Після проведення закупівлі двічі не відбулась було застосувано переговорну процедуру закупівель. Збільшилась кількість закупівлі даного товару більш чим на 50 000 грн. як провести дану процедуру закупівлі по даному товару?

1. Чи може замовник у спрощеній процедурі закупівлі встановлювати критерій оцінки "Ціна 100%" тоді, як у переліку вимог до учасників закупівлі присутні такі складові оцінки, як: ●надання 3-річної гарантії на роботи по об'єкту; ●строки виконання замовлення близько 10-12 днів; ●післяоплата 100%. 2. Чи може замовник визначити переможцем спрощених закупівель, з урахуванням обставин зазначених у п. 1, учасника з найбільш економічно вигідною ціною, проте не виконаними у повному обсязі та належним чином кваліфікаціними критеріями згідно ст. 16 Закону України "Про публічнізакупівлі" та іншими вимогами до учасників визначеними замовником у оголошені про закупівлю.

Громадська організація отримала кошти (грант) з місцевого бюджету для реалізації культурного проекту. Чи підпадає вона під дію закону про публічні закупівлі і чи є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів в розумінні цього закону?

Пунктом 3 частини 1 статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) чітко передбачено, що до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: - юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; - органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; - у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. Аналогічна правова позиція викладена в листі Мінекономіки №3304-04/32275-06 від 21.05.2020 "Щодо визначення замовників", де зазначено, що у разі, якщо юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі є розпорядниками або одержувачами бюджетних коштів, то такі юридичні особи є замовниками у розумінні Закону. Аналіз вищенаведеного доводить, що замовниками є, зокрема, юридичні особи та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, у разі здійснення ними своєї діяльності не на промисловій чи комерційній основі. При цьому, такі особи повинні відповідати однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. Таким чином, вирішальною ознакою для віднесення юридичної особи до замовника в розумінні Закону є те, чи здійснюється діяльність на промисловій чи комерційній основі. У разі, якщо юридичні особи та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади здійснюють свою діяльності на промисловій чи комерційній основі, відповідно вони не є замовниками у розумінні п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі». У такому випадку, немає необхідності досліджувати чи вказані особи мають наступні ознаки: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів. Зазначена правова позиція неодноразово підтверджувалась рішеннями судів. Зважаючи на вищевикладене, прошу надати узагальнене роз'яснення для органів Казначейства щодо визначення замовників,а саме роз'яснити, що не будь-яка юридична особа, яка є розпорядником (одержувачем)бюджетних коштів вважається замовником в розумінні Закону, а лише та юридична особа, яка забезпечує потреби держави або територіальної громади та одночасно не здійснює свою діяльності на промисловій чи комерційній основі. Про наслідки розгляду цього звернення прошу повідомити у встановлений законом строк електронною поштою: eurolex.pl@gmail.com

Чи можна повертати кошти витрачені працівником на пошті(відправка документів) без застосування електронної системи. Чи все таки необхідно оприлюднити інформацію про витрати.