Міністерство економіки України -> Консультації

UA | EN

Про Міністерство Діяльність Бізнесу Громадськості

Головна » Публічні закупівлі » Консультації з питань закупівель » Консультації

Календар подій

Лютого

Пн Вт С Чт Пт Сб Н

31 1 2 3 4 5 6

7 8 9 10 11 12 13

14 15 16 17 18 19 20

21 22 23 24 25 26 27

28 1 2 3 4 5 6

Переглянути за період:

по

Підписка на новини

Консультації

В словах тільки україньскі літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті запитання відповіді всюди
Bідібрати результати	за темою	за тегами
Останні запити та відповіді	сортувати за
	Очистити


23.10.2020	Запитання Тема: Виконання договору	Розширений перегляд	1146 / 1151
Просимо надати роз’яснення стосовно наступної ситуації, в якій опинилося наше підприємство. 1. На момент проведення закупівель, визнання переможцем та укладання договору на виконання будівельно-монтажних робіт по об’єкту будівництва наше підприємство перебувало на спрощеній системі оподаткування, як платник єдиного податку -5%. Розрахунок Договірної ціни було виконано, враховуючи спрощену систему оподаткування. Термін виконання робіт по об’єкту 2 роки, що дозволяло підприємству залишатись на спрощеній системі, не перевищуючи ліміт - до 7 млн.грн. Але, враховуючи соціальну значимість об’єкта, замовником вирішено питання по додатковому фінансуванню робіт на 2020 рік, що призведе до перевищення ліміту та переходу підприємства на загальну систему оподаткування з ПДВ. Просимо пояснити, як діяти підприємству. Чи достатньо буде надати замовнику листа про зміну системи оподаткування без збільшення вартості робіт, оформлення відповідної додаткової угоди з завантаженням її в системі PROZORRO з розрахунком Договірної ціни на залишок робіт з врахуванням ПДВ. Чи потрібно в даному випадку проводити нову закупівлю на одного учасника. Будемо вдячні за надану в найкоротші терміни відповідь.
	Відповідь
	Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 17.01.2017 № 3302-06/1340-06 “Щодо зміни системи оподаткування” розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=1340-0 При цьому позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною.

16.10.2020	Запитання Тема: Виконання договору	Розширений перегляд	1183 / 1271
Доброго дня! У 2018 році було проведено тендер(відкриті торги), за результатами якого було укладено договір на закупівлю будівельно-монтажних робіт. Під час виконання робіт в замовника у жовтні 2020 року виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт у того самого учасника на суму, яка НЕ перевищує 50% ціни основного договору та НЕ перевищує 1,5 млн. грн.. Проте, можливість і умови таких додаткових робіт НЕ були передбачені в основному договорі, який укладений за результатами проведення тендеру ще у 2018 році. Просимо роз’яснити, яку використовувати процедуру: переговорну процедуру чи прямий договір, та відповідно до якої редакції Закону: старої чи нової, для закупівлі додаткових аналогічних робіт у того самого замовника у 2020 році? Також просимо дати відповідь на наступне питання: Чи обов’язково у положеннях основного договору повинно передбачатись можливість і умови закупівлі додаткових робіт?
	Відповідь
	Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 738/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1951aed3-0ff7-4f16-bc99-9bdcca31f1a5&lang=uk-UA Разом з тим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06 розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.

05.10.2020	Запитання Тема: Виконання договору	Розширений перегляд	1051 / 1072
Після проведення відкритих торгів між замовником та переможцем було укладено договір поставки з умовами проведення розрахунків - оплата 100% ціни товару після здійснення поставки. Замовник хоче змінити умови проведення розрахунків на 100% оплату ціни товару до здійснення поставки? Якою нормою Закону України "Про публічні закупівлі" керуватися в такому випадку?
	Відповідь
	Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=42560 розміщено лист від 30.12.2016 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.

02.10.2020	Запитання Тема: Виконання договору	Розширений перегляд	1042 / 958
При розробки проектно-кошторисної документації на виконання будівельних робіт були допущені помилки в обсягах робіт. Після перемоги на тендері підписали договір на виконання робіт в обсягах згідно технічного завдання. В процесі виконання робіт були виявлені ці помилки. Істотні умови договору і ціна залишаються незмінними. Яким чином внести зміни до договірної ціни та договору? Чи можливо взагалі коригувати обсяги та вартість виконаних будівельних робіт згідно Постанови КМУ від 01.08.2005р.№ 668 п.53,та ст.878 ЦК України. Це посилання не дає відповіді на поставлене питання пhttps://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06
	Відповідь
	Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо зміни істотних умов договору про закупівлю, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери закупівель в конкретних випадках.

29.09.2020	Запитання Тема: Виконання договору	Розширений перегляд	1042 / 1130
Відповідно до ч.1.ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. ЦКУ в ст.512 визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)….Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. В ст.515 ЦКУ передбачено, що заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Відповідно до ч.3.ст.510 ЦКУ якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї. За результатами виконання договору про закупівлю надання послуг, виконання робіт або придбання товару, учасник в частині отримання оплати за надання послуг, виконання робіт або продажу товару набуває статусу кредитора по відношенню за замовника в частині отримання грошових коштів в сумі ціни укладеного договору про закупівлю, та відповідно до положень ЦКУ має право передання своїх прав щодо отримання оплати іншій особі за договором про закупівлю шляхом відступлення права вимоги на отримання таких коштів. Законом та ЦКУ не встановлено, що учасник (як кредитор стосовно отримання коштів за надані послуги/виконані роботи/проданий товар) у зобов'язанні (договорі про закупівлю) не може бути замінений. Відповідно до ст.516 ЦКУ заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Законом та ЦКУ не встановлено, що учасник (як кредитор стосовно отримання ціни договору по наданим послугам, виконаним роботам або проданому товару) у зобов'язанні (договорі про закупівлю) зобов’язаний отримати згоду замовника (як боржника стосовно оплати коштів за надані послуги/виконані роботи/придбаний товар). Згідно з ч.1ст.513 ЦКУ правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання. Отже укладення договору про відступлення права вимоги по договору про закупівлю не передбачає внесення будь-яких змін до договору про закупівлі та будь-яких змін істотних умов такого договору. Договір про відступлення права вимоги по договору про закупівлю викладається в письмовій формі та укладається між учасником (кредитором) та третьою особою без отримання відповідно до законодавства України згоди замовника (боржника). При цьому Департаментом СПЗ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на запитання надано відповідь за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Print?id=1f67b048-51ff-4b1d-a4da-e8ded9b4afdb&tagId=7758c77b-e410-44ea-a07d-37f1799e11e5&tag=ZapitiKoristuvachiv&lang=uk-UA, яка не ґрунтується на законодавстві. Враховуючи вищевикладене, прошу надати відповідь: 1. На підставі якої статті (частини та пункту) Закону України «Про публічні закупівлі», ЦК України та/або ГК України чи будь-якого іншого нормативно-правового акту учасник (як кредитор щодо отримання ціни (грошових коштів) наданих послуг/виконаних робіт/проданого товару не може бути замінений у зобов'язанні (договорі про закупівлю)? 2. Які саме істотні умови договору про закупівлю змінюються шляхом укладення договору про відступлення права вимоги по договору про закупівлю?
	Відповідь
	Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини першої статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, виходячи зі змісту пунктів 31 та 32 статті 1 Закону, а саме понять тендерна документація та тендерна пропозиція, договір про закупівлю укладається саме між замовником і учасником за результатом процедури закупівлі на умовах, погоджених сторонами під час її проведення. Разом з тим частиною першою статті 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У свою чергу, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених частиною 5 статті 41 Закону.