|
|
01.08.2017
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
Запит від ТОВ “Вінницька будівельна компанія”,
щодо оприлюднення інформації про закупівлю
ТОВ “Вінницька будівельна компанія” було учасником відкритих торгів на закупівлю робіт, пов’язаних з об’єктами будівництва завершеного чи незавершеного будівництва та об’єктів цивільного будівництва (45200000-9) “Будівництво 81-квартирного житлового будинку, місто Вінниця, вулиця Стрілецька, 23, військове містечко № 1” (шифр 1193- жб-11), що оголошені Міністерством оборони України, ідентифікатор закупівлі UA-2016-11-22-001476-a, оприлюднене у системі PROZORRO 22.11.2016 р., (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2016-11-22-001476-a) –
- 11.01.2017 р. була визнана переможцем у даній закупівлі;
- 07.02 2017 р. процедура даної закупівлі була відмінена, у зв`язку з тим, що замовник не встиг підписати договір, оскільки не була продовжена довіреність на підписанта;
- не погодившись із даною відміною замовника, нами був позов до суду про зобов’язання замовника укласти договір на закупівлі робіт;
- 03.05.2017 р. набрало законної сили рішення господарського суду м.Київ, яким було зобов’язано замовника:
1. Забов`язати замовника підписати договір
2. Продовжити термін підписання
На сьогоднішній день замовник має бажання підписати (укласти) договір, але технічно не має можливості його розміщення на сайті Прозорро.
Керуючись п.13 ч.1 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі»:
Просимо надати роз’яснення –
1. Які дії необхідно вчинити замовнику, щоб виконати рішення суду.
2. Які дії необхідно вжити замовнику щодо розміщення звіту закінчення процедури закупівлі та щодо розміщення підписаного договору.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. При цьому статтею 382 Кримінального кодексу України передбачена відповідальність за невиконання судового рішення.
У свою чергу, стосовно технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в електронній системі закупівель вимог законодавства, користувачам необхідно звертатись до ДП "Прозорро", яке визначене адміністратором електронної системи закупівель, інформація про що міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням :
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
01.08.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Департамент інфраструктури міста Сумської міської ради (далі Департамент) є виконавчим органом Сумської міської ради. До сфери управління Департаменту входять комунальні підприємства, які є самостійними суб’єктами господарювання, засновані та діють на основі комунальної власності територіальної громади.
Просимо надати роз’яснення:
чи встановлює підпункт 16 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» обмеження щодо участі у процедурах закупівель Департаменту комунальних підприємств, які належать до сфери його управління.
Питання детально викладено у листі-вкладенні.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому зазначаємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 563/2017 від 05.05.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c6817864-1d0c-44f6-b10b-b299fa82371a&lang=uk-UA
|
|
|
01.08.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
У разі настання підстав, визначених частиною четвертою ст. 24 Закону України "Про публічні закупівлі", забезпечення тендерної пропозиції повертається учаснику протягом п'яти банківських днів, проте не зазначено ким повертається (Гарантом чи Замовником). Прошу надати роз'яснення чи обов'язково Замовнику протягом п'яти банківських днів надсилати на ім'я Гаранта лист про звільнення від зобов'язань за електронною гарантією у разі настання підстав, визначених ч. 4 ст. 24 Закону? Які дії Замовника, якщо тендерна пропозиція навіть не розглядається згідно Закону (вища ціна за результатами аукціону, подано одну тендерну пропозицію і торги відмінені)?. Заздалегідь вдячні.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення процедури закупівлі та в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції. У разі якщо надання забезпечення тендерної пропозиції вимагається замовником, в тендерній документації повинні бути зазначені умови його надання, зокрема вид, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції не повертається учаснику.
Перелік підстав для повернення забезпечення тендерної пропозиції визначений частиною четвертою статті 24 Закону.
Пунктом 8 частини першої статті 1 Закону визначено, що забезпеченням тендерної пропозиції є надання забезпечення виконання зобов’язань учасника перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія.
Відповідно до частини першої статті 560 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов’язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.
Поряд з цим статтею 568 ЦК України визначено, що зобов'язання гаранта перед кредитором припиняється зокрема у разі закінчення строку дії гарантії, відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов'язків за гарантією.
Таким чином, у випадках, визначених частиною четвертою статті 24 Закону, замовник керується положеннями ЦК України та у залежності від суб’єкта, який виступає гарантом, відповідними актами законодавства, які регулюють відносини виконання та припинення таких гарантій.
Так, зокрема порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (далі – Положення).
|
|
|
01.08.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати відповідь на такі питання.
Питання 1.
Чи має право замовник (в особі тендерного комітету/уповноваженої особи) при проведенні відкритих торгів в обґрунтованих випадках (допущення помилки, нововиявлені обставини тощо) самостійно скасувати прийняте ним же рішення про відхилення тендерної пропозиції учасника, яке оприлюднене в електронній системі закупівель (повернувши учасника на етап кваліфікації – розгляду пропозиції)?
Адже технічно система закупівель дозволяє це зробити, а Законом про публічні закупівлі це не заборонено (хоча сам закон передбачає можливість скасування замовником прийнятих ним же рішень лише у ст. 18 Закону (вчинення дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі або виконання рішення органу оскарження). Якщо так, що чи необхідно прописувати таку можливість у тендерній документації.
Питання 2
Чи має право замовник при проведенні відкритих торгів в обґрунтованих випадках самостійно скасувати рішення про визначення переможця процедури закупівлі та про намір укласти з ним договір про закупівлю ? Зокрема у випадку отримання достовірної інформації про невідповідність учасника вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у частині першій статті 17 цього Закону, яка із запізненням (після прийняття відповідного рішення про переможця) надійшла замовнику на його запит в поряду ч. 7 ст. 28 Закону.
Як і в попередньому питанні, система закупівель дозволяє зробити це технічно, а Законом прямо не заборонено замовнику ухвалювати відповідні рішення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 15 частини першої статті 1 Закону переможцем процедури закупівлі є учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір.
Таким чином, договір про закупівлю за результатами процедури закупівлі укладається з переможцем, тендерна пропозиція якого була визначена найбільш економічно вигідною та яку не було відхилено.
При цьому перелік підстав відхилення тендерних пропозицій визначений частиною першою статті 30 Закону та є вичерпним.
Поряд з цим строки, протягом яких замовник розглядає тендерні пропозиції та укладає договір про закупівлю, визначені статтями 28 та 32 Закону.
У свою чергу, відповідно до частини третьої статті 11 Закону об'єктивний та чесний вибір переможця належить до обов’язків тендерного комітету або уповноваженої особи.
При цьому, виходячи зі змісту частини другої статті 38 Закону, відповідальність в частині прийнятих рішень несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.
Таким чином, тендерний комітет (уповноважена особа) замовника самостійно приймає рішення, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням вимог Закону.
|
|
|
01.08.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Прошу надати відповідь на таке питання.
Замовником було проведено переговорну процедуру закупівлі на підставі п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону України “Про публічні закупівлі” – у зв’язку з тим, що процедуру відкритих торгів було двічі відмінено через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Однак, з певних причин договір про закупівлю, до початку його виконання, був достроково розірваний за згодою сторін (і ініціативи учасника). При цьому жодних поставок товару та проплат за договором на момент його (сторони не приступили до виконання договору).
Питання: чи має право замовник у даній ситуації згідно п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону повторно провести переговорну процедуру закупівлі на цій же підставі (попередньо відмінені тендери через недостатню кількість учасників). Усі вимоги до учасників, технічні, якісні і навіть кількісні характеристики предмета закупівлі, а також його очікувана вартість залишаються незмінними. Адже Закон, як неодноразово зазначали фахівці Міністерства, не вимагає, щоб відкриті торги із зазначених підставі були відмінені двічі підряд.
Чи все ж таки необхідно оголошувати нові відкриті торги, а підстава для проведення переговорної процедури згідно з п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону себе вичерпала, у зв’язку з проведеною раніше переговорною процедурою, договір за якою був розірваний до початку його виконання.
|
|
Відповідь
|
|
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 35 Закону.
Вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа замовника відповідно до статті 11 Закону, які несуть персональну відповідальність в частині прийнятих рішень, виходячи зі змісту статті 38 Закону.
Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Відповідно до частини третьої статті 35 Закону за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймає рішення про намір укласти договір.
Разом з тим Законом не передбачено можливості повторного застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту четвертого частини другої статті 35 Закону у разі розірвання договору про закупівлю, укладеного за результатами проведеної переговорної процедури закупівлі.
|