|
|
02.08.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день!
Підкажіть, будь ласка, якщо під час проведення відкритих торгів замовник вносить зміни до тендерної документації та згідно з абзацом третім п. 54 Особливостей продовжує строк для подання тендерних пропозицій таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше чотирьох днів, чи повинен він, замовник, оприлюднювати крім інших документів, визначених законодавством, перелік змін, що вносяться до оголошення про проведення відкритих торгів, якщо жодних інших змін до оголошення не вносилося?
І ще одне питання.
В абзаці четвертому п. 54 Особливостей зазначено, що зміни, що вносяться замовником до тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у новій редакції зазначених документації та/або оголошення додатково до їх попередньої редакції.
Якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднюєтеся замовником шляхом внесення інформації у відповідні поля електронної системи, а не файлами як тендерна документація, то чи правильно ми розуміємо, що для оголошення фраза «розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у новій редакції» означає, що електронна система формує нову редакцію оголошення після внесення змін замовником до оголошення і замовник додатково не повинен розміщувати файл із новою редакцією оголошення, як це відбувається з тендерною документацією під час внесення до неї змін, а розміщує тільки перелік змін, що вносяться до оголошення про проведення відкритих торгів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 15.04.2024 № 3323-04/27710-06 "Щодо внесення змін" (стор. 7), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F27710-06Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), які прийняті на виконання вимог Закону. Відповідно до абзацу 4 пункту 54 Особливостей зміни, що вносяться замовником до тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у новій редакції зазначених документації та/або оголошення додатково до їх попередньої редакції. Замовник разом із змінами до тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів в окремому документі оприлюднює перелік змін, що вносяться. Зміни до тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів у машинозчитувальному форматі розміщуються в електронній системі закупівель протягом одного дня з дати прийняття рішення про їх внесення. У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”. Водночас питання внесення змін до тендерної документації та оголошення висвітлено на Prozorro Інфобокс за посиланнями: https://infobox.prozorro.org/articles/vidkriti-torgi-z-osoblivostyami-poetapno та https://infobox.prozorro.org/articles/zmini-do-postanovi-1178-vid-9-kvitnya-2024 |
|
|
01.08.2024
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день!
При проведенні закупівель виникло питання щодо надання нотаріальних послуг: чи поширюється на дану категорію дія Закону України “Про публічні закупівлі”.
Тобто, чи необхідно проводити відкриті торги при перевищені суми в 100 тис грн за відповідним кодом ДК
чи
оплати за нотаріальні послуги можна проводити за прямим договором?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 189/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2a236dae-b31d-42c8-ae67-1717639eb566&lang=uk-UAВодночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі. |
|
|
01.08.2024
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Питання 1. При проведенні публічної закупівлі товару за кодом ДК 021:20215 33600000-6 Фармацевтична продукція за процедурою «відкриті торги з особливостями», з метою уникнення замовником закупівель фальсифікатів фармацевтичної продукції, просимо надати рекомендації щодо застосування законодавчої нормативної бази, а саме: якими нормативними документами керуватися замовнику у частині визначення вимог замовником у складі тендерній документації, що гарантують відсутність ризиків закупівлі фальсифікатів ліків та отримання їх своєчасно та в необхідній кількості, в тому числі які вимоги є обов’язковими?
Питання 2. При проведенні публічної закупівлі товару за кодом ДК 021:20215 33600000-6 Фармацевтична продукція за процедурою «відкриті торги з особливостями», чи обов’язковою є вимога замовника щодо надання учасником оригіналів гарантійних листів виробника(ів) (представника, представництва, філії виробника - якщо їх відповідні повноваження поширюються на територію України, уповноваженого на це виробником)?
Питання 3. Яким чином замовнику забезпечити гарантію придбання не фальсифікованої фармацевтичної продукції, у разі проведення закупівлі товару за кодом ДК 021:20215: 33600000-6 Фармацевтична продукція, шляхом проведення процедури закупівлі по запиту цінових пропозицій?
|
|
Відповідь
|
|
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством.
При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Отже, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених частиною четвертою статті 5 Закону.
У свою чергу, порядок формування та використання електронного каталогу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 (зі змінами) (далі – Порядок). Порядок визначає структуру, механізм формування, використання електронного каталогу в електронній системі закупівель, у тому числі питання адміністрування, надання доступу та правил здійснення закупівель через електронний каталог.
Водночас відповідно допункту 16 Порядку адміністратор здійснює формування та супроводження електронного каталогу шляхом створення в ньому категорій та специфікацій товару, а також організовує та проводить відбір учасників до електронного каталогу шляхом їх кваліфікації (далі - кваліфікація до електронного каталогу).
