|
|
02.11.2017
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
П.2 ч.4 ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі" передачено можливість внесення змін до договору, а саме зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. За рахунок чого можно збільшити вартість з а одиницю товару, якщо не збільшится загальна сума договору? Якщо за рахунок зменшення кількость (обсягів) то це є інша підстава (п.1,ч.4 ст.36). Що робити в такому випадку, коли постачальник звертається про збільшення ціни за одиницю товару, А замовник не має підстав для зменшення обсягів заупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
18.08.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Буду дуже завдячний, якщо ви дасте відповіді/коментарі на наступні запитання:
1) чи достатнім може вважатися наступне обгрунтування застосування проведення конкурсу ПРОЗОРРО у два етапи (1й – нецінова предкваліфікація, та другий, ціновий – тільки для учасників, що пройшли 1й етап) при закупівлі вуличних ЛЕД світильників та застосування приведеної ціни як критерію оцінки (питома вага нецінового критерію «потужність світильника» 30%),оскільки:
• ці вироби є технічно складними (кількість параметрів, що характерізують виріб, перевищує 25), та ці параметри ще не є стандартизованими у галузі у звязку з тим, що ЛЕД технологія є дуже новою,
• в Україні не існує постійно діючого ринку вуличних ЛЕД світильників,
• задля відповідності до вимог ДБНу обєкту освітлення (а не світильтника!, ця відповідність є обовязковою), учасники тендеру інколи намагаються надавати на тендерні конкурси зависокі потужності світильників низької якості (щоб бути конкурентними по ціні), що не відповідає принципу максимальної економії та ефективності здійснення закупівлі (Стаття 3,1 Закону про публічні закупівлі).
2) чи достатнім може вважатися наступне обгрунтування проведення саме ОКРЕМОЇ закупівлі вуличних ЛЕД світильників (а не робіт, як це робиться зараз) при проведенні проектів модернизації освітлення вулиць, доріг?:
• Вуличні ЛЕД світильники складають велику частину кошторису типового проекту роботи з модернизації (> 20 %) та мають технічно складний характер (див. вище)
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Визначення термінів “роботи” та “товари” передбачено пунктами 22 і 32 частини першої статті 1 Закону.
Предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Відповідно до абзацу другого пункту 1 розділу ІІ Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Згідно з розділом ІІІ Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої – п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника. Об’єкт будівництва – це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163.
Таким чином, у залежності від предмета закупівлі, визначеного замовником, придбання здійснюється шляхом застосування однієї з процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону для робіт і товарів окремо.
При цьому відповідно до частини сьомої статті 2 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 33 Закону конкурентний діалог може бути застосовано замовником за таких умов:
замовник не може визначити необхідні технічні, якісні характеристики (специфікації) робіт або визначити вид послуг, і для прийняття оптимального рішення про закупівлю необхідно провести переговори з учасниками;
предметом закупівлі є консультаційні, юридичні послуги, розробка інформаційних систем, програмних продуктів, здійснення наукових досліджень, експериментів або розробок, виконання дослідно-конструкторських, будівельних робіт, визначення вимог до виконання яких потребує переговорів.
При цьому згідно з частиною третьою статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи), зокрема здійснює вибір процедури закупівлі.
Таким чином, вибір процедури закупівлі здійснюється замовником самостійно.
|
|
|
10.11.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з абзацом першим частини третьої статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) замовник у тендерній документації зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ ПРО ВІДСУТНІСТЬ ПІДСТАВ, ВИЗНАЧЕНИХ У ЧАСТИНАХ ПЕРШІЙ І ДРУГІЙ ЦІЄЇ СТАТТІ, НАДАЄТЬСЯ В ДОВІЛЬНІЙ ФОРМІ. При цьому Законом не передбачено необхідність подання вказаної інформації у вигляді окремого файла з документом, що містить таку інформацію. Так само Законом не передбачено можливості (права) замовника визначати спосіб та форму подання учасником вказаної інформації у складі пропозиції зокрема у вигляді довідок, листів, декларацій, тощо.
Відповідно до частини першої статті 25 Закону документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, ДЕ ЗАЗНАЧАЄТЬСЯ інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), ІНФОРМАЦІЯ ВІД УЧАСНИКА ПРО ЙОГО ВІДПОВІДНІСТЬ кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, ВИМОГАМ, ВИЗНАЧЕНИМ У СТАТТІ 17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
Під час подання тендерної пропозиції через будь-який авторизований електронний майданчик учасник обов’язково зазначає інформацію (підтвердження) про відсутність підстав для відмови в участі у торгах(стаття 17 Закону) шляхом внесення до відповідного поля (чекбокса) електронної форми інформації (позначки) про підтвердження такої відповідності. Внесення такої інформації автоматично перевіряється системою (майданчиком) і без заповнення вказаного поля (чекбокса) система не дозволяє подати тендерну пропозицію.
