|
|
23.11.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Вітаю! Пунктом 19 Особливостей встановлено, що істотні умови договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку, зокрема зміни ціни в договорі про закупівлю у зв’язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв’язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування.
Питання полягає у наступному, норма підпункту 6 пункту 19, в частині зміни системи оподаткування, стосується зміни системи оподаткування контрагента чи зміни податкового законодавства України? Чи може замовник укласти додаткову угоду до договору про закупівлю, керуючись підпунктом 6 пункту 19 Особливостей, якщо учасник закупівлі перейшов із спрощеної системи оподаткування на загальну за власним бажанням?
Просимо врахувати, що замовник ознайомлений із попередньо наданими Міністерством економіки роз’ясненнями, проте відповіді на першу частину запитання такі роз’яснення не містять.
Завчасно дякуємо за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 519/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ffe4c487-8773-41c1-84f2-39439355d4a9&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
23.11.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Виникли труднощі з реєстрацією Договору підряду учасника закупівлі UA-2023-10-31-003756-a по об'єкту: "Реконструкція Паланського ліцею Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області по вул. Грушевського, 5, с. Паланка, Уманський район, Черкаська область, пошкодженого внаслідок військових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації" в Головному управлінні державної казначейської служби України у Черкаській області. В усній формі було надано відмову в реєстрації так як Договірна ціна не співпадає (в главах 1-9) з Зведеним кошторисним розрахунком (Інвесторським кошторисом - проект), проте сума по Договірній ціні не перевищує суму закупівлі, складена відповідно до тендерного завдання і загальна сума Будівельних робіт без урахування ПДВ менша за суму зазначену в Зведеному кошторисному розрахунку (Інвесторському) цей факт підтверджується Титулом на об'єкт будівництва. Прошу розяснити чи входить до компетенції інспектора Головного управління державної казначейської служби України у Черкаській області перевіряти відповідність сум по главам Договірної ціни та Зведеного кошторисного розрахунку (Інвесторського) та чи є нормативно правові акти де зазначено, що Договірна ціна закупівлі має чітко відповідати Зведеному кошторисному розрахунку в розрізі Глав кошторису.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 772/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bcc49df2-03e5-4e06-aed3-69e3af4f1275&lang=uk-UA
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
При цьому відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400 (зі змінами), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду, тому з питань щодо кошторисних норм слід звертатись до Мінінфраструктури.Водночас відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (зі змінами), Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Тому, з питань нормативно-правового регулювання реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань рекомендуємо звернутись до Казначейства.
|
|
|
23.11.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Абзац третій пункту 66 Постанови КМУ "Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу" від 14 вересня 2020 р. № 822 передбачає, що умови договору не можуть відрізнятися від умов, визначених замовником у запиті пропозицій постачальників, зокрема у проекті договору, що є складовою частиною запиту пропозицій постачальників, та/або пропозиції переможця відбору, крім випадку зменшення ціни договору без зміни обсягу.
Переможцем відбору в своїй пропозиції (технічна специфікація) було вказано - Найменування товару - Фільтр вірусо-бактеріальний одноразовий,
стерильний “ВОЛЕС” (для дорослих). Проте в договорі який надано замовнику на підписання вказує БАКТЕРІАЛЬНИЙ ФІЛЬТР -ЕЛІТ. Постачальник зазначає що це аналогічний товар.
Чи має право замовник укладати договори з іншою назвою товару ніж була передбачена в пропозиції переможця відбору (технічна специфікація)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 20.11.2023 № 3323-04/62708-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" та у запиті № 768/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62708
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e3af6edc-dae0-4a25-a153-3c9c7868278e&lang=uk-UA
|
|
|
22.11.2023
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підприємства знаходиться у процесі припинення у зв’язку з реорганізацією підприємства і подальшою його ліквідацією, при цьому підприємство уклало ряд договорів про закупівлю у поточному бюджетному році. Відповідно до пункту 12 частини першої Закону України «Про публічні закупівлі» звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання. Внесення даних до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про початок процесу припинення діяльності підприємства та сповіщення уповноваженої особи під підпис про рішення органу управління про реорганізацію підприємства (далі – події) відбулись пізніше спливу терміну у 20 робочих днів від виконання сторонами договору своїх зобов’язань. У зв’язку з цим уповноважена особа не могла передбачити дані події і прозвітувати у термін 20 робочих днів від виконання договору.
Виходячи з вищевикладеного та з метою уникнення порушень у сфері публічних закупівель прошу надати роз’яснення на наступні питання:
1. В який термін на підставі якого виду документу та посилання на законодавство у сфері публічних закупівель уповноважена особа від підприємства повинна прозвітувати про виконання договору про закупівлю у разі ліквідації або реорганізації підприємства, якщо можлива дата внесення даних до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ліквідація або реорганізація відбудеться до закінчення терміну дії договору про закупівлю ?
2. Чи буде склад та факт адміністративного правопорушення, що потягне за собою притягнення уповноваженої особи до адміністративної відповідальності відповідно до Стаття 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі звітування уповноваженої особою про виконання договорів в день внесення даних до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про ліквідацію підприємства, що буде передувати дню закінчення договору ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання щодо завершення процедур закупівель у разі реорганізації та правонаступництва юридичних осіб міститься у листі від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06 "Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0&fNum=36904При цьому Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону та з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості). Порядок оприлюднення звіту про виконання договору про закупівлю визначений пунктом 4 Особливостей. Частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Питання адміністративних стягнень щодо порушення законодавства про закупівлі належать до компетенції Держаудитслужби, яка відповідно до покладених на неї завдань згідно з частиною четвертою статті 7 Закону та Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторинг закупівель.
Тому з питань з питаннями щодо визначення порушень та відповідальності за порушення вимог, установлених Законом та Особливостями слід звертатися до Держаудитслужби.
Одночасно зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
22.11.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
В пункті 19 Особливостей встановлено, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) Особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім переліку випадків (зазначено в пп. 1-9 п. 19 Особливостей).
Просимо роз’яснити:
1. Чи зобов’язаний замовник, під час здійснення закупівель відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) Особливостей, в обов’язковому порядку зазначити в проекті договору ВСІ випадки для зміни істотних умов договору, встановлені в пп. 1-9 п. 19 Особливостей, в незалежності від предмета закупівлі (товари/роботи/послуги)?
2. Чи має право замовник не встановлювати в проекті договору ті випадки для зміни істотних умов договору, які не відповідають характеру закупівлі (наприклад, не встановлювати пп.2 п. 19 Особливостей під час закупівель послуг і робіт; не встановлювати пп.9 п. 19 Особливостей під час всіх закупівель, які здійснюються не по постанові Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 р. № 382 “Про реалізацію експериментального проекту щодо відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації” ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом.
Виходячи з того, що норма статті 22 Закону є обов'язковою, а отже повинна містити проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов, що визначені в підпунктах 1-9 пункту 19 Особливостей.
Таким чином, замовник в проекті договору про закупівлю повинен зазначати, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-9 пункту 19 Особливостей.
При цьому зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей.
Одночасно зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
При цьому повідомляємо, що відповідь на аналогічне за змістом питання надана у запиті № 670/2023, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=831b2ddd-f1a0-46b2-ba0b-d5a2d84380d2&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|