|
15.12.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
За результатами процедури закупівель відкриті торги з особливостями Електрична енергія, учасник Київські енергетичні послуги надає договір в PDF файлі підписаний електронним підписом та електронною печаткою відповідно до документообігу. Чи має право Замовник розмістити в системі такий договір? Чи має бути договір з "живим" підписом та "мокрою" печаткою?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 710/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4443fc60-9cfc-43ad-aafe-d57cafc15582&lang=uk-UA
|
|
14.12.2022
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Пунктом 40 Постанови передбачено, що якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерній пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції).
Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.
Запитання.
1. Чи є поняття «інформація про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі» та «технічна специфікація до предмета закупівлі» тотожними в розумінні застосування положень пункту 40 Постанови?
2. Чи допускається виправлення помилок в тексті наданої інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі та у випадку відсутності у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією, якщо це не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо?
3. Чи допускається виправлення помилок в частині відсутності документів на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вимоги щодо подання яких передбачені тендерною документацією?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 40 Особливостей якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерній пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо. Замовник не може розміщувати щодо одного і того ж учасника процедури закупівлі більше ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, крім випадків, пов’язаних з виконанням рішення органу оскарження. При цьому замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли, зокрема учасник процедури закупівлі не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у складі своєї тендерної пропозиції, та/або змінив предмет закупівлі (його найменування, марку, модель тощо) під час виправлення виявлених замовником невідповідностей, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. Таким чином, визначення невідповідностей здійснюється замовником самостійно. При цьому Особливостями встановлено обов'язок замовника розмістити повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції.
|
|
14.12.2022
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Чи існуть нормативно-правові акти щодо розрахунку очікуваної вартості закупівлі окрім примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затвердженої наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. розроблення та затвердження: Так, на виконання пункту 11 частини першої статті 9 Закону Мінекономіки розроблена примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, що затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами). Ця методика має рекомендаційний характер. Замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, ураховуючи його специфіку та може керуватися методикою. Інших нормативно-правових актів Мінекономіки щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі немає.
|
|
14.12.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Чи можна в договорах, укладених без проведення відкритих торгів відповідно до п. 13 постанови 1178 (підстава для укладення прямого договору - відсутність конкуренції), застосувати ч. 3 ст. 631 ЦК до відносин, що склалися до набрання чинності даної постанови, тобто до 19.10.2022.
Додатково повідомляю, що це питання є нагальним для багатьох, оскільки органи ДКСУ вважають, що можливо встановлювати термін початку взаємовідносин сторін починаючи з 19.10.2022, відповідно не здійснюють реєстрацію зобов’язань.
Я ознайомився з відповідями на запити №1108/2022 від 03.11.2022, №1109/2022 від 03.11.2022, №1129/2022 від 09.11.2022, які стосуються викладеного вище питання.
Відповіді на зазначені вище запити відсилають до відповіді на запит № 1089/2022, у якій не міститься однозначного підтвердження чи спростування.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 1089/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=18a2fd50-2835-43fe-9ab8-f673152aab98&lang=uk-UA Отже, якщо замовник укладає договір про закупівлю згідно з підпунктами 5, 7, 8 пункту 13 Особливостей, які передбачають укладення договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання, за відсутності альтернативи, в такому разі сторони можуть встановити в договорі про закупівлю, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення у зазначених випадках згідно з частиною третьою статті 631 Цивільного кодексу України.
|
|
12.12.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня
Надайте будь ласка роз'яснення
Маю відкриті торги з особливостями на закупівлю послуг з ремонту мед.обладнання
Учасник надав довідку що бонефіціарний власник з часткою володіння в розмірі 50% являється громадянин РФ. Також надають посвідку про постійне місце проживання в Україні (видане в 2014р.) та інд.податковий номер в Україні.
Згідно ч.41 Особливостей
Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли:
є юридичною особою - резидентом Російської Федерації/Республіки Білорусь державної форми власності, юридичною особою, створеною та/або зареєстрованою відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь, та/або юридичною особою, кінцевим бенефіціарним власником (власником) якої є резидент (резиденти) Російської Федерації/Республіки Білорусь, або фізичною особою (фізичною особою - підприємцем) - резидентом Російської Федерації/Республіки Білорусь, або є суб’єктом господарювання, що здійснює продаж товарів, робіт, послуг походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь (за винятком товарів, робіт та послуг, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”);
Виникає питання чи повинні ми відхилити даного учасника ?
Згідно податкового кодексу резидент це юридичні особи та їх відокремлені особи, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням як на її території, так і за її межами;
отже він є резидентом України,але ніде не визначено який документ підтверджує резидентність.
Чи може посвідка на постійне проживання підтвердити що він резидент України?
Який документ підтверджує резидент учасник чи ні?
Чи все таки краще відхилити такого учасника? Допоможіть будь ласка розібратися та прийняти вірне рішення
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Пунктом 2 постанови № 1178 установлено, що замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг у юридичних осіб – резидентів Російської Федерації/Республіки Білорусь державної форми власності, юридичних осіб, створених та/або зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь та юридичних осіб, кінцевими бенефіціарними власниками (власниками) яких є резиденти Російської Федерації/Республіки Білорусь, та/або у фізичних осіб (фізичної особи - підприємця) – резидентів Російської Федерації/Республіки Білорусь, а також публічні закупівлі у інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком товарів, робіт та послуг, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання цією постановою чинності. Згідно з пунктом 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Таким чином, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги з дотриманням вимог законодавства в цілому. У свою чергу, відповідно до пункту 41 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі, зокрема є юридичною особою –резидентом Російської Федерації/Республіки Білорусь державної форми власності, юридичною особою, створеною та/або зареєстрованою відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь, та/або юридичною особою, кінцевим бенефіціарним власником (власником) якої є резидент (резиденти) Російської Федерації/Республіки Білорусь, або фізичною особою (фізичною особою – підприємцем) – резидентом Російської Федерації/Республіки Білорусь, або є суб’єктом господарювання, що здійснює продаж товарів, робіт, послуг походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь (за винятком товарів, робіт та послуг, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності постановою № 1178). Відповідно до статті 117 Конституції України постанови і розпорядження, видані Кабінетом Міністрів України, є обов'язковими до виконання. При цьому, оскільки відповідно до Положення про Міністерство юстиції України (далі - Мін’юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, з порушеного у запиті питання щодо застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 “Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації”, у тому числі щодо випадків, встановленого цією постановою, незастосування мораторію (заборони) при наявності або відсутності у відповідного громадянина Російської Федерації документів, які підтверджують його проживання на території України на законних підставах, пропонуємо звернутися до Мін’юсту. Довідково зазначаємо, що на вебсайті Мін’юсту за посилання: https://minjust.gov.ua/news/ministry/vstanovleno-moratoriy-na-vikonannyagroshovih-ta-inshih-zobovyazan-kreditoramiza-yakimi-e-rosiyska-federatsiya-abo-osobi-povyazani-z-derjavoyu-agresorom розміщено лист Мін’юсту щодо встановлення мораторію на виконання грошових та інших зобов’язань, кредиторами за якими є Російська Федерація або особи, пов’язані з державою-агресором.
|