Такий алгоритм ґрунтується на Стандартних сценаріях ручного тестування електронних майданчиків та порядок підготовки адаптованих сценаріїв. Рівень акредитації: четвертий, затверджених 6-го червня 2016 р. рішенням Комісії, створеної відповідно до «Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків», затвердженого Постановою КМУ від 24 лютого 2016 року №166 (http://me.gov.ua/Documents/Download?id=f5a3e1e3-8eb4-4a42-82f0-ac7379f38aaf)
Таким чином, учасник, подаючи тендерну пропозицію, фактично надає інформацію про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій статті 17 Закону, шляхом заповнення відповідного поля електронної форми в системі закупівель (на авторизованому електронному майданчику).
У зв’язку з викладеним просимо надати консультацію з наступних питань.
1. Чи має право замовник визначати у тендерній документації спосіб та форму подання учасником інформації про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій статті 17 Закону, зокрема у формі окремих документів - довідок, гарантійних листів, декларацій тощо, які повинні бути завантаженні в окремих файлах (файлі).
2. Чи вважатиметься, що учасник надав інформацію в довільній формі про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій статті 17 Закону, якщо учасник зазначив інформацію про його відповідність вимогам, визначеним у статті 17 Закону, ЛИШЕ в електронній формі з окремими полями в електронній системі закупівель шляхом внесення відмітки у відповідне поле (чекбокс) – згідно із частиною першою статті 25 Закону – без завантаження окремих документів (довідок, гарантійних листів, декларацій тощо) – за умови, що у тендерній документації замовником не визначено форму та спосіб подання такої інформації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Разом з тим тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити (частина третя статті 22 Закону).
При цьому згідно з частиною четвертою статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Ураховуючи викладене, зміст інформації, яку необхідно підтвердити, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність вимогам, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини третьої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону.
Водночас тендерні пропозиції подаються учасниками процедури закупівлі відповідно до вимог тендерної документації.
Разом з тим виходячи з норм Закону, фізична/юридична особа має право звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі, та/або подати скаргу до органу оскарження, що стосується тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій.
Крім того, виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, у тому числі щодо положень тендерної документації або прийнятих рішень, керуючись статтею 18 Закону.
Таким чином, якщо особа, яка має намір взяти участь у торгах, вважає положення тендерної документації такими, що суперечать законодавству, така особа може звертатись із пропозицією щодо внесення змін до тендерної документації до замовника або оскаржити положення тендерної документації до органу оскарження.
|
|
|
14.11.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
В березні місяці прийнято наказ, яким внесено зміни до національного классифікатора 2015 в якому з'явився код "поточний ремонт", але тривалий час на веб-порталі "Прозорро" не було реалізовано технічну можливість використання даного коду, замовник визначав послуги з поточного ремонту за іншим кодом классифікатора, чи не буде помилкою зараз, коли є така технічна можливість визначати предмет закупівлі на кодом "поточний ремонт"? Прошу надати відповідь у найкоротші терміни.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Водночас, згідно з пунктом 2 Розділу II Порядку під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 №163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 №301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник).
Таким чином, у разі здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту замовник самостійно зазначає предмет закупівлі згідно з пунктом 2 Розділу II Порядку.
Поряд з цим повідомляємо, що питання визначення предмету закупівлі та реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства містяться в листах від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі” та від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
31.10.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до спільного плану дій по децентралізації управління автомобільними дорогами загального користування структурний підрозділ Київської обласної державної адміністрації з 01.01.2018 року отримає на свій баланс 6 000 км. автомобільних доріг загального користування місцевого значення.
Структурний підрозділ Київської обласної державної адміністрації повинен утримувати зазначену мережу автомобільних доріг з 01.01.2018 року. Однак, тендерні процедури займають певний час, в наслідок чого передані автомобільні дороги залишаться без снігоочищення, що призведе до виникнення негативних наслідків.
Листом (Вих. №11-13/2899 від 10.07.2017 р.) Київська обласна адміністрація зверталася до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо надання роз’яснення щодо можливості застосувати проведення державних закупівель на більш ранніх етапах. Однак, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України у своєму листі (Вих. № 3304-06/27708-06 від 08.08.2017 р.) надало відповідь, у якому міститься посилання на лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 щодо планування закупівель.
Разом з тим, звертаємо вашу увагу, що структурний підрозділ Київської обласної державної адміністрації виступатиме замовником та розпорядником бюджетних коштів, виділених на утримання автомобільних доріг лише з 01.01.2018 року, що унеможливлює розпочати державні процедури закупівель наприкінці поточного року, оскільки до 31.12.2017 року утримання автомобільних доріг здійснюється Службою автомобільних доріг.
Враховуючи все вищевикладене, просимо надати роз’яснення, чи не буде порушенням, якщо структурний підрозділ Київської обласної державної адміністрації розпочне процедури публічних закупівель щодо утримання доріг наприкінці поточного року, з метою дотримання чинного законодавства у сфері публічних закупівель та з метою забезпечення належних умов дорожнього руху в зимовий період.
У разі неможливості проведення структурним підрозділом Київської обласної державної адміністрації процедур публічних закупівель щодо утримання доріг наприкінці поточного року, просимо надати роз’яснення стосовно подальших дій щодо проведення процедур публічних закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на ваше питання міститься в розділі “Щодо проведення процедур закупівель на наступний рік” листа від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, а також у листі Мінекономрозвитку від 08.08.2017 № 3304-06/27708-06 (файл у вкладенні).
|