|
|
03.11.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підкажіть, будь-ласка, в ЗУ "Про публічні закупівлі" у ст.17 ч.3 вказано переможець повинен протягом 5 днів надати замовнику справку про несудимість та справку про відсутність заборгованості. Але за ЗУ "Про персональні дані" справка про несудимість робиться до 10 днів, а справка про відстуність заборгованості дійсна всього 10 днів. Як прорахувати дату коли потрібно звернутись щоб встигнути подати вказані справки чинні на дату подачі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом другим частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити зокрема вимоги, встановлені статтею 17 Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим вимогам згідно із законодавством.
Відповідно до частини третьої статті 17 Закону спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою статті 17 Закону, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі.
Таким чином, перелік документів, якими переможець повинен підтвердити свою відповідність вимогам, які встановлені статтею 17 Закону, та зокрема вимоги щодо терміну видачі зазначених документів, визначаються замовником самостійно, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
Разом з тим кожна фізична/юридична особа має право звернення за роз’ясненням щодо положень тендерної документації, виходячи зі змісту частини першої статті 23 Закону. Крім того, за результатами звернень замовник має право внести зміни до тендерної документації.
З огляду на викладене, щодо вимог конкретної тендерної документації рекомендуємо звертатись безпосередньо до замовника.
|
|
|
02.11.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Предметом закупівлі є багатономенклатурна продукція. Пропозиція відсканована та зареєєстрована на майданчику Prozorro з загальною ціною 307 000грн. За результатами аукціону остаточна вартість пропозиції склала 305 000грн. При складанні пропозиції за результатами аукціону ми помітили помилку у цінах попередньої нашої цінової пропозиції, а саме загальна вартість тоді могла бути 307 045 грн. Чи буде правомірним відхилення Замовником нашої пропозиції через таку помилку, яка ніяк не впливає на остаточну понижену ціну та чи є ця помилка технічною?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений частиною першою статті 30 Закону та є вичерпним.
У свою чергу згідно з частиною четвертою статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
Таким чином, після проведення електронного аукціону замовник самостійно за результатами розгляду тендерної пропозиції визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з Законом.
|
|
|
02.11.2016
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Підкажіть, будь ласка, як можна вирішити таке питання. Комунальний заклад оголосив закупівлю "Послуги з виконання історико-містобудівного обґрунтування" два рази - перший раз на 16 000 грн., а другий на 20000 грн. Закупівля не відбулась у зв"язку з відсутністю пропозицій. Що нам робити дальше? Чи маємо ми право заключити договір без оголошення тендера?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону” за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель.
|
|
|
02.11.2016
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи є відшкодування орендодавцю вартості комунальних послуг предметом закупівлі відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" та чи потрібно зазначати його у додатку до річного плану закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
|
|
|
02.11.2016
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Просимо надати роз'яснення стосовно наступного питання.
01.10.2015 набув чинності Закон України «Про ринок природного газу», згідно із статтею 12 якого, постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем.
Згідно з роз’ясненням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 01.12.2015 №3302-05/40083-06 «Щодо закупівлі природного газу та послуг з розподілу природного газу» закупівля природного газу у ліцензованих постачальників природного газу здійснюється замовниками шляхом проведення конкурсних торгів.
Закладами освіти обласного підпорядкування у відповідності до Закону України «Про здійснення державних закупівель» (далі – Закон про закупівлі) (діяв для всіх замовників до 01.08.2016 року) наприкінці 2015 року були проведені відкриті торги на закупівлю природного газу на 2016 рік. З переможцями процедур закупівель, у відповідності до запропонованих на торги цін, були укладені договори з терміном дії до 31.12.2016.
Однак, у зв’язку з тим, що тарифи на постачання природного газу не підлягають державному регулюванню, бюджетні установи почали отримувати від постачальників листи з попередженнями про збільшення ціни на газ.
Зміна істотних умов договору про закупівлю можлива лише у випадках, передбачених Законом про закупівлі. Так, пунктом 2 частини п’ятої статті 40 Закону про закупівлі передбачена можливість зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
У роз’ясненні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.04.2015 №3302-05/11398-07 «Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю» зазначено, що у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару.
При цьому збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків за умови заборони збільшення загальної суми, визначеної в договорі, може бути досягнуто лише зменшенням обсягу закупівлі (натуральних показників).
У разі, якщо сума за невикористанні натуральні показники на 2016 рік буде перевищувати 200 тис. грн. (майже у всіх закладах освіти області для місячного забезпечення природним газом необхідно більш ніж 200 тис. грн.), на цей обсяг необхідно знову проводити відкриті торги. У зв’язку з тим, що проведення процедури відкритих торгів триває близько 1,5 місяців, замовники не встигнуть укласти договори на забезпечення потреби у природному газі на грудень 2016 року.
Крім того неконтрольований зріст ціни на природний газ (подекуди збільшення ціни становить близько 30-40 відсотків) призводить до незапланованого перевитрачання бюджетних коштів, яке неприпустимо умовах жорсткої економії.
Яким чином діяти бюджетним установам для запобігання зриву безперебійного газопостачання наприкінці 2016 року.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Тому, у разі необхідності здійснення придбання, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, закупівля здійснюється замовником шляхом застосування однієї з процедур, встановлених статтею 12 Закону.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel, розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” (відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”) та від 07.04.2015 № 3302-05/11398-07 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” (відповідно до Закону України “Про здійснення державних закупівель”).
Крім того, звертаємо увагу, що договір є обов’язковим для виконання сторонами (частина перша статті 629 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).
Водночас відповідно до статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином зокрема відповідно до умов договору.
При цьому, відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Поряд з цим, статтею 26 Закону передбачено можливість встановлення у договорі вимоги щодо забезпечення виконання договору про закупівлю.
Так, Законом встановлено, що замовник має право вимагати від учасника-переможця внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією. Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 37 цього Закону, а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом п’яти банківських днів з дня настання зазначених обставин. Розмір забезпечення виконання договору про закупівлю не може перевищувати 5 відсотків вартості договору.
|