|
13.11.2023
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Між КП "Донецький регіональний центр поводження з відходами" та ТОВ "Хозхімсервіс" за наслідками переговорної процедури UA-2021-10-18-014732-c укладений договір №2-Т від 03.11.2021 про будівництво сміттєперевантажувальної станції із сортувальним обладнанням у м. Бахмут Донецької області. На теперішній час договір повністю не виконаний. Термін дії договору був встановлений до 31.12.2021. Проте сторони неодноразово продовжували строк його дії. Додатковою угодою від 30.05.2022 строк подовжений до 31.12.2023. На теперішній час м. Бахмут тимчасово окуповане. Інформація про стан незавершеного будівництва відсутня. Фінансування будівництва на 2023 рік замовником передбачено не було. Прошу повідомити чи законно укладати додаткові угоди про подовження дії договору при таких обставинах. Які дії повинні вчинити замовник та виконавець робіт у такому випадку, якщо фінансування не передбачено, стан будівництва не відомий, термін реального виконання робіт не може бути визначений з об'єктивних обставин?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
13.11.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день. Проконсультуйте, будь ласка, з питання закупівлі авто за кредитні кошти. Чи це закупівля в розумінні Закону? Кошти будуть частково власні. Частково - кредит від банківської установи, перераховані на рахунок постачальника напряму. Як зазначити джерело фінансування в плані?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
13.11.2023
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день! Згідно п. 66. Постанови КМУ №822 "Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу" Замовник укладає договір з переможцем відбору не пізніше ніж через п’ять календарних днів з дня визначення електронною системою закупівель постачальника переможцем відбору. У разі обґрунтованої потреби строк для укладення договору може бути продовжений до 10 календарних днів.
Згідно п. 61. Постанови КМУ №822 "Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу" Оцінка пропозицій постачальників проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі інформації, зазначеної замовником в запиті пропозицій.
У разі подання постачальниками пропозицій з однаковим значенням ціни економічно вигідною визначається пропозиція, яка була подана раніше ніж інша пропозиція (інші пропозиції) з аналогічним значенням ціни.
Постачальник, пропозиція якого за результатами оцінки електронною системою закупівель визначена економічно вигідною, визначається переможцем відбору.
Технічно, на електронних майданчиках Замовник обов’язково повинен підтвердити намір укласти договір з учасником або дискваліфікувати учасника, якого електронною системою закупівель визначено переможцем відбору.
Відтак, просимо надати наступні роз’яснення:
1) Протягом якого терміну Замовник повинен підтвердив намір укласти договір з переможцем відбору?
2) З якого моменту Замовник повинен рахувати п’ять календарних днів: з дати коли електронною системою закупівель визначено переможця відбору чи з дати коли замовник підтвердив намір укласти договір з переможцем відбору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 20.11.2023 № 3323-04/62708-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62708Крім цього, зазначаємо, що згідно з наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є ДП “ПРОЗОРРО”. Тому з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”. Так, Мінекономіки листом від 29.11.2023 № 3323-04/65203-08 (додається) звернулося до ДП “ПРОЗОРРО” та отримало відповідь на ваш запит, що міститься в листі ДП “ПРОЗОРРО” від 07.12.2023 № 206/01/1805/11, що додається.
|
|
10.11.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
31.10.2023 постановою уряду № 1135 внесені зміни до постанов КМУ від 14.09.2020 р. № 822 і від 12.10.2022 р. № 1178, які стосуються здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг.
Зазначеною постановою № 1135 уряд виключив можливість замовнику зазначати ТМ товару, вартість якого є меншою ніж 500 тис. гривень, замінивши фразу «, в тому числі конкретну торговельну марку» на «в межах специфікації товару, визначеної адміністратором електронного каталогу».
Цим, підзаконний акт (постанови №№ 1178 та 822) приведено у відповідність до ЗУ "Про публічні закупівлі" в частині необхідності вставляти фразу "або еквівалент", у випадку обґрунтованої необхідності зазначити ТМ.
Я, як постачальник медичних виробів національного виробника, зіштовхнулась із проблемою, що адміністратори платформи не внесли зміни до характеристик, які можна обрати (можливо й умисно), та залишили можливість обирати ТМ.
У результаті станом на сьогодні постанова № 1135 не виконується, а замовники вказують ТМ (приклади надаються у повному тексті скарги, що прикріплена до додатків).
При телефонному зверненні до ДП «ПРОЗОРРО», мені пояснили, що це їх бачення норм постанови № 1135, яка прямо не забороняє вказувати ТМ.
11.10.2023 Мінекономіки своїм листом № 3311-05/54982-09 надало мені відповідь на звернення висловило свою позицію саме з цього питання, яким підтверджено необхідність виключення ТМ для забезпечення можливості зберегти конкуренцію між постачальників.
Прошу вжити дієвих заходів з зобов’язання ДП «ПРОЗОРРО» та адміністраторів майданчиків прозоро.маркет припинити свавілля і виключити з каталогу теххарактеристик можливість замовникам обирати ТМ.
ПОВНИЙ ТЕКСТ СКАРГИ ПРИКРІПЛЕНИЙ ДО ДОДАТКІВ.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на Ваше питання висвітлено в листі від 20.11.2023 № 3323-04/62708-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62708
|
|
10.11.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Між постачальником та замовником за результатами проведення закупівлі укладено договір про закупівлю товарів строком на рік. Договором, так само як і «Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затвердженими постановою КМУ від 12.10.2022р. № 1178, передбачено, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
У зв’язку з суттєвим зростанням ціни товару на ринку постачальник неодноразово звертався до замовника з проханнями підвищити ціну, надаючи в якості підтвердження коливання ціни експертний висновок торгово-промислової палати із зазначенням середньо-ринкових роздрібних цін на дату укладення договору та на дату отримання висновку та тенденції зміни ціни у відсотках, що становила більше 30%. Таке значне коливання (зростання) ціни на ринку, робить виконання договору для постачальника вочевидь невигідним та збитковим. Постачальник прохав про підвищення цін на суттєво менший відсоток, аніж реальний відсоток коливання ціни на ринку, принаймні для можливості виконання умов договору без збитків для нього. Проте замовник щоразу відмовляв постачальнику у підвищенні цін, мотивуючи це зниженням тендерної пропозиції постачальника під час аукціону (хоча навіть після закінчення аукціону ціна постачальника була не нижче середньо-ринкової на той момент), постачанням на момент звернення недостатньої кількості товару (менше 30%), а також просто недостатністю підстав для такого підвищення. При чому ані договором, ані Особливостями не встановлено жодних додаткових обмежень щодо строків можливого першого підвищення, обсягів поставленого товару після підписання договору або інших.
Прошу надати роз’яснення з таких питань:
1) Враховуючи однозначно збитковий для постачальника правочин, у випадку звернення ним до замовника з пропозицією розірвання договору, чи може бути застосовано до постачальника:
а) штрафні санкції (договором прямо не передбачені);
б) оперативно-господарські санкції, такі як відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин (договором також прямо не передбачено);
в) відхилення майбутніх тендерних пропозицій постачальника у зв’язку з невиконанням ним своїх зобов’язань за раніше укладеним договором про закупівлю із цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання (абз. 14 п.47 Особливостей)?
2) У випадку відмови замовника від підвищення ціни та від дострокового розірвання договору за згодою сторін, які можливі подальші дії постачальника, враховуючи те що одностороння відмова від виконання зобов’язання не передбачена ані договором, ані чинним законодавством?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.Відповідно пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей. Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом. Отже, Законом та Особливостями встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-9 пункту 19 Особливостей, а зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей. Поряд з цим порядкок розірвання договору, застосування санкцій у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків відбувається у порядку, передбаченому проектом договору та договором про закупівлю. Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. При цьому досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності встановлений статтею 222 Господарського кодексу України. Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом. Крім цього, згідно з пунктом 47 Особливостей замовник може прийняти рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю із цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. Учасник процедури закупівлі, що перебуває в обставинах, зазначених у цьому абзаці, може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відмови в участі у відкритих торгах. Для цього учасник (суб’єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов’язався сплатити відповідні зобов’язання та відшкодування завданих збитків. Якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, учаснику процедури закупівлі не може бути відмовлено в участі в процедурі закупівлі. Зазначаємо також, що питиння виконання, змін та розірвання договору про закупівлю висвітлено в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|