Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 832/2017 від 18.08.2017 за посиланням  http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=051e9fe0-1b0c-4660-89a6-37f370e6141a&lang=uk-UA

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

Відповідно до пункту  32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Разом з тим згідно з пунктом 19 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 710 затверджено  перелік формальних помилок (далі – Перелік), який є вичерпним.

Отже, замовник в тендерній документації зазначає  опис формальних помилок керуючись Переліком.

При цьому віднесення помилок, допущених учасниками в тендерних пропозиціях до формальних (несуттєвих), здійснюється  замовником самостійно та відповідно до Переліку.

Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності замовників в конкретних випадках

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  05.05.2020 №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

Відповідно до частини пятої статті 14 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

При цьому замовнику слід керуватись метою Закону та дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, зокрема недискримінації учасників та рівного ставлення до них, не призводячи своїми діями до штучного або формального обмеження потенційного кола учасників.

Разом з тим, відповідно до  частини двадцятої статті 14 нової редакції Закону з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду. Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку.

Крім цього, згідно з частиною четвертою статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі" Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Тому, з питання щодо контролю необхідно звертатися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади. 

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року.

Згідно з частиною першою статті 33 нової редакції Закону рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Протягом одного дня з дати ухвалення такого рішення замовник оприлюднює в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Відповідно до частини п’ятнадцятої статті 14 нової редакції Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю.

Разом з тим, відповідно до  частини двадцятої статті 14 нової редакції Закону з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду. Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку.

Водночас відповідно до частини першої статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Так, згідно з частиною першою статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Таким чином, оскільки рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі виключно у судовому порядку, договір про закупівлю за результатами спрощеної закупівлі може укладатися у будь-який строк з дня прийняття рішення про намір, але не пізніше ніж через 20 днів. При цьому якщо учасником оскаржено рішення або дії замовника до суду, у такому разі учасник може звернутись із заявою щодо вжиття заходів забезпечення позову.

Водночас обмеження, передбачені у статті 33 Закону, розповсюджуються на оскарження процедур закупівель згідно з порядком, встановленим статтею 18 Закону.

Поряд з цим повідомляємо, що у Верховній Раді України зареєстровано проект Закону України “Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України (щодо вдосконалення процедури оскарження в процесі здійснення публічних закупівель)” від 20.12.2019 № 2652, яким передбачено абзац перший частини п’ятнадцятої статті 14 нової редакції Закону  викласти в такій редакції: “Замовник може укласти договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, на наступний день з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, але не пізніше ніж через 20 днів.”