Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

при оформленні аукціону кількість товару предпологаются 220 тон на суму 500000 грн., но у зв’язку з підвищенням цін в результаті проведення аукціону кількість зменшилася до 200 тон. Що робити?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Пунктом 29 частини першої статті 1 Закону визначено, що тендерна документація – документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. При цьому тендерна документація повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема кількість товару.

Поряд з цим тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону).

У свою чергу, відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

При цьому відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.

Поряд з цим згідно з частиною першою статті 29 Закону електронний аукціон полягає в повторювальному процесі пониження цін або приведених цін з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною в методиці оцінки, що проводиться у три етапи в інтерактивному режимі реального часу.

Таким чином, замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до тих вимог, які визначені у тендерній документації.

Поряд з цим повідомляємо, що питання зменшення обсягів закупівлі розглянуто в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

19.03.2018

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

8681 / 8597

Доброго дня! До проведення процедури закупівлі визначили предмет закупівлі згідно Наказу №454 від 17.03.2016 – Про затвердження порядку визначення предмету закупівлі. Предмет закупівлі визначили як: ДК 021:2015 - 60140000-1 — Нерегулярні пасажирські перевезення, та з зазначенням конкретної назви - (Оренда автобуса). Після завершення відкритих торгів (UA-2018-01-18-001652-a), укладення та оприлюднення договору необхідні документи були направлені до Казначейської служби. В свою чергу Казначейська служба відмовляється реєструвати договір посилаючись на те, що конкретна назва закупівлі (Оренда автобуса) визначена не вірно та не відповідає договору (тобто договір має бути саме на оренду автобуса). Пропонують відмінити попередні відкриті торги у електронній системі ProZorro за номером UA-2018-01-18-001652-a та розпочати нову процедуру закупівлі. Чи дійсно визначення конкретної назви закупівлі та вид договору є перешкодою для Казначейської служби не реєструвати договір?

Відповідь

Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмета закупівлі", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю” за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3684c95f-de89-456f-a7fd-a72d8dede6ba&lang=uk-UA

У свою чергу, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.

Водночас, оскільки на подібні питання відповідь надавалася, пропонуємо ознайомитись за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b835ad10-b7e1-4232-b36c-a43bbf0c9c27&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=35cd651a-7c64-4b21-8a7a-e483ce23f894&lang=uk-UA

13.09.2017

Запитання Тема: Предмет закупівлі

Розширений перегляд

8681 / 8454

Добрий день! Відповідно до наказу Мінекономрозвитку №454 Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. При цьому замовник можев изначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг. Чи правильно ми розуміємо, що замовник може визначати окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника в додатку до річного плану закупівель (сума закупівель менше порогової планки), навіть якщо замовник укладає прямі договори по кожній частині предмета закупівлі з різними контрагентами, оскільки Закон про публічні закупівлі не зобов’язує замовника використовувати електронну систему закупівель при допорогових закупівлях.

Відповідь

18.10.2017

Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі

Розширений перегляд

8680 / 8801

Переговорну процедуру можливо застосувати у разі, якщо тендер було двічі відмінено через відсутність достатньої кількості учасників. Питання стосується проведення торгів з публікацією англійською мовою. Як зрозуміти "недостатня кількість учасників" - це якщо подано менш двох тендерних пропозицій або після прекваліфікації до аукціону допущено менш ніж дві тендерні пропозиції? Дякуємо.

Відповідь

18.05.2017

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

8677 / 8296

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про здійснення державних закупівель" замовник мав право звернутися до учасників за роз’ясненнями змісту їх пропозицій конкурсних торгів з метою спрощення розгляду та оцінки пропозицій. В Законі України "Про публічні закупівлі" таку норму не передбачили. Тож чи має право замовник звернутися до учасника за роз’ясненнями змісту його тендерної пропозиції під час розгляду тендерної пропозиції учасника по процедурі відкритих торгів відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі"?

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2