|
|
29.08.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
03.02.2023р. постановою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду України у судовій справі № 991/6606/22 було стягнуто в дохід держави 100% частки в статутному капіталі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕМУРІНСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (код ЄДРПОУ 30454644).
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.02.23р. № 168-р «Про визначення уповноваженого органу управління активами, стягнутими в дохід держави» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2023-р#Text) на виконання рішення Вищого антикорупційного суду від 23.01.2023р. у справі № 991/6606/22 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/108532262) та постанови Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03.02.23р. у справі № 991/6606/22 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/108772467) та відповідно до ч.3 ст.5-1 Закону України «Про санкції» Фонд державного майна визначено уповноваженим органом управління активами, в тому числі 100% частки в статутному капіталі ТОВ «Демурінський ГЗК».
Статутом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕМУРІНСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» передбачено, що Фонд державного майна України володіє часткою в розмірі 100% статутного капіталу Товариства (п.6.1 Статуту).
Метою діяльності ТОВ «Демурінський ГЗК» є одержання прибутку (доходу) на основі господарської і комерційної діяльності, що не суперечить законодавству України (п.3.1 Статуту).
Відповідно до Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014р. № 459, передбачено, що Міністерство економіки України забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері публічних закупівель та відповідно до покладених на нього завдань надає безоплатні консультації рекомендаційного характеру з питань публічних закупівель на інформаційному ресурсі.
В зв’язку з чим, прошу надати консультацію з питань публічних закупівель, а саме чи є ТОВ «Демурінський ГЗК» (код ЄДРПОУ 30454644) Замовником в розумінні ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 "Щодо визначення замовників", від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 "Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання", та від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 "Щодо здійснення закупівель замовниками", що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F12875-06%20%09
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 No 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення суб'єктів до замовників у розумінні Закону в конкретних випадках.
|
|
|
29.08.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Під час здійснення процедури закупівлі, а саме при придбанні путівок на оздоровлення дітей в дитячих оздоровчих таборах замовники стикаються з проблемами при визначенні виду предмету закупівлі. Деякі замовники зазначають, що це товар, інші замовники вказують, що це послуга. Також немає чіткості з цього питання у висновках ДАСУ про моніторинг публічних закупівель. Деякі аудитори у своїх висновках зазначають про порушення законодавства, через те що придбання путівок відносять до товарів, а не до послуг.
Так як Державний класифікатор 021:2015 (Єдиний закупівельний словник) не передбачає відповідного коду закупівлі, а саме придбання путівок на оздоровлення (як товару), а містить лише код 55240000-4: Послуги центрів і будинків відпочинку (як послуги), то замовники обирають саме цей код. Проте ми не вважаємо, що придбання путівок це є послуга, тому що: відповідно до статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі»:
- послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації;
- товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
Виходячи із наведених вище визначень не можна однозначно стверджувати, що це є послуга, оскільки оздоровлення дітей здійснюється виключно за наявності певного документу, що дає право дитині на отримання послуг. При цьому даний документ включає в себе однаковий спектр послуг для всіх дітей. Тобто замовник купує певний документ, який має свою вартість, яка залежить від якості та кількості послуг з оздоровлення, що в нього включаються. Тобто, це є грошовий документ.
В статті 23 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» зазначено, що прийом дитини до дитячого закладу оздоровлення та відпочинку здійснюється за наявності путівки. Водночас, стаття 1 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» зазначає що:
- путівка до дитячого закладу оздоровлення та відпочинку – це документ, який засвідчує право дитини на отримання послуг з оздоровлення та відпочинку, умови перебування в такому закладі і визначає вартість та перелік послуг з оздоровлення та відпочинку для однієї дитини в конкретному закладі;
- оздоровлення – це комплекс спеціальних заходів соціального, виховного, медичного, гігієнічного, спортивного характеру, спрямованих на поліпшення та зміцнення фізичного і психічного стану здоров'я дітей, що здійснюються в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку протягом оздоровчої зміни.
Тобто, путівка – це і є той документ, на підставі якого дитячі заклади оздоровлення надають послуги, тому слід розуміти, що путівки - це особливий вид товару, але згідно до діючого законодавства - грошовий документ.
