|
|
04.03.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Комунальному підприємству власник (обласна рада) виділяє кошти на поповнення статутного капіталу. За дані кошти планується придбання основних засобів через проведення відкритих торгів. Для планування закупівель необхідно вказати джерело фінансування. До якого джерела фінансування відносяться кошти, отримані комунальним підприємством на поповнення статутного капіталу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 762/2019 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=711eaf6d-bdb4-4c76-a467-211334ee0230&lang=uk-UA
|
|
|
04.03.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник торгів в рамках процедури державних закупівель визнав переможцем учасника, який в свой тендерній пропозиції вказав, що надання надання послуг з інформатизації та користування потужностями обробки та зберігання даних у сфері інформатизації здійснюватиметься із залученням субпідрядників. При цьому, в тендерній документації Замовника вказано, що надання послуг з інформатизації та користування потужностями обробки та зберігання даних у сфері інформатизації здійснюється силами та засобами Учасника. Виникає питання, - чи мав право Замовник визнати переможцем торгів учасника, який у своїй тенденрній пропозиції вказав, що надання вищевказаних послуг буде здійснюватися із залученням субпідрядників якщо у тендерній документації Замовника вказано, що надання послуг здійснюється силами та засобами Учасника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. При цьому згідно з частиною другою статті 22 Закону тендерна документація повинна зокрема містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій.
Водночас відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція − це пропозиція щодо предмету закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
У свою чергу, перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений статтею 30 Закону. Так, згідно з пунктом 4 частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
При цьому відхилення тендерної пропозиції за наявності підстав, визначених статтею 30 Закону, є обов’язком, а не правом замовника.
Разом з тим згідно з частиною другою статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
|
|
|
03.03.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Ст. 27, абзац 4, згідно Закону України “Про архітектурну діяльність”.
обирати виконавців робочої документації для будівництва з додержанням вимог статті 8 цього Закону;
Ст. 8, абзац 2, згідно Закону України “Про архітектурну діяльність”.
Робоча документація для будівництва або авторський нагляд за її розробкою виконуються за участю архітектора - автора затвердженого проекту відповідно до укладеного договору на розроблення проекту цього об'єкта архітектури.
Питання:
1. Як співвідноситься вимога Закону України “Про архітектурну діяльність” в частині розробки робочої документації до існуючого проекту з вимогою Закону № 922 про закупівлі через процедуру відкритих торгів?
Не факт,що переможцем закупівлі буде Організація – розробник Проекту.
2. Чи відноситься виконання робочої документації по проекту ліквідації вугільного підприємства до предмету закупівлі “Роботи” чи необхідно відносити до предмету закупівлі “Послуги” ?
3. На підприємстві знаходяться на ліквідації 15 вугільних підприємств, на кожне підприємство розроблена проектно – кошторисна документація на проведення робіт, причому різними проектними організаціями. При визначенні процедури закупівлі розробки робочої документації по існуючим проектам, ми повинні розглядати дані закупки як один предмет чи дивитись по кожному об’єкту окремо?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
У залежності від вартості предмета закупівлі, визначеного відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, замовник здійснює таку закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур, передбачених частиною першою статті 12 Закону, керуючись межами, встановленими в статті 2 Закону.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) здійснюють вибір та проведення процедур закупівлі.
Таким чином, в залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та визначає можливість її застосування.
Щодо питань 2 та 3
Повідомляємо, що питання визначення предмету закупівлі робіт та віднесення супровідних послуг до робіт розглянуто в листі Мінекономрозвитку від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216
|
|
|
03.03.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Роз'ясніть, будь ласка, процедуру подання скарги. Через яку електронну систему закупівель подавати скаргу, якщо тендер міжнародний і не розміщенний на проззоро?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання здійснення закупівель за міжнародними договорами розглянуто в листі від 03.04.2017 № 3304-06/10825-06 “Щодо здійснення закупівель за міжнародними договорами”, який розміщено на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=10825
|
|
|
03.03.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Оскаржено до АМК рішення замовника щодо його неправомірних дій щодо відхилення тендерної пропозиції учасника.
До моменту прийняття скарги, Замовник відмінив торги вказавши підставу ст.31 ЗУ Про публічні закупівлі, але не вказав конкретну підставу вказану в цій статті.
АМК припинив провадження по розгляду скарги тому що замовник відмінив торги.
Як учаснику повернути збір сплачений за розгляд скарги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
Частиною першою цієї статті визначено, зокрема, що за подання скарги до органу оскарження справляється плата. Поряд з цим частиною п’ятою статті 18 Закону визначено перелік випадків, у разі настання яких, орган оскарження приймає рішення про припинення розгляду скарги.
Водночас Закон не містить положень щодо повернення плати суб'єкту оскарження у випадку, коли органом оскарження прийнято рішення про припинення розгляду скарги.
При цьому відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.
|