|
|
21.06.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Платник 1-громадська організація та платник 2 (бюджетна установа, яка сплачує тільки ПДВ) уклали договір з постачальником на отримання товару.
товар закуповується в рамках виконання проекту "Покращення умов реабілітації в інклюзивно ресурсних центрах" в межах Грантової Угоди за Програмою "Кусанове". Чи повинно бюджетній установі проводити публічні закупівлі та яким чином
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
20.06.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Постановою КМУ від 12.10.2022 №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі – Особливості) визначено особливий підхід до встановлення кваліфікаційних критеріїв для учасників процедури закупівлі.
Пунктом 48 Особливостей передбачено, що під час здійснення закупівлі товарів замовник може не застосовувати до учасників процедури закупівлі кваліфікаційні критерії, визначені ст.16 Закону. У разі закупівлі послуг або робіт замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації щодо їх відповідності кваліфікаційному критерію (кваліфікаційним критеріям) згідно зі ст.16 Закону. Зазначені норми свідчать, що замовнику надано право самостійно визначати потребу в застосуванні кваліфікаційних критеріїв при закупівлі товару (крім передбачених п.29 Особливостей) та кількість застосовуваних кваліфікаційних критеріїв при закупівлі послуг або робіт.
Поряд з цим в АТ «Укрзалізниця» мають місце факти зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальника, в яких отримувачем товарів / послуг є структурні підрозділи товариства. Під перевірку Державної податкової служби України (далі – ДПС) підпадає переважна більшість податкових накладних контрагентів АТ «Укрзалізниця». Система моніторингу і зупинення реєстрації податкових накладних контрагентів ДПС базується на аналізі їх діяльності, а саме – фактичній можливості виконання зазначеними контрагентами своїх зобов’язань у частині постачання товарів / надання послуг. Насамперед проводиться аналіз щодо наявності обладнання і матеріально-технічної бази, працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання, а також документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів.
Зазначене свідчить, що для ДПС основною підставою для блокування податкових накладних є невідповідність контрагентів повному переліку кваліфікаційних критеріїв, визначених ст. 16 Закону.
В той же час, застосування повного переліку кваліфікаційних критеріїв під час здійснення закупівлі не відповідає вимогам Закону, Постанови № 1178, не враховує специфіку конкретного предмету закупівлі, може призвести до оскарження таких умов в АМКУ (як дискримінаційних) та зниженню конкуренції торгів особливо у час, коли багато вітчизняних підприємств постраждали внаслідок військової агресії.
Враховуючи вищезазначене, з метою недопущення встановлення дискримінаційних вимог в тендерній документації та зниження конкуренції закупівель просимо надати роз’яснення щодо доцільності застосування повного переліку кваліфікаційних критеріїв, визначених ст.16 Закону, до кожної здійснюваної закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо кваліфікаційних критеріїв) та запиті № 160/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667https://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=3b9e0b91-9f27-4319-a596-435cc78625d4При цьому зазначаємо, що згідно з Положенням про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 р. № 227 (зі змінами), Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику.Тому, з порушеного у запиті питання слід звернутися до ДПС. |
|
|
20.06.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Згідно з частиною 1 статті 104 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Водночас злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи регулюються, зокрема, статтею 106 ЦК України.
Чи може правонаступник взяти бюджетні зобов'язання за договором про закупівлю за процедурою закупівлі яка відбулась до моменту реорганізації?
Чи потрібно правонаступнику оприлюднювати такий договір про закупівлю в своєму електронному майданчику?
|
|
Відповідь
|
|
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації слід звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”. |
|
|
19.06.2024
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до пп. 2 п.19 постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: «погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення».
Просимо надати роз’яснення, які саме документи, довідки тощо має надати постачальник електричної енергії щодо підтвердження коливання ціни на ринку?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
18.06.2024
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Установа планує укласти прямі договори на суму до 50 тис. грн. по коду закупівлі ( наприклад на придбання госп.товарів на 1000 грн, страхування майна на 3000 грн. та ін.). Просимо надати роз’яснення, чи необхідно для підтвердження визначення очікуваної вартості предмета закупівлі отримувати письмові цінові пропозиції для порівняння цін та підтвердження вибору найнижчої ціни? Наприклад для договорів стархування, крім страхового тарифу важливим є умови договору страхування, отже найнижчий страховий тариф не завжди є основним критерієм при укладанні договору.
|
|
Відповідь
|
|
Своєю чергою, відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України). Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Таким чином, укладення сторонами та визначення умов договору, який не є договором про закупівлю в розумінні Закону, здійснюється згідно Цивільного та Господарського кодексів України. Водночас будь-які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо способу та визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та вимог законодавства в цілому.
|