювання Закону.
|
|
|
12.02.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Додрого дня! Замовником укладеного договір з Учасником процедури закупівлі. На той час Учасник не є платником ПДВ, через деякий час Учасник стає платником ПДВ. Які дії Замовника: застосувати п. 6 ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі"шляхом укладенння додаткової угоди на суму ПДВ при цоьму збільшуючи суму договору чи розірвати договір та оголосити нову процедуру закупівлі???
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 17.01.2017 № 3302-06/1340-06 “Щодо зміни системи оподаткування”, від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=1340-06, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=42560-06
|
|
|
11.02.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕАТРУ, КІНО І ТЕЛЕБАЧЕННЯ ІМЕНІ І.К. КАРПЕНКА-КАРОГО( далі – Університет), відповідно до cт. 35, п 3 ЗУ «Про публічні закупівлі» провів процедуру закупівлі, в результаті якої були укладені договори з КОМУНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО"(далі - Учасник). Після отримання плану використання бюджетних коштів на 2020 рік договори передані для реєстрації до Державної казначейської служби України. Державною казначейською службою України надана вимога до Университету з приводу усунення не відповідності між Звітом про результати проведення процедури закупівлі та наданими договорами(номер договору на закупівлю теплової енергії та сума договору, який надано на реєстрації до управління Казначейства не відповідають інформації, зазначеній у звіті). У зв`язку з виявленою правовою колізією(з точки зору ЗУ «Про публічні закупівлі» відсутні порушення, існує невідповідність з Наказом МФУ від 02.03.2012), просимо надати роз’яснення, чи вбачаєте порушення в створенні додаткової угоди для об`єднання трьох договорів. Звертаємо Вашу увагу, що абсолютно вся інформація в повному обсязі завантажена в систему Prozorro UA-P-2019-12-18-004802-b для всебічного на не упередженого виконання принципів публічних закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Повідомляємо, що питання можливості укладення кількох договорів про закупівлю за однією процедурою закупівлі розглянуто в листі від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 "Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами)", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F26774-06
Поряд з цим оприлюднення інформації про закупівлю передбачено статтею 10 Закону. Так, зокрема, відповідно до абзацу восьмого частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: договір про закупівлю – протягом двох днів з дня його укладення; повідомлення про внесення змін до договору – протягом трьох днів з дня внесення змін.
У свою чергу, відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону форми документів у сфері публічних закупівель затверджені наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 (далі – Наказ). При цьому виходячи зі змісту пункту 2 Наказу, формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель (далі – система), шляхом унесення в них наявної інформації.
Так, згідно з абзацом четвертим пункту 2 Наказу під час завантаження договору про закупівлю або рамкової угоди в систему обов'язково заповнюються поля з номером, датою підписання та строком дії договору або рамкової угоди.
Поряд з цим зазначена інформація про номер договору та дату його підписання також відображається у формі повідомлення про внесення змін до договору (заповнюється системою автоматично) у разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю згідно з частиною четвертою статті 36 Закону, а також у формі звіту про виконання договору про закупівлю.
При цьому реалізованим в системі функціоналом не передбачено можливості вносити інформацію про зміну істотних умов одночасно декількох договорів в одне повідомлення про внесення змін до договору. Крім того, затвердженою Наказом формою звіту про результати проведення процедури закупівлі передбачено автоматичне присвоєння системою ідентифікатору кожного договору про закупівлю, оприлюдненого замовником на веб-порталі Уповноваженого органу.
З огляду на викладене, а також беручи до уваги наявний реалізований в системі функціонал щодо оприлюднення інформації про договір про закупівлю (інформація про укладення договору, внесення до нього змін та його виконання), у разі якщо замовником визначено предмет закупівлі без поділу його на частини (лоти), замовник може оприлюднити за результатами проведення такої процедури закупівлі інформацію щодо одного договору про закупівлю (у разі його укладення).
|
|
|
07.02.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, колеги,
Прошу допомогли розібратися у такій ситуації.
Як відомо у квітні цього року вступають в дію зміни до Закону «Про публічні закупівлі». З-поміж іншого, у статті 2 означеного Закону визначено діяльність в окремих сферах господарювання, яка має відмінності від аналогічного переліку «окремих сфер» у діючій редакції Закону.
Такі зміни призводять до того, що деякі суб’єкти господарювання перестануть підпадати під визначення «Замовник», а інші, навпаки почнуть здійснювати закупівлі відповідно до Закону.
Виходячи з вище наведеного, виникає запитання щодо порядку завершення процедури закупівлі, яка розпочата до введення в дію змін до Закону.
Тобто, які дії суб’єкта господарювання, який є замовником у розумінні чинної редакції Закону, але перестане бути замовником у розумінні змін до Закону, у разі оголошення ним у березні (умовно) відкритих торгів, проте укласти договір він зможе не раніше травня (умовно)? Продовжити проведення відкритих торгів чи відмінити процедуру та здійснити закупівлю відповідно до внутрішніх порядків?
І навпаки: які дії суб’єкта господарювання, який НЕ є замовником у розумінні чинної редакції Закону, але СТАНЕ замовником у розумінні змін до Закону, у разі оголошення ним у березні (умовно) допорогової закупівлі, проте укласти договір він зможе не раніше травня (умовно)? Продовжити проведення допорогову закупівлю чи відмінити її та оголосити відкриті торги відповідно до Закону?
Аналогічна ситуація із «допороговими» та «спрощеними» закупівлями. Чи потрібно буде відміняти «допорогову» закупівлю, якщо замовник не встигне укласти договір за результатами аукціону до введення в дію змін до Закону?
Завчасно вдячна за допомогу!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20
|
