|
28.02.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
У 2016 році до введення в дію ЗУ "Про публічні закупівлі" Замовником за результатами тендеру у офіційного дилера "Рено" в Миколаївській області закуплено мікроавтобус "Рено". У 2019 році вказаний мікроавтобус у ДТП отримав пошкодження. На сьогодні отримані кошти від страхової компанії і є потреба у проведені ремонту мікроавтобуса. Вартість ремонту більше 200 000 грн. Відповідно ремонт і заміну комплектуючих може провести лише офіційний дилер "Рено". Питання: чи можна провести пререговорну процедуру згідно п. 5 ч. 2 ст 35 ЗУ "Про публічні закупівлі"? Чи потрібно проводити відкриті торги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Інформація щодо застосування переговорної процедури міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F37709-06
При цьому згідно зі статтею 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток та виключно у разі наявності підстав, визначених у частині другій цієї статті Закону. Разом з тим відповідно до статті 11 Закону вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа (особи).
|
|
28.02.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
Склалася така ситуація. Я приймав участь в тендері на оренду будівлі нежитлового приміщення, яке було розміщено сільською радою в газеті. Подавши заявку, як єдиний претиндент я виграв цей тендер, однак у звязку із змінами в законодавство (як пояснили в сільській раді) вони не знають як діяти оскільки вони подавали тендер в газеті, а новим законом передбачено що потрібно на сайті прозоро. Наразі таке питання чи дійсний цей тендер та чи можу я вкладати договір на оренду та чи не виникнуть проблеми у звязку із вищевказаним.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону. Поряд з цим повідомляємо, що інформація щодо придбання, оренди землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі, інше нерухоме майно міститься в листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 “Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=10639
Разом з тим частиною першою статті 1 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” визначено поняття адміністратора електронної торгової системи та електронної торгової системи (ЕТС).
При цьому відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 433 “Про затвердження Порядку відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об’єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків та визначення адміністратора електронної торгової системи” визначено державне підприємство “ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ”, що належить до сфери управління Мінекономіки, відповідальним за забезпечення функціонування електронної торгової системи - адміністратором електронної торгової системи.
Водночас оскільки Інформаційний ресурс Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, та зважаючи на те, що питання, зазначене у запиті, не відноситься до компетенції Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель, пропонуємо надіслати запит як електронне звернення через відповідний розділ офіційного веб-порталу Міністерства http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472-ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian або http://www.me.gov.ua/Feedback/SendMessage?lang=uk-UA для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Міністерства, в компетенції якого знаходиться вказане питання.
|
|
27.02.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Служба автомобільних доріг є замовником будівництва дороги, що веде до кордону з Словаччиною. Фінансування здійснюється за рахунок бюджетних коштів та коштів спільної операційної програми Європейського інструменту сусідства 2014-2020. Роботи за кошти ЄС звільняються від податку на додану вартість. Роботи за державні кошти не звільняються від податку на додану вартість. Як за таких умов проводити тендер? Розділяти на дві пропозиції : з ПДВ та без ПДВ ? Чи можливо ми помиляємось і у разі реєстрації плану закупівель весь обсяг робіт звільняється від ПДВ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що схоже за змістом питання розглянуто у запиті 1054/2019 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8aa1bf07-edaa-4147-b024-66f327f558ea&lang=uk-UA
Поряд з цим, рекомендації щодо заповнення поля «Джерело фінансування» доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/pole-dzherelo-finansuvannya-plani-z-realizaciji
У свою чергу, Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Крім того, пропонуємо ознайомитись з листом від 03.04.2017 № 3304-06/10825-06 “Щодо здійснення закупівель за міжнародними договорами”, який розміщено на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=10825
Водночас згідно з Положенням про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227, Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок). Тому з питання оподаткування пропонуємо додатково звернутися до Державної податкової служби України.
|
|
27.02.2020
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
Два рази було оголошено торги (перший раз торги не відбулись, т.я. для участі подало менше двох осіб), другий раз торги відбулись, визначено переможця, але в період подачі оскарження переможця та повідомлення про намір укласти договір, переможець не надав протягом 5 днів документів, визначених в ст.17. Наступні учасники не відповідають вимогам тендерної документації. В такому випадку по кожному учаснику робити протоколи про відхилення, і вже потім скасовувати торги, чи одним протоколом відхиляти всіх учасників і скасовувати торги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини третьої статті 32 Закону у разі відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника та визначає переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув.
Підстави для відхилення встановлені у статті 30 Закону. Cвоєю чергою, інформація про відхилення тендерної пропозиції протягом одного дня з дня прийняття рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю, тендерна пропозиція якого відхилена через електронну систему закупівель (частина друга статті 30 Закону).
Згідно з частиною третьою статті 31 Закону повідомлення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися, оприлюднюється в електронній системі закупівель замовником протягом одного дня з дня прийняття замовником відповідного рішення та автоматично надсилається усім учасникам електронною системою закупівель.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання.
Таким чином, замовник самостійно приймає рішення щодо складання одного протоколу або декількох.
|
|
27.02.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
За результатами процедури закупівлі (допорогової) між Учасником і Замовником був укладений договір підряду на розробку проектно-кошторисної документації (ПКД) по обєкту будівництва.
Роботи виконані своєчасно,проведено експертизу, роботи Замовником за актом прийняті. Тобто, всі істотні умови договору виконано і Замовник здійснив оплату Учаснику.
В процесі здійснення будівництва виникла необхідність у проведенні коригування ПКД.
При цьому, Замовник наполягає на тому, що вартість договору на коригування ПКД в сумі не повинна разом з "першим" договором на розробку ПКД перевищувати суми допорогової закупівлі, тобто сумарно не більше 1500000,00 грн.
В звязку з цим запитання, щодо правомірності вимог Замовника.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання здійснення закупівель, які замовник об’єктивно не міг передбачити на момент здійснення первинної закупівлі, та питання виникнення потреби у додатковій закупівлі робіт розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та в від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216-06
Разом з тим, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій замовника в конкретних випадках.
|