|
04.11.2016
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доборого дня. Просимо надати роз’яснення з наступного питання: Виконавчим комітетом Обухівської міської ради проведено відкриті торги на закупівлю товару : код ДК 016:2010- 29.10.5, Автомобілі спеціальної призначеності, Код ДК 021:2015- 34140000-0 Великовантажні мототранспортні засоби (Вакуумно підмітально прибиральна машина DULEVO 5000 Evolution або еквівалент), за результатами яких визначено переможця та укладено договір.
Відповідно до умов конкурсу та укладеного договору :
Строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг: не пізніше 30 календарних днів з моменту подання Замовником Учаснику - переможцю Замовлення на поставку.
Дану вимогу учасник переможець не виконав, на лист-замовлення про поставку товару не відповів. Лише через два місяці від дати замовлення повідомив про те, що у зв’язку з тим, що даний автомобіль знаходиться на ремонтній базі за кордоном, орієнтовна можлива дата поставки ще через місяць(орієнтовно на 90 день після замовлення на поставку ).
Просимо надати роз’яснення які дії виконкому та конкурсного комітету будуть відповідати чинному законодавству, та не потягнуть за собою адміністративної відповідальності та фінансового порушення: розірвання договору, як такого, виконання якого не відповідає конкурсним та договірним умовам, чи правомірним буде погодитися на прохання учасника –переможця не розривати договір і придбати автомобіль (з порушенням учасником строку поставки), та якими статтями Закону необхідно керуватися у даному випадку .
Дякуємо за відповідь .
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч.1 ст.36 Закону).
При цьому договірні відносини регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Згідно з частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Водночас відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
При цьому випадки зміни істотних умов договору про закупівлю встановлені статтею 36 Закону.
Так, зокрема пунктом 4 частини четвертої статті 36 Закону визначено, що одним із випадків зміни істотних умов договору про закупівлю є продовження строку дії договору та виконання зобов’язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.
Поряд з цим відповідно до частини першої статті 188 Господарського кодексу України, частини першої статті 651 Цивільного кодексу України зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом або договором.
Відповідно до частини першої статті 5 Господарського процесуального кодексу України сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою.
Підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії (частина перша статті 6 Господарського процесуального кодексу України). Порядок і строки пред’явлення претензії визначені статтями 6-8 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, для вирішення питання сторонам необхідно керуватись умовами договору та відповідними положеннями Цивільного та Господарского кодексів України.
|
|
17.07.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ст.4 Закону України «Про публічні закупівлі» річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» визначено, що додаток до річного плану закупівель, до якого вноситься інформація про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, складається за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в електронній системі закупівель. Одним із таких полів в електронній системі закупівель є поле «процедура закупівлі».
Замовником прийнято рішення про здійснення закупівлі без використання електронної системи закупівель з обов’язковим оприлюдненням звіту про укладені договори, оскільки вартість закупівлі перевищує 50,0 тис. грн. однак не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Інформація про таку закупівлю вноситься в додаток до річного плану закупівель відповідно до Закону.
Під час складання додатку до річного плану закупівель шляхом внесення інформації про закупівлю, очікувана вартість якої не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, але перевищує 50,0 тис. грн., при заповнення поля в електронній системі закупівель «процедура закупівлі» електронним майданчиком пропонується обрати одну з наступних процедур для такої закупівлі: «Без застосування електронної системи», «Допорогові закупівлі», «Звіт про укладений договір».
Зважаючи на наведене, прошу надати роз’яснення щодо наступного: чи правомірними будуть дії замовника щодо зазначення «Звіт про укладений договір» у додатку до річного плану закупівель у полі «процедура закупівлі» при умові послідуючого оприлюднення Звіту про укладений договір зважаючи на те, що Законом не визначено такої процедури закупівлі, як «Звіт про укладений договір»? Чи не буде помилкою зазначити "Без застосування електронної системи закупівель"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 740/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c04f60dc-0cdb-4f8e-a72a-eb5ccc015883&lang=uk-UA
|
|
28.11.2016
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Підкажіть будь ласка, якщо закупівля товарів для потреб 2017 року буде розпочата наприкінці 2016 року, то планувати предмет закупівлі необхідно по ДК 016:2010? Бо по ДК 021:2015 предмет закупівлі не співпадає і сума такого предмету закупівлі потребує проведення відкритих торгів, а в разі планування на даний час по ДК 016:2016 необхідно провести лише допорогові закупівлі. Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповіді на питання містяться в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07 “Щодо визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
18.08.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону України “Про публічні закупівлі” (надалі - Закон) переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Виходячи із змісту даної норми, виходить, що задля отримання підстав для проведення переговорної процедури закупівлі замовник повинен:
1.Двічі відмінити тендер.
2.Обидва рази тендер повинен бути відмінений через відсутність достатньої кількості учасників.
Виключний перелік підстав для відміни торгів викладено в ч. 1 ст. 31 Закону:
Стаття 31. Відміна замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися
1. Замовник відміняє торги в разі:
відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг;
неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель;
порушення порядку оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі, повідомлення про намір укласти договір, передбаченого цим Законом;
подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій;
допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій;
відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом.
Зміст вищевказаної статті не передбачає такої підстави для відміни торгів , як “відсутність достатньої кількості учасників”.
Прохання надати відповідь - яка з підстав для відміни замовником торгів, перелічених в ст. 31 Закону є тотожною поняттю - відсутність достатньої кількості учасників.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запитах 261/2017 та 321/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f369f9d6-d4f4-4517-9343-f1e2b8e4b944&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=102a5f36-795b-472b-bc56-51cd1d0df041&lang=uk-UA
|
|
27.10.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! На момент завершення торгів, після укладання договору з підрядчиком було виявлено розбіжність назви предмету закупівлі у договорі з назвою предмету закупівлі у звіті про результати проведення процедури закупівлі(UA-2016-08-25-00092-A), а саме у пункті 3 (конкретна назва предмету закупівлі) замість назви предмету закупівлі вказано "Закупівля здійснюється щодо предмету закупівлі в цілому". Дані розбіжності є перешкодою для казначейської служби, що здійснює фінансування за рахунок державних коштів. Чи можливо на сьогодні здійснити коригування звіту про результати проведення процедури з метою подальшого фінансування обєкту та виправлення допущеної технічної помилки.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Частиною другою статті 19 Закону передбачено, що звіт про результати проведення процедури закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю на веб-порталі Уповноваженого органу.
Водночас перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів визначений частиною другою статті 7 Закону.
Тому, з питань правомірності вимог відповідної казначейської служби слід звертатися до Державної казначейської служби України.
При цьому щодо аналогічного питання пропонуємо додатково ознайомитись із відповіддю, розміщеною за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4be5a8d6-0edc-4e0a-9d3b-da2a8cfaccdd&lang=uk-UA
|