Враховуючи вищезазначене, замовник купує путівки (товар) на підставі яких замовнику будуть надаватися послуги.
Так як думки замовників в даному питанні розходяться (і не тільки замовників, про що свідчать висновки ДАСУ), тому просимо Вас розібратися в даному питанні та надати чітку відповідь – придбання путівок на оздоровлення дітей це товар чи послуга.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" та від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (2. Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667У свою чергу, відповідно до положення Міністерство молоді та спорту України (Мінмолодьспорт), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 220 (зі змінами), (Мінмолодьспорт) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах молодіжної політики, фізичної культури і спорту, утвердження української національної та громадянської ідентичності. При цьому згідно Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 423 (зі змінами), Мінсоцполітики є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення, волонтерської діяльності, з питань сім’ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей. Водночас відповідно до Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (із змінами), МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема формування та реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я. З огляду на це, з питань зазначеної специфіки та віднесення предмета закупівлі у конкретному випадку пропонуємо додатково звернутися до вищезазначених центральних органів виконавчої влади. |
|
|
29.08.2023
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
|
1. Чи може замовник, враховуючи вимоги вказаних Постанов, здійснювати придбання товару, електричної енергії на суму 479 371,91 грн., шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів у разі, коли відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником?
2. Чи зобовязаний замовник вимагати в данному випадку від виконавця державного контракту (договору) виконання вимог абзаців 2 та 3 статті 9 постанови Кабінету Міністрів України від 18.07.2023 № 736?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, відповіді на схоже питання розміщена за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e871281f-9825-41c3-8e98-c8cf1f5071fc&lang=uk-UA та
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=db932fbb-b8e3-4ca8-8f4c-6529bb65bee1&lang=uk-UA
|
|
|
29.08.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до підпункту 2 пункту 13 постанови КМУ № 1178 передбачена можливість укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли замовник або його відокремлений підрозділ, що здійснює закупівлю згідно з абзацом другим пункту 15 цих особливостей, перебуває на території активних бойових дій, які не були завершені на дату укладення договору про закупівлю.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 передбачено пунктом 2 розділу І "2. Території активних бойових дій" та пунктом 3 розділу І "3. Території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси".
В наказі № 309 не роз'яснено відмінність між просто "Території активних бойових дій" та "Території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси", відтак прохання надати відповідь якомога конкретніше на питання.
Питання: Чи буде правомірним застосування підпункту 2 пункту 13 постанови КМУ № 1178 замовником, якщо він перебуває на території, яка віднесена наказом № 309 до пункту 3 розділу І "3. Території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 506/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9e28d87d-0d75-4e05-8adb-0cdda9b12668&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
28.08.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Замовником в Тендерній документації було встановлено кваліфікаційний критерій у вигляді підтвердження фінансової спроможності (при цьому розмір доходу чи відсоток встановлено не було). Учасник надав баланс, розмір якого складає лише 30% від вартості предмету закупівель, після чого був дискваліфікований Замовником через непідтвердження фінансової спроможності. Чи правомірна дискваліфікація? Чи вважається, якщо Замовником не вказано менший відсоток, що "за замовчуванням" мається на увазі, що розмір доходу за балансом повинен становити 100% вартості предмету закупівлі ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Так, згідно з абзацом пункту 28 Особливостей у тендерній документації зазначаються, зокрема один або кілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону з урахуванням положень цих особливостей та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Виходячи з підпункту 4 частини другої і частини третьої статті 16 Закону, замовник може установити такий кваліфікаційний критерій як наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю. У разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини).
Таким чином, замовник самостійно та з дотриманням законодавства установлює вимоги у тендерній документації, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених частиною четвертою статті 5 Закону.
При цьому пунктом 44 Особливостей визначено вичерпний перелік підствав, через які замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель.
Водночас виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, суб’єкт оскарження в органі оскарження - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.
Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону.
Про визначення постановою № 1178 особливого підходу до встановлення кваліфікаційних критеріїв до учасника докладніше в узагальненій відповіді, що надана листом від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667
Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|