Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про здійснення державних закупівель” (далі - Закон) встановлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Рамкова угода – це правочин, який укладається одним чи кількома замовниками (генеральним замовником) у письмовій формі в порядку, встановленому цим Законом, з одним чи кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди (пункт 24 частини першої статті 1 Закону).

Згідно з частиною другою статті 13 Закону особливості укладення рамкових угод, перелік товарів і послуг, які можуть закуповуватися за рамковими угодами, визначаються Уповноваженим органом. Особливості виконання рамкових угод, порядок визначення генеральних замовників та взаємодії замовників з генеральним замовником за рамковими угодами визначаються  Кабінетом Міністрів України.

Підстави та порядок унесення змін до рамкової угоди визначені у Розділі VIII Особливостей укладення рамкових угод, затверджених наказом Мінекономрозвитку від 24.04.2012 № 504 (далі – Особливості укладення рамкових угод).

Разом з тим відповідно до пункту 17 Особливостей виконання рамкових угод, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2012 № 603, зміни до рамкової угоди вносяться у порядку, визначеному у такій угоді, та відповідно до законодавства у сфері державних закупівель.

При цьому зміна істотних умов договору про закупівлю здійснювалась у випадках, передбачених статтею 40 Закону.

Відповідно до вимог частини п’ятої статті 40 Закону істотні умови договору про закупівлю не могли змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю декілька разів можуть вносити зміни в частині ціни за одиницю товару не більш як на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі.

Водночас у разі зміни ціни за одиницю товару у вищезазначеному випадку замовнику необхідно обов’язково ураховувати, що договір про закупівлю укладається замовником за результатом проведення відбору (конкурентного відбору) відповідно до рамкової угоди, основною умовою якої є ціна за одиницю товару (послуги) згідно з пунктом 3.1 Особливостей укладання рамкових угод.

Крім того, відповідно до пункту 7 частини першої Особливостей виконання рамкових угод, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2012 № 603, зокрема зміна істотних умов договору про закупівлю не призводить до зміни умов рамкової угоди, відповідно до якої укладено такий договір про закупівлю.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”.

Разом з тим, Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку  від 17.03.2016 № 454  (далі –Порядок).

Так, відповідно до абзацу четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.

При цьому виходячи зі змісту частини сьомої статті 2 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.

Частиною другою статті 16 Закону передбачено, що замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв, зокрема наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. При цьому Закон не містить визначення терміну “аналогічний договір”.

Перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеному кваліфікаційному критерію, визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням частини третьої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону.

Ураховуючи викладене, замовник в тендерній документації самостійно встановлює вимогу щодо наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору або аналогічних договорів, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням частини третьої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації”.

Крім того, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 3 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників для подальшого визначення переможця торгів.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Оскарження процедур закупівлі здійснюється у порядку, установленому статтею 18 Закону.

При цьому, виходячи із норм Закону, суб’єкт оскарження може оскаржувати прийняті рішення, дії або бездіяльність замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи його законні інтереси (пункт 21 