|
|
14.08.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
При підготовці тендерної документації для закупівлі послуги з поточного ремонту приміщень виявилось, що хоча рішенням міської ради виділено кошти на поточний ремонт, але до проєкту рішення додавали зведений кошторисний розрахунок, який був додатком до комерційної пропозиції, для визначення приблизнї вартості послуг. І в цьому зведеному кошторисі передбачено 1,5 відсотки від вартості послуг з поточного ремонту для здійснення технічного нагляду. При проведенні поточного ремонту технічний нагляд є правом, а не обов!язком замовника. Скажіть будь ласка, чи може уповноважена особа самостійно виокремити із загальної суми виділеної на поточний ремонт 1,5 відсотка від вартості та провести окрему закупівлю послуг з технічного нагляду? Чи потрібно внести зміни в рішення міської ради та або в розрахунок до кошторису?
Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України", від 03.07.2023 № 3323-04/32328-06 "Щодо здійснення закупівель", від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=54160https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=32328https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667При цьому згідно з Положенням про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (зі змінами), Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову, бюджетну та боргову політику, державну політику у сфері міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів, державну політику у сфері державного пробірного контролю, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного фінансового контролю, державного внутрішнього фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства. Відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400 (зі змінами), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Тому, з питання виокремлення коштів пропонуємо звернутись до вищевказаних центральних органів виконавчої влади. |
|
|
14.08.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
У Замовника виникла необхідність закупівлю товару (ліків), які вкрай необхідні для забезпечення лікування хворих, проте ці ліки відсутні у Prozorro Market. Відповідно до Постанови КМУ від 7 липня 2023 р. № 686: У разі коли замовники, які є закладами охорони здоров’я або структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій, здійснюють закупівлі лікарських засобів та медичних виробів за переліком згідно з додатком, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407), з урахуванням положень, визначених цими особливостями. Замовник заповнив заявку на додавання даних ліків у Prozorro Market згідно інструкції. Проте, при оформленні заявки було прописано, що : "Робота з асортиментом проводиться планово, приблизний термін додавання товарів в наявні категорії - від трьох тижнів. " Процедура відкритих торгів проводиться за коротший час, ніж товар додадуть у Prozorro Market. Як діяти Замовнику, якщо товар (ліки) потрібні вже? Як правильно діяти Замовнику у данній ситуації, якщо даний товар, міститься у переліку відповідно до Постанови КМУ № 686? Чи можна провести відкриті торги на конкретно товар, якого немає у Prozorro Market.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 04.08.2023 № 3323-04/40119-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=40119
|
|
|
08.08.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п.п. 2 п. 13 Особливостей дійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджений постановою КМУ від 12.10.2022 року № 1178 (далі Особливості), придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли замовник або його відокремлений підрозділ, що здійснює закупівлю згідно з абзацом другим пункту 15 цих особливостей, перебуває на території активних бойових дій, які не були завершені на дату укладення договору про закупівлю.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами відповідно Наказу 199 від 13 липня 2023 року)до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією додано новий "підвид" територій активних бойових дій.
Тобто, наразі у розділі "Території, на яких ведуться (велися) бойові дії" є три підрозділи:
1. Території можливих бойових дій;
2. Території активних бойових дій;
3. Території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
Оскільки пп.2 п. 13 Особливостей передбачено тільки "території активних бойових дій" прошу надати відповідь:
Чи можуть замовники, які перебувають на "Території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси" укладати договір без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до пп.2 п. 13 Особливостей? (зокрема замовники місцезнаходження яких на території Херсонської міської територіальної громади)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” (Щодо переліку виключень) та запитах № 1205/2022, № 90/2023, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d5623b8d-8680-47e2-ad6c-4f3c35ad2b01&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=60f4fa16-db31-401f-a46a-83bca6e9b5c5&lang=uk-UAВодночас зазначаємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з підпунктом 2 пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли замовник або його відокремлений підрозділ, що здійснює закупівлю згідно з абзацом другим пункту 15 цих особливостей, перебуває на території активних бойових дій, які не були завершені на дату укладення договору про закупівлю.
Крім цього, слід зазначити, що використання виключення пункту 13 Особливостей є правом замовника, а не його обов'язком. Підстави застосування для укладення прямих договорів, які визначені пунктом 13 Особливостей, у тому числі щодо підпункту 2 пункту 13 Особливостей, можуть бути підтверджені як внутрішніми документами, так і зовнішніми документами.
Перелік таких документів не є виключним. При цьому рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг згідно з підпунктом 2 пунктом 13 Особливостей та документальне підтвердження підстави застосування приймається замовником самостійно.
|
|
|
07.08.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Відповідно до проведеної закупівлі 70330000-3 Послуги з управління нерухомістю, надавані на платній основі чи на договірних засадах (Експлуатаційні та інші послуги, пов’язані з утриманням приміщень, будинків та прибудинкових територій в належному стані за адресою: м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45) було укладено відповідний договір, так зокрема 21.07.2023 Виконавець звернувся з листом до Замовника на предмет збільшення суми договору на підставі пп 7. п 19 ПКМУ "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (зі змінами). Враховуючи вищевикладене, прошу повідомити чи має право Замовник в такому випадку збільшувати суму договору ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 208/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4601d02c-89d3-4b84-8f1b-eb4e6ec3e396&lang=uk-UA
При цьому кожен із випадків застосовується у залежності від виникнення підстав, що спричинили внесення відповідних змін у договір про закупівлю.
Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
04.08.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Маємо наступне питання: під час проведення процедури було відхилено учасника з найбільш економічно вигідною ціною, дійшовши до етапу розгляду пропозиції іншого учасника, учасник пропозицію якого відхилили подав скаргу на АМКУ.
Згідно Закону України "Про публічні закупівлі" розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частинами десятою та дванадцятою статті 29, частиною шостою статті 33, частиною сьомою статті 40 цього Закону. Виходячи з вищевикладеного, строки призупиняються після надсилання повідомлення про намір укласти договір. Водночас, постановою №1178 від 12.10.2022 замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому числі приймати рішення про відміну відкритих торгів, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі.
Прошу надати інформацію, чи може замовник під час оскарження розглядати пропозицію іншого учасника та визнавати його переможцем (у випадку якщо всі документи відповідають встановленим вимогам тендерної документації). Завчасно дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 440/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b9fa0470-4094-4622-a8ab-2e5779b59696&lang=uk-UA
Водночас зазначаємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону.
Відповідно до пункту 67 Особливостей замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому числі приймати рішення про відміну відкритих торгів, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. Згідно з підпунктом 3 пункту 21 Особливостей договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору про закупівлю в період оскарження відкритих торгів відповідно до статті 18 Закону та цих особливостей.
Згідно з частиною двадцять другою статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження. Тому в разі оскарження процедури закупівлі замовник завершує закупівлю з врахуванням рішення органу оскарження.
Крім цього, зазначаємо, що частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативноправовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
При цьому згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Разом з тим повідомляємо, що враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (із змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|