|
|
01.10.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Частиною четвертою статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених пунктами 1 – 8 частини четвертої статті 36.
При цьому внесення змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим в кожному окремому випадку (Лист Мінекономрозвитку від 27.10.2016 р. № 3302-06/34307-06)
У Листі Мінекономрозвитку від 14.08.2019 р. N 3304-04/33869-06 «Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії» зазначено, що згідно із частиною шостою статті 67 Закону N 2019 відповідно до правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку за результатами торгів оприлюднюються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники, що можуть використовуватися як орієнтир (індикатор) для укладення правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії.
Оприлюднення результатів торгів на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку відповідно до Закону N 2019 забезпечує ДП "Оператор ринку" на своєму вебсайті (https://www.oree.com.ua). Отже, для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку, сторони можуть використовувати інформацію з вищезазначеного сайту. Водночас, перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію, щодо коливання ціни електричної енергії на ринку та перелік підтверджуючих документів не є вичерпним.
Разом з тим, як свідчить практика, у переважній більшості випадків паперові документи (довідки, експертні висновки тощо) щодо коливання ціни електричної енергії на ринку, які оформляються та видаються уповноваженими установами та організаціями, фактично лише відтворюють інформацію (дані) про ціну та обсяги купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, яка оприлюднюється Оператором ринку (ДП "Оператор ринку") на офіційному вебсайті (https://www.oree.com.ua).
Виходячи з викладеного, просимо роз’яснити, чи можуть сторони договору про закупівлю електричної енергії у якості документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку використовувати засвідчені роздруківки вебсторінок (Web-скріншоти) із сайту ДП "Оператор ринку" ( https://www.oree.com.ua), які містяться відповідну інформацію, без додаткового оформлення паперових довідок, висновків та інших документів третіми особами (органами, установами, організаціями), а також передбачити у договорі про закупівлю лише такий спосіб документального підтвердження коливання ціни електричної енергії на ринку.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F33869-06%20%09 розміщено лист від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 “Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії”, в якому зазначено про можливість використання інформації з офіційного веб-сайту для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку.
Так, згідно з пунктом 8 частини третьої статті 51 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор ринку надає учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку електричної енергії, в обсягах та порядку, визначених правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
У свою чергу, тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону). При цьому згідно з частиною другою статті 22 Закону тендерна документація повинна містити зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
Поряд з цим істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених у частині четвертій статті 36 Закону. Повідомляємо, що лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” розміщено на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06
Ураховуючи зазначене, та оскільки відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, у разі зміни істотних умов договору про закупівлю сторони керуються порядком, передбаченим в договорі, дотримуючись при цьому вимог частини четвертої статті 36 Закону.
|
|
|
03.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про публічні закупівлі" в оголошенні про проведення відкритих торгів зазначається, зокрема, назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності).
При цьому тендерні закупівлі застосовуються замовниками обовязково від 200 тис. для товарів, послуг та 1, 5 млн. грн. для робіт. При цьому відповідно до Порядку № 454 предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. В звязку з цим прошу розяснити:
1. Якщо за показником четверної цифри сума закупівлі товару на рік становить 200 тис. грн, але в цю суму передбачається придбання 5 предметів за показниками 4-8 знака. Чи можна провести окремі відкриті торги на кожен з цих предметів по 40 тис.?Чи потрібно проводити одну процедуру на 200 тис. з поділом на лоти?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах № 705/2020 та № 688/2020 за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=f2369de9-6cfd-4cfb-adff-2b8c5af5441a, https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4, а також в листі від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 “Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами)”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F26774-06
|
|
|
10.07.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
По даній процедурі закупівлі UA-2020-05-22-002607-b ФОП Івченко Є. С. було дискваліфіковано, протягом визначеного терміну ФОП Івченко Є. С. подав Скаргу до Антимонопольного комітету України, яким було прийнято рішення прийняти до розгяду Скаргу та призупинити процедуру закупівлі.
Але в той же день, як було подано Скаргу оголосив по даному об'єкту закупівлю UA-2020-06-26-003068-a.
Прошу роз'яснити чи правомірні дії Замовника та що робити нам чекати на рішення антимонопольного чи приймати участь в тендері?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок оскарження визначений статтею 18 Закону.
Відповідно до частини сімнадцятої статті 18 Закону після подання суб'єктом оскарження скарги до органу оскарження електронна система закупівель автоматично призупиняє початок електронного аукціону та не оприлюднює рішення замовника про відміну тендера чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі, договір про закупівлю і звіт про результати проведення закупівлі.
Замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі.
Відповідальність за порушення вимог цього Закону визначена статтею 44 Закону.
Так, відповідно до частини другої статті 44 Закону за придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Згідно зі статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб'єктів оскарження, подання яких передбачено законом, - тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
|
|
|
25.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи може бути голова тендерного комітету,( який проводить процедури закупівлі (відкриті торги) та звіти про договір про закупівлю без застосування електронної системи з публікацією й річних планів) і уповноваженою особою по спрощеним закупівлям
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”.
|
|
|
13.05.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Як пов'язати річний план і звіт про укладений договір якщо план 10000 грн, а звіт 1000 грн. В зв'язку із новими змінами до закону, не підтягує, бо не співпадає сума. Вносити зміни? Чи не додасться ще +1000 до 10000 річного плану?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Разом з тим, за посиланням https://infobox.prozorro.org/updates/yak-pov-yazati-tender-ta-plan-zakupivli розміщена інформація щодо створення закупівлі з прив’язкою до плану.
|