|
20.06.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня цікавить питання як замовника по поточному ремонту господарських приміщень установи.
Якщо по одному обєту буде проведено три договори по поточному ремонту господарських приміщень, але в кожному договорі інший предмет закупівлі (різні коди ДК) чи це не буде порушенням ?
Адже поточний ремонт по одному обєкту повинен не перевищувати 200 тисяч.
Але в моєму випадку один договір по поточному ремонту господарських приміщень визначений предмет закупівлі ДК 021: 2015 4526000-7 на суму 96989,00 Це укладання бруківки.
Другий договір поточний ремонт господарських приміщень ДК 021: 2015 45430000-0 покривання підлоги та стін сума 120 тисяч.
Третій договір поточний ремонт господарських приміщень ДК 021: 201545410000-4 штукатурні роботи на суму 84 тисячі.
Скажіть будь ласка чи не буде порушенням, якщо на одному обєкті я три договори з поточного ремонту проведу в котрих різні предмети закупівлі ??????????
Адже багато суперечок про те що по одному обєкту сумуються інші розповідають, що коли код ДК різний тому цілком можливо.
Буду вдячний за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України" та від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Визначення поняття "послуги" наведене у статті 1 Закону. При цьому з 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів,робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, визначеного згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономікивід 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами)(далі - Порядок). Згідно Порядку під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163. При цьому згідно статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону.
|
|
02.11.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до пункту 16 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» пов’язана особа це особа, яка відповідає будь-якій з таких ознак:
юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється таким учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з таким учасником процедури закупівлі.
Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу або вирішальний вплив на господарську діяльність учасника процедури закупівлі безпосередньо або через більшу кількість пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, що надають можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше ніж 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі.
Відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у графі " про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) - тип бенефіціарного володіння: Не прямий вирішальний вплив
З огляду на вищезазначене просимо надати роз`яснення чи є учасники аукціону у яких тип бенефіціарного володіння: не прямий вирішальний вплив, пов’язаними особами в розумінні ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі»
Просимо Вас надати роз’яснення до 08.11.2021 р. (кінцевий термін розгляду тендерної пропозиції учасника).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті 1167/2021, який розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bb202008-254c-46a1-93da-08f00d83df33&lang=uk-UA
|
|
16.04.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
Відповідно до п. 5 Розділу Х Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 р № 114-ІХ 5. «Процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону.»
Питання: Як бути з допороговими закупівлями, які розпочаті до введення в дію цього Закону та не завершені до 19.04.2020 р?; адже, допорогова закупівля не є процедурою закупівлі в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”.
Разом з тим аналогічна відповідь міститься у запиті 478/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62b71eef-db8d-47a4-ac2a-c6a64d3419de&lang=uk-UA
|
|
26.07.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Відкриті торги з Особливостями.
Виготовлено ПКД на капітальний ремонт із зазначенням цін на товар та роботи. Очікувану вартість вказувати згідно ПКД? У календарному плані на роботи вказувати суми? чи ні?
Чи буде дискримінаційною вимогою попередній огляд об'єкта капітального ремонту замовника та складання акту обстеження, який буде підписаний учасником та Замовником?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповіді на питання містяться в листі від 01.04.2019 № 3304-04/13647-06 “Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель” та у запитах № 413/2023, № 418/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE&fNum=13647 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0ab4c0d1-a9b8-4b2d-b684-d5e2d94f58f3&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bb07248e-62b4-45f2-9226-0de48ee2c718&lang=uk-UA Відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Вимоги, що зазначаються в тендерній документації, встановлюються замовником самостійно з дотриманням чинного законодавства. Відповідно до частини 4 статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Ураховуючи викладене, замовники самостійно встановлюють вимоги в тендерній документації не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола потенційних учасників. Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
27.07.2022
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Директор підприємства/Замовник процедури закупівлі надає довіреність співробітнику підприємства (заступнику) представляти інтереси та виступати від імені підприємства з питань здійснення публічних закупівель. Чи несе відповідальність директор підприємства за правильність здійснення закупівлі? Чи може головний бухгалтер підприємства надати аналогічну довіреність заступнику на право підпису документів з питань здійснення публічних закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Питання підписання правочину особами висвітлено у запиті № 488/2022 за посиланням: https://www. me.gov.ua/InfoRez/Details?id=868f601a-340e-4931-9bff-a815d3bd0cd1&lang=uk-UAПри цьому, частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, зокрема, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення установлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Оскільки відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) Державна аудиторська служба України є Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, з питання зазначеного у запиті, пропонуємо додатково звернутись до вищезазначеного центрального органу виконавчої влади.
|