|
|
14.10.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником вимагалось надати в тенедрній пропозиції висновок СЕС на готовий виріб. Учасником наданий висновок, в якому об`єктом експертизи є предмет закупівлі та додатково ще товар через кому. Висновок дійсний на термін дії двох ГОСТів. Один ГОСТ дійсний на момент подачі пропозиції, а другий ГОСТ втратив чинність з 01.01.2019 року. Замовник відхиляє пропозицію, спираючись на те, що один з ГОСТів втратив чинність, то і висновок СЕС - є не дійсним. Чи правомірне це рішення ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Виходячи з вимог пункту 31 частини першої статті 1 та статті 22 Закону, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством.
Поряд з цим розгляд тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється замовником самостійно у відповідності до статті 29 Закону. Своєю чергою, підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 31 Закону.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання, що стосується стандартів та встановлення вимог тендерної документації міститься у запитах № 812/2020 і 1552/2020 за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5b611473-8eaa-40aa-b68b-4f3c79883492&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9e4c828e-9839-4d81-aa1f-1e512bec87b5&lang=uk-UA
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів у конкретних випадках.
|
|
|
13.10.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Законом України № 1530-IX від 03.06.2021 внесено зміни у п. 8 ч. 6 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII і наразі, повідомлення про намір укласти договір про закупівлю повинно містити таку також і обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі, експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі. Тобто це все повиинно міститися чи або щось одне з перелічиного? Яка установа надає експертний висновок щодо закупівлі послуг за кодом Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 – 22200000-2 Газети, періодичні спеціалізовані та інші періодичні видання і журнали?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи зі змісту пункту 8 частини шостої статті 40 Закону повідомлення про намір укласти договір про закупівлю повинно містити обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі у вигляді експертних, нормативних, технічних та інших документів, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.
При цьому замовник самостійно визначає та завантажує в електронній системі закупівель експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.
|
|
|
12.10.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Питання:
При діючому тендерному договорі є складнощі у законодавчому обгрунтуванні потреби у закупівлі та внесенні змін до річного плану на 2021 рік за тим самим предметом закупівлі із такою ж технічною специфікацією.
Чи можливо без розірвання діючого договору обгрунтувати та розпочати нову процедуру закупівлі за цим самим предметом закупівлі та за тим самим кодом?
Якщо не розірвати договір та все ж таки розпочати нову процедуру закупівлі чи буде це порушенням законодавства?
Дякуємо за відповідь. Просимо надати відповідь у найкоротші терміни.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містится у листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
При цьому Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) не містить обмежень щодо проведення кількох закупівель з однаковим предметом закупівлі протягом року. Водночас плануючи такі закупівлі замовник має дотримуватись положень частини десятої статті 3 Закону, які забороняють замовнику ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 Закону.
Водночас зазначаємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli розміщено відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому розглянута тема “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі”.
|
|
|
12.10.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" Замовником було укладено договір про закупівлю теплової енергії з використанням переговорної процедури у зв'язку з відсутність конкуренції з технічних причин, щодо розподілу і передачі теплової енергії.
Предметом договору про закупівлю було визначено : Пара, гаряча вода та пов'язана продукція. У відповідності до вимог законодавства було визначено суму договору, а також ціну за одиницю товару(Гкал/год) та обсяг закупівлі. На момент укладення договору тариф на теплову енергію становив 1569 без ПДВ. З початком опалювального сезону Учасник(Постачальник) повідомив про намір збільшити ціну за одну Гкал/год, оскільки у новому тарифі закладається вища ціна газу зокрема для бюджетних та релігійних організацій – 16066,77 грн/тис. куб. м, тобто більш ніж вдвічі (+103%). Так як питома вага природного газу в собівартості складає 65%, то це є одним з основних факторів зміни розміру тарифів на теплову енергію, послугу з постачання теплової енергії для всіх категорій споживачів.
Відповідно до статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;
3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв’язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв’язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті
Враховуючи зазначене вище постає питання, щодо збільшення суми зобов'язання перед Учасником (Постачальником) , яка була визначена у договорі. Просимо Вас надати роз'яснення з приводу правомірного внесення змін до укладеного договору з урахувнням Закону України "Про публічні закупівлі" або ж чи буде правомірним укласти додаткову угоду з Учасником про збільшення суми зобов'язання? Чи можливо буде правомірним здійснити іншу закупілю, якщо так просимо Вас роз'яснити вид та порядок її проведення. Відповідь прошу надати на вказану електронну адресу у встановлений законодавством термін.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто теми : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників у конкретних випадках.
|
|
|
12.10.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник вимагає вci документи, що готуються Учасником, викладаються українською мовою. Якщо в складi тендерної пропозицiї надається документ, що складений на iншiй мoвi, Учасник надає нотарiально завiрений переклад цього документа, а також у разi участi Учасника-нерезидента тендерна пропозицiя викладається мовою держави нерезидента з обов'язковим перекладом на україномовний текст. При цьому, тексти повиннi бути автентичними, вирiшальним с текст, викладений українською мовою. В разi надання документiв, якi необхiднi для формування тендерної пропозицiї учасника, виданих вiдповiдними установами, пiдприємствами, органiзацiями росiйською мовою, допускається наявнiсть даних документiв на росiйськiй мoвi. В такому випадку, учасник має подати в складi пропозицiї лист iз перелiком тих документiв пропозицiї, якi викладенi на росiйськiй мoвi iз зазначенням пiдстав неможивостi ix подання на українськiй мoвi.
На пiдтвердження iнформацiї щодо наявностi у Учасника працівникiв, яка мiститься в довiдцi, надати, копiї трудових книжок та копiї наказiв про призначення на посаду.
Учасник надає оригінали трудових книжок та наказів. Переклад російських трудових робить тільки заповнених сторінок.
1. Чи не є помилкою подачі оригіналу трудових книжок якщо замовник вимагає копії наказів та трудових?
2. Переклад російських трудових повинен бути всієї трудової книжки, чи можливий переклад тільки заповнених сторінок?
Заздалегідь дуже дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Виходячи з вимог пункту 31 частини першої статті 1 та статті 22 Закону, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством.
Поряд з цим розгляд тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється замовником самостійно у відповідності до статті 29 Закону. Своєю чергою, підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 31 Закону.
Водночас згідно з пунктом 18 частини першої статті 1 Закону переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
Крім цього, у відповідності до статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону.
Отже, щодо роз'яснення вимог, встановлених в тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб"єктів у конкретних випадках.
|