|
|
29.10.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Установою проведено багатолотову процедуру відкритих торгів на суму понад 200 тис. грн. За першим, найбільш вартісним лотом торги відбулись, за двома іншими лотами тендер відмінено у зв’язку з недостатньою кількістю поданих тендерних пропозицій.
Потреба в закупівлі товарів за цими лотами залишилась.
Загальна сума за двома лотами, тендер за якими відмінено у зв’язку з недостатньою кількістю пропозицій, становить 90 тисяч грн.
Просимо надати роз’яснення, щодо планування подальшої закупівлі, а саме, який обрати вид закупівлі (повторно процедуру відкритих торгів, виходячи із запланованої раніше річної суми за цим предметом закупівлі, або спрощену закупівлю, виходячи із суми за двома лотами, торги за якими відмінено, як нового предмета закупівлі).
Вдячні за відповідь
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 Закону.
Отже, у разі якщо процедуру відкритих торгів двічі відмінено частково за лотом, та у разі здійснення нової закупівлі така закупівля можлива після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто затвердження та оприлюднення в електронній системі закупівель змін до річного плану закупівель, керуючись вартісними межами, оскільки такий предмет закупівлі у вищевказаному випадку вважатиметься новим предметом договору.
Оскільки у даному випадку поділ предмета закупівлі не відбувається, а потреба у лоті є наслідком проведення попередньої закупівлі з дотриманням вимог Закону, відображатиметься такий предмет новим рядком у річному плані закупівель із зазначенням його очікуваної вартості, способу закупівлі та орієнтованого терміну проведення. При цьому така закупівля має відбуватися з урахуванням вартісних меж саме цієї частини предмета, оскільки він вважатиметься новим, окремим від попереднього предметом закупівлі.
Інформація щодо застосування вартісних меж міститься у запиті № 688/2020 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
|
29.10.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з п. 7 ч. 5 статті 41 Закону «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
При цьому в п. 7 ч. 5 статті 41 Закону між словосполученнями «показників Platts, ARGUS» та «регульованих цін (тарифів) і нормативів» відсутній розділовий знак «,» (кома), що, очевидно, є технічним недоліком використаного у законі формулювання. Очевидним, на нашу думку, є й те, що показники ARGUS, тобто цінові коритування , які формуються та публікуються незалежним ціновим агентством Argus Media Ltd (London, U.K), не мають жодного стосунку до регульованих цін і тарифів, які встановлюються в Україні згідно із Законом України «Про ціни та ціноутворення» , інших актів національного законодавства.
Водночас вказане вище формулювання може призвести до певних труднощів у застосуванні на практиці положень пункту 7 ч. 5 статті 41 Закону у випадках зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю.
У зв’язку з викладеним, просимо роз’яснити наступне питання:
1. Чи матиме право замовник змінювати істотні умови договору про закупівлю згідно п.7 ч. 5 статті 41 Закону у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни, незалежно від зміни показників ARGUS або у випадку, якщо показники ARGUS, не застосовуються у договорі про закупівлю.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 207/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=22ff2637-2529-4a9c-a5a6-0a4bee0d7c29&lang=uk-UA
Поряд з цим зазначаємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 розміщено лист від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”.
|
|
|
29.10.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати відповідну статтю нормативного документу, який вимагає оголосити нову закупівлю в разі нового виділення коштів.
В Законі про публічні закупівлі це прямо не зазначено, тому директор вимагає внести зміни в діючий тендерний договір про зміну джерела фінансування з «власних коштів» на «державні кошти», незважаючи на те, що відобразити КЕКВ в плані закупівлі вже неможливо.
Прошу повідомити, чи настає відповідальність від таких дій замовника згідно Закону про публічні закупівлі відповідно "Стаття 164-14. Порушення законодавства про закупівлі
1-й абзац: «…неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі…»
5-й абзац: «…укладення з учасником, який став переможцем процедури закупівлі, договору про закупівлю, умови якого не відповідають вимогам тендерної документації та/або тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі…»
та уточнити, йдеться про накладення штрафу на керівника, чи на уповноважену особу замовника.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
При цьому відповідь стосовно зміни джерела фінансування міститься у запиті № 1365/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=db6accdd-43ee-4903-9d7e-5ce12c1fcb23&lang=uk-UA
Поряд з цим зазначаємо, що статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс) установлений перелік правопорушень законодавства про закупівлі, зокрема неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі; укладення з учасником, який став переможцем процедури закупівлі, договору про закупівлю, умови якого не відповідають вимогам тендерної документації та/або тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у разі настання яких передбачена відповідальність виключно на службових (посадових), уповноважених осіб у вигляді накладення адміністративного стягнення.
При цьому стаття 164-14 Кодексу містить конкретний перелік порушень законодавства про закупівлі та відповідальність осіб за такі порушення.
Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
|
|
|
29.10.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Оголошено процедуру з джерелом фінансування – власні кошти підприємства. За результатом аукціону укладено договір. Вже після укладення договору підприємству виділено державні кошти на дані цілі, виникає необхідність змінити джерело фінансування договору.
При створенні плану даної закупівлі замовник не міг знати, чи будуть виділені державні кошти на даний товар, тому не вказав у плані даної закупівлі КЕКВ, як того вимагає п.4 частини 2 ст.4 Закону про публічні закупівлі.
Просимо надати відповідь, чи дозволяє законодавство замовнику укласти і опублікувати додаткову угоду до даного договору щодо зміни джерела фінансування з власних коштів на державні і надати її в Держказначейство для оплати.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 2433/2020
за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=832ec4c6-266d-4fd6-937a-a46fa7404f86&lang=uk-UA
|
|
|
26.10.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про публічні закупівлі», процедурами закупівлі є:
а) конкурентні процедури (ч. 1 ст. 13 Закону):
- відкриті торги;
- торги з обмеженою участю;
- конкурентний діалог.
б) виняткова процедура (ч. 2 ст. 13 Закону):
- переговорна процедура.
В силу ч. 3 ст. 13 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник здійснює процедури закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель.
Аналогічною є вимога до процедури проведення спрощеної закупівлі. Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі», спрощена закупівля проводиться замовником із застосуванням електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону.
Виходячи з вищевикладеного, договором про закупівлю є договір, укладений за результатами проведення наступних процедур:
- відкриті торги;
- торги з обмеженою участю;
- конкурентний діалог;
- переговорна процедура;
- спрощена закупівля.
Всі вказані процедури проводяться виключно з використанням електронної системи закупівель.
Таким чином, в силу положень Закону України «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю може бути укладений лише з використанням електронної системи закупівель. Отже, договори, укладені без використання електронної системи закупівель не є договорами про закупівлю в розумінні п. 6 ч. 1 ст. 1 та інших положень Закону України «Про публічні закупівлі».
Разом з тим, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме, звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель - протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю.
У зв’язку з вищевказаним, прошу надати роз’яснення з приводу наступних питань.
1. За якою процедурою договори про закупівлю можуть укладатись без використання електронної системи закупівель?
2. Чи договори, укладені без використання електронної системи закупівель можуть набувати статусу договору про закупівлю в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»?
3. Чи чинною редакцією Закону України «Про публічні закупівлі» допускається укладення хоч одного виду договору, який би одночасно був договором про закупівлю та був укладеним без використання електронної системи закупівель?
4. Чи чинною редакцією Закону України «Про публічні закупівлі» допускається існування договорів, на які розповсюджується дія п. 13 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі», адже предметом правового регулювання вказаної норми є саме договори про закупівлю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питань 2,3
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Таким чином, договір, укладений за результатами процедури закупівлі/спрощеної процедури закупівлі, є договором про закупівлю в розумінні Закону.
Водночас договір (або інший документ) який передбачає оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не є договором про закупівлю у розумінні Закону.
Щодо питань 1,4
Виходячи зі змісту пункту 13 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю.
Випадки у яких оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель наведено у таблиці 1 в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06%20
|