|
|
13.11.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Прошу дати відповідь:
Відповідно до ст. 32 п.2 Закону "Про публічні закупівлі" Замовник укладає договір про закупівлю... не пізніше 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір. Якщо перебіг строку (20 день) приходиться на вихідний або праздник, можливо останній строк укладання договору перенести на наступний календарний день? Чим керуватися?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 250/2016 від 20.12.2016 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e9abd22e-5be1-40a1-b1b6-a62e48b1eae6&lang=uk-UA
|
|
|
13.11.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закону) переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Разом з тим, у Законі відсутні положення, відповідно до яких зміст договору про закупівлю, який укладається за результатами переговорної процедури закупівлі, не повинен відрізнятися від змісту проекту договору про закупівлю, який був визначений замовником у тендерній документації, зокрема в частині строків поставки товарів (виконання робіт, надання послуг), умов розрахунків, порядку зміни умов договору.
Виходячи з викладеного, прошу надати відповідь (консультацію) з такого питання:
Чи може зміст договору про закупівлю, який укладено за результатами переговорної процедури закупівлі, проведеної згідно з п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону, відрізнятися від змісту проектів договору про закупівлю, що були визначені замовником у тендерній документації, а саме в частині строків поставки товарів (виконання робіт, надання послуг), умов розрахунків, порядку зміни умов договору – за умови дотримання замовником вимог, передбачених п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону, та принципів здійснення закупівель, визначених у ст. 3 Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 224/2017 від 09.02.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA
|
|
|
10.11.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати відповідь, який термін розгляду та надання відповідей Мінекономрозвитку на електронні запити з питань публічних закупівель та яким нормативним документом він встановлений?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Основні функції Уповноваженого органу, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель, визначено статтею 8 Закону.
Так, відповідно до пункту 13 частини першої статті 8 Закону однією з основних функцій Уповноваженого органу є надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Поряд з цим, Інструкція з діловодства в Мінекономрозвитку, яка встановлює загальні вимоги до документування управлінської інформації та організації роботи з документами в Мінекономрозвитку незалежно від способу фіксації та відтворення інформації, яка міститься в документах, затверджена наказом Мінекономрозвитку від 01.08.2017 № 1150 (далі – Інструкція).
Згідно з пунктом 304 Інструкції строк виконання документа може встановлюватися в нормативно-правовому акті, наказі або резолюції керівництва Мінекономрозвитку. При цьому документи, у яких не зазначено строк виконання, повинні бути виконані не пізніше ніж за 30 календарних днів з дати реєстрації документа в Мінекономрозвитку (пункт 306 Інструкції).
Довідково інформуємо, що Міністерством докладаються зусилля щодо розгляду запитів користувачів інформаційного ресурсу Уповноваженого органу та надання відповіді на них у найкоротші терміни у залежності від складості питання та наявності аналогічної консультації або узагальненої відповіді.
|
|
|
10.11.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Харчування дітей у школі здійснював підприємець. Декілька років підряд проводили процедури відкритих торгів, але тогри не відбувалися за відсутністю пропозицій і по переговорній процедурі укладали договір з постачальником. на 2018 рік цей постачальний відмовляється надавати вищевказані послуги, іншого постачальника у нас немає і швидше за все з нового року харчування будемо здійснювати самостійно. Юрист нашого міста пояснила, що за її практику в відкритих торгах по цьому коду ніколи не подавали пропозиції та що ця процедура не знайде нам постачальника. Питання: якщо ми не будемо проводити процедуру відкритих торгів чи буде це порушенням Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Згідно з пунктом 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
У свою чергу, Порядок визначення предмета закупівлі, затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Відповідно до абзаців другого і четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої - восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
Водночас згідно статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Таким чином, у залежності від предмета закупівлі, визначеного відповідно до Порядку, замовник здійснює таку закупівлю відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
Інформація щодо порядку визначення предмета закупівлі та планування закупівель міститься в листах від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 19.09.2016 №3302-06/29640-06 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Принагідно інформуємо, що з питання визначення понять “товари”, “роботи” та “послуги” додатково можна ознайомитись на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/599?q=#p1; з питання визначення предмету закупівель товарів додатково можна ознайомитись на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/599?q=#p2; з питання визначення предмету закупівель послуг додатково можна ознайомитись на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/599?q=#p3
|
|
|
10.11.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державним підприємством «Одеський морський торговельний порт» (далі – Замовник) з 1 квітня 2016 року здійснюється придбання товарів, послуг та робіт необхідних для ведення господарської діяльності, виключно із застосуванням норм Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон).
Потенційний учасник подав скаргу до АМКУ стосовно необзхідності розділити предмет закупвлі на лоти. АМКУ задовільнив скаргу. Який механізм розділення предмету закупівлі на лоти, якщо така закупівля вже оприлюднена разом із планом закупівель? Чи потрібно замовнику відмінити торги та перезапустити їх вже розділив предмет закупівлі за лотами? чи інший спосіб як це зробити?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
Виходячи зі змісту частин дев’ятої та одинадцятої статті 18 Закону, за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення.
При цьому у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, у якому зазначаються зобов'язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.
Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина дванадцята статті 18 Закону).
У свою чергу, перелік підстав відміни замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися, визначений статтею 31 Закону та є вичерпним.
Поряд з цим повідомляємо, що питання реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|