Поряд з цим адміністратором електронного каталогу згідно з Законом та Порядком є централізовані закупівельні організації (далі – ЦЗО), що забезпечують формування та супроводження електронного каталогу в електронній системі закупівель на підставі укладеного договору з адміністратором електронної системи закупівель. Наразі адміністрування електронних каталогів здійснюють для медичних виробів та лікарських засобів - ДП “Медичні закупівлі України”, що визначено ЦЗО відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2021 № 1093, тому з питань, що виникають з приводу формування електронного каталогу, необхідно звертатися до зазначеного ЦЗО.
Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), оскільки до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках, зазначаємо, що відповідно до Положення “Про Міністерство охорони здоров’я України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (зі змінами), Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Основними завданнями МОЗ є забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері охорони здоров’я, зокрема щодо забезпечення захисту критичної інфраструктури в секторі охорони здоров’я, а також захисту населення від інфекційних хвороб, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, попередження та профілактики неінфекційних захворювань, забезпечення формування та реалізація державної політики у сферах, зокрема забезпечення населення якісними, ефективними та безпечними лікарськими засобами, створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів, медичних імунобіологічних препаратів, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу, а також безпечних медичних виробів та косметичної продукції.
Тому, з питання контролю якості лікарських засобів та придбання фармацевтичної продукції, пропонуємо додатково звертатися до МОЗ.
|
|
|
06.08.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня,
ЛКП "Бюро спадщини" реалізує проєкт міжнародної технічної допомоги. Для виконання цілей проєкту передбачається розробка бази даних (веб-сайту), очікувана вартість до 100 000 грн. Відповідно до діючого національного законодавства, уповноважена особа визначила тип процедури - без застосування електронної системи, з подальшою публікацією договору в електронній системі закупівель. Разом з тим грантовим договором не специфіковано особливих умов проведення закупівель. Враховуючи наведене, прошу повідомити про наявні нормативні акти, які регулюють питання закупівель робіт, товарів та послуг за кошти проєктів МТД та інші зобов'язання (у тому числі в рамках євроінтеграційних процесів) чи рекомендації, для врахування у процесі організації закупівель.
Заздалегідь дякую за відповідь
Директор ЛКП "Бюро спадщини" Стефанія ТОПИЛКО
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
21.08.2024
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
ТОВ «ЮА ТОРГПРОМ» (ЄДРПОУ 45129278) було укладено ряд договорів з військовими частинами НГУ на постачання товарів закуплених за бюджетні кошти. В усіх бланках договорів був присутній наступний пункт щодо терміну дії договору: 12.1. Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та продовженого Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 18.04.2022 № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 17.05.2022 № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12.08.2022 № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 07.11.2022 № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 06.02.2023 № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 01.05.2023 № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 26.07.2023 № 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 05.02.2024 № 49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та від 06.05.2024 № 271/2024 а в частині оплати за надані послуги/роботи – до повного виконання сторонами узятих на себе зобов’язань. Строк дії Договору може бути продовжений за згодою сторін у разі продовження строку дії воєнного стану в Україні понад період, визначений Указом Президента України від 06.05.2024 № 271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», але не довше ніж до 31.12.2024.
Враховуючи цей пункт, просимо Вас надати роз’яснення стосовно його застосування, а саме:
1. Чи необхідно укладати додаткову угоду на продовження строку дії договору (за згодою сторін) після сплину 90 доби воєнного стану, зазначеного в останньому вписаному в пункт 12.1. Указу Президента, у випадку, якщо було наступним указом продовжено строк дії воєнного стану в Україні?
2. Чи буде вважатися договір таким, що закінчився за сплином терміну дії, якщо не продовжувати його за згодою сторін?
|
|
Відповідь
|
|
Шановиний користувачу!
Відповідно до пункту 1 Положення про Мінекономіки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (далі – Положення) Мінекономіки є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Положення Мінекономіки у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Закон України “Про оборонні закупівлі” визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону України “Про оборонні закупівлі” Кабінетом Міністрів України визначаються особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану.
Так постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення оборонних закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Згідно із частиною другою статті 2 Закону України “Про оборонні закупівлі” закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Положення щодо основних вимог до договору про закупівлю та внесення змін до нього містяться у статті 41 Закону.
Так згідно із частиною першою статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до частини сьомої статті 179 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом Украіїни (далі – ЦКУ) з урахуванням особливостей, передбачених ГКУ, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Частиною першою статті 629 ЦКУ встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 ЦКУ.
При цьому відповідно до частини першоі статті 651 ЦКУ зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦКУ встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.
Відповідно до частини третьої статті 180 ГКУ при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Частина сьома цієї ж статті ГКУ визначає строк дії господарського договору як час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.
На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Стаття 188 ГКУ визначає порядок зміни та розірвання господарських договорів. Відповідно до частини першої цієї статті ГКУ зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Крім цього зазначаємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу розміщений лист від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю) за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06.
Підсумовуючи, звертаємо увагу, що відповідно до статті 6 ЦКУ сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, будь-які рішення щодо здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг приймаються сторонами самостійно із дотриманням вимог чинного закупівельного законодавства.
При цьому зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права і мають інформативний характер.
|