|
09.11.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! У вкладенні до цього листа міститься лист від 08.11.2017 року № 493/11-17-ю із проханням надати роз'яснення щодо порушених питань.
Просимо розглянути та направити відповідь на електронну скриньку: [email protected]
Заздалегідь дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Так, цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Водночас відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
Поряд з цим повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками”.
Водночас вимоги цього Закону не розповсюджуються на відносини суб"єктів щодо проведення конкурсів та укладені договори, які не є договорами про закупівлю у розумінні Закону та не передбачають здійснення придбання замовниками товарів, робіт і послуг.
|
|
09.11.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до частини 3 статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна. Чи є придбання КВАРТИРИ в багатоквартирному житловому будинку в розумінні частини 3 статті 2 Закону придбанням іншого нерухомого майна?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що інформація щодо придбання (оренди) нерухомого майна або майнових прав на нерухоме майно міститься в листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 “Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
08.11.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Як отримати з Міністерства економічного розвитку і торгівлі лист на дозвіл в участі в спеціалізованих торгах? Які необхідно подати для цього документи?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
При цьому питання участі у спеціалізованих торгах не відносяться до компетенції Мінекономрозвитку як Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель.
|
|
08.11.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
В червні 2016 року підписаний договір (договір до 31.12.2016) на 1 400 000 згідно проектно-кошторисної документації (далі п-к док.) на реконструкцію кладовища. Протягом декількох місяців виконано 30% робіт і перераховано кошти за виконані роботи. Але в зв’язку з виявленими недоліками в наших документах, роботи підприємством по реконструкції були призупинені. За період приведення у відповідність документації змінилась вартість робіт, матеріалів і заробітної плати в будівництві, що визвало необхідність коригування п-к док.. По проектно-кошторисній документації (коригуюча) виконання робіт становить 1 700 000 – це сума без 30% виконаної роботи (виконані роботи в п-к док. коригуючу не включали так як вони виконані і оплачені). Як нам діяти в даній ситуації – проводити відкриті торги на коригуючу п-к док., проводити переговорну процедуру так як це підприємство розпочало роботи.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Цей Закон застосовується, зокрема до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з процедур, визначених цією статтею.
Водночас зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі”
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) здійснюють вибір та проведення процедур закупівлі.
Отже, у залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та визначає можливість її застосування.
Водночас замовнику слід ураховувати, що відповідальність в частині прийнятих рішень і застосування процедур закупівлі несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа персонально (частина друга статті 38 Закону).
|
|
07.11.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
Відповідно до п. 4 Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, "У разі відміни торгів або визнання їх такими, що не відбулися, оператором авторизованого електронного майданчика повертається плата учаснику/переможцю, крім випадків, коли пропозиції учасника/переможця було відхилено."
{Абзац пункту 4 в редакції Постанови КМ № 553 від 09.08.2017}
До серпня 2017 такої норми не було. А як буде з такою ситуацією? Замовник оголосив допорогових закупівлю в листопаді 2016 року (!), Але так її і не завершив (стадія кваліфікації на сьогоднішній день), за інформацією від учасника, договір так і не укладено фактично. Тепер (листопад 2017) учасник вимагає, завершити закупівлю, шляхом скасування торгів. У цьому випадку йому теж буде повернута плата за участь, або це стосується тільки закупівель, які оголошені після 09.08.2017?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
У свою чергу, вимоги до функціонування електронної системи закупівель визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.
Поряд з цим Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 № 553 (далі – Постанова) внесені зміни до Порядку функціонування системи. Зазначена Постанова набрала чинності 15.08.2017, з дня її офіційного опублікування згідно зі статтею 57 Конституції України та частини першої статті 52 Закону України “Про Кабінет Міністрів України”.
Водночас статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Разом з тим згідно із рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті.
Ураховуючи, що така вказівка у Постанові відсутня, її дія не поширюється на правовідносини суб’єктів сфери публічних закупівель, які виникли до 15.08.2017.
Таким чином, повернення плати за подання учасником тендерної пропозиції та/або пропозиції учасника процедури закупівлі у випадках, визначених Порядком функціонування системи до набрання чинності постанови КМУ від 09.08.2017 № 553 здійснюється у випадках, визначених Порядком функціонування системи, в редакції, що діяла до дня набрання чинності Постанови.
|