|
01.03.2024
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Служба відновлення проводить оборонні закупівля. Наразі закуповуємо послуги вартісттю до 200 тис. грн. Відповідно до постанови КМУ № 1275 не зрозуміло, як проводити закупівлі оборонних послуг, а саме влаштування фортифікаційних споруд вартістю до 200 тис. грн.
Питання :
1.Чи потрібно складати та оприлюднювати план закупівлі оборонних послуг, а саме влаштування фортифікаційних споруд вартістю до 200 тис. грн.?
2. Чи потрібно звітувати про укладений договір по закупівлі оборонних послуг, а саме влаштування фортифікаційних споруд вартістю до 200 тис. грн. в разі укладання прямого договору?
Прохання надати роз”яснення в найкоротший термін.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! Питання щодо здійснення закупівель державними замовниками у сфері оборони щодо закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення (товарів подвійного призначення) для будівництва фортифікаційних споруд (далі – державні замовники) висвітлено розділом “Проведення закупівель озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, а також послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, а також товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд” Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 на виконання положень Закону України “Про оборонні закупівлі» (далі – Особливості 1275). Окрім цього питання щодо будівництва фортифікаційнх споруд врегульовані постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 р. № 1415 "Деякі питання підвищення оборноздатності держави на період воєнного стану в Україні". При цьому вартісні пороги застування процедур та правил оборонних закупівель визначаються Законом України “Про оборонні закупівлі” та Особливостями 1275, відповідно закупівлі товарів і послуг вартість предмета закупівлі яких не перевищує 200 тис. гривень, а для робіт не перевищує 1,5 млн. гривень не регулюються Особливостями 1275 та/або Законом України “Про оборонні закупівлі”. Роз`яснення для державних замовників в сфері оборони щодо особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану редакції за 01.02.2024 р міститься на офіційному сайти Міністерства економіки України за посиланням https://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=dd05262d-3644-48f9-aaae-27e7481ec00b&tag=ZakupivliDliaDerzhavnikhZamovnikivVSferiOboroni Питання здійснення закупівель державними замовниками у сфері оборони щодо закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення (товарів подвійного призначення) для будівництва фортифікаційних споруд висвітлено у відповіді на запит 66/2024 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=103a0f8d-85a1-480f-b601-9710ca68d18b&lang=uk-UA Одночасно зазначаємо, що листи Міністерства не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|
|
21.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день! Повідомляємо, що в Перелік лікарських засобів та медичних виробів, закупівля яких здійснюється закладами охорони здоров’я, структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій з використанням електронного каталогу внесені такі позиції: Йогексол (Iohexol) та Севофлуран (Sevoflurane).
Препарати виготовляються нашим підприємством в умовах аптеки, раніше були включені у категорію 33600000-6 - Фармацевтична продукція (Екстемпоральне виготовлення). Категорію безпідставно виключено з е-каталогу, з посиланням на п. 1.8 Наказу МОЗ України від 17.10.2012 № 812 «Про затвердження Правил виробництва (виготовлення) та контролю якості лікарських засобів в аптеках» (далі – Наказ), як на підставу таких дій.
п. 1.8 Наказу встановлює: «Вироблені (виготовлені) в аптеках лікарські засоби не підлягають державній реєстрації, а їх реалізація суб’єктам господарювання, які здійснюють реалізацію лікарських засобів, крім лікувально-профілактичних закладів, заборонена. Реалізація лікарських засобів, вироблених (виготовлених) в аптеках, дозволяється через аптеки та структурні підрозділи суб’єкта господарювання, який є власником аптеки, що їх виробляє (виготовляє), з дотриманням умов зберігання, відпуску та транспортування)».
У Постанові 1178 це не зазначено, тому просимо роз'яснень, яким чином мають вноситись лікарські засоби виготовлені в умовах аптеки в е-каталог та як лікарські засоби виготовлені в умовах аптеки та внесені до Переліку, що визначений Постановою 1178 можуть закуповуватись закладами охорони здоров’я?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Мінекономіки листом від 01.03.2024 № 3323-04/16268-03 (додається) за належністю нідіслало ваш запит до Міністерства охорони здоров’я України та ДП “Медичні закупівлі”. Водночас зазначаємо, що Міністерством ведеться постійна робота щодо вдосконалення сфери публічних закупівель з урахуванням досвіду та практики застосування законодавства у сфері закупівель, а також здійснюється аналіз проблемних питань при застосуванні законодавства. В рамках цієї роботи будуть опрацьовані порушені у запиті питання та розглянуто можливість їх врахування під час наступного внесення змін до законодавства у сфері публічних закупівель.
|
|
28.03.2024
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
У замовника є завдання купити Товар «Продуктовий набір» ДК 021:2015 - 15890000-3 – Продукти харчування та сушені продукти різні (номенклатурна назва 15897300-5 Продуктові набори)
В склад продуктового набору входять позиції які замовник відповідно до змін зобов'язаний купити через запит ціни пропозиції.
(пункт 11-2 Особливостей "У разі коли замовники здійснюють закупівлі ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ ЗА ПЕРЕЛІКОМ ЗГІДНО З ДОДАТКОМ 2, вартість предмета закупівлі яких становить або перевищує 100 тис. гривень, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822, з урахуванням положень, визначених цими особливостями.")
У продуктовий набір входять наступні продукти харчування які присутні і у додатку 2: Крупа гречана, Крупа рисова,Олія рафінована соняшникова, Свинина (в додатку не зазначено яка отже вся включно і консервовану). Інші позиції набору до додатку не входять.
Планувалось закупити продуктовий набір процедурою відкриті торги. Це найзручніший спосіб. У зв’язку зі змінами в законодавстві, виник обов’язок частину набору (те що в додатку2 особливостей) купити через запит ціни пропозиції. Виникли суперечки по трактуванню норми.
Є два шляхи вирішення: купити по старому відкритими торгами розглядаючи цей продуктовий набір як 1 предмет закупівлі не звертаючи уваги на його склад ( та гадати чи буде моніторинг чи ні) або розбити його по позиціям на відповідні ДК 021:2015 та купити увесь набір запитами ціни пропозиції (там 9 договорів) не зменшуючи ранг процедури, щоб замовника не звинуватили у униканні відкритих торгів.
Чи можна проводити відкриті торги або виконувати постанову до останньої крапки?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.03.2024 № 3323-04/21117-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та доплати уповноваженій особі” (2. Щодо здійснення закупівлі продуктів харчування через електронний каталог замовниками в обов’язковому порядку), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=21117Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. Згідно з пунктом 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями. Отже, здійснення закупівлі через електронний каталог, шляхом запиту пропозицій постачальників за переліком продуктів харчування згідно з додатком 2 до Особливостей, є обов'язком, а не правом замовника. У разі коли закупівля з використанням електронного каталогу шляхом запиту пропозицій постачальників не відбулася, замовник здійснює закупівлю шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному Особливостями, не збільшуючи при цьому очікувану вартість закупівлі, або шляхом запиту пропозицій постачальників в електронному каталозі відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 з урахуванням Особливостей.
|
|
25.10.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Чи зобов'язане господарське товариство, 100 відсотків акцій (часток) якого належить державі, яке не є замовником відповідно до ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі", затверджувати внутрішнє положення про порядок проведення закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 постанови № 1178 замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюється суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. При цьому відповідно до пункту 35 частини першої статті 1 Закону уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту). З огляду на зазначене, Примірне положення про уповноважену особу (далі – Примірне положення), затверджене наказом Мінекономіки від 08.06.2021 № 40, визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності уповноваженої особи. При цьому відповідно до пункту 1.2. Примірного положення уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель згідно із Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту). Ураховуючи, що положення є примірним та має рекомендаційний характер, замовники можуть ним керуватися та на його основі затвердити власні положення про уповноважених осіб. Отже, організація та проведення закупівель уповноваженою особою замовника згідно з Законом та Особливостями здійснюється на підставі розпорядчого рішення або укладеного трудового договору (контракту) та відповідно до Положення про уповноважену особу. При цьому визначення необхідності затверджувати внутрішнє положення про порядок проведення закупівель у суб'єктів, які не є замовниками у розумінні Закону, не є предметом регулювання цього Закону.
|
|
15.04.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації. Згідно з пунктом 4 Розділу 2 Порядку визначення предмета закупівлі під час здійснення закупівлі послуг з виконання науково-технічних робіт предмет закупівлі визначається за показником четвертої цифри Державного класифікатора видів науково-технічної діяльності ДК 015-97, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 30 грудня 1997 року № 822.
У разі здійснення закупівлі послуг з виконання науково-технічних робіт за різними темами які належать до одного виду науково-технічних робіт, чи може замовник визначати різні теми науково-технічних робіт як окремі лоти?
Водночас з 20.03.2024 скасовано Державний класифікатор України «Класифікація видів науково-технічної діяльності» ДК 015-97, на його заміну не прийнятий інший класифікатор, як наразі бути замовнику?
|
|
Відповідь
|
|
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - Порядок). Так, виходячи з пункту 3 Порядку, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. Водночас зазначаємо, що Міністерством підготовлено проект нормативно - правового акту про внесення відповідних змін з урахуванням змін законодавства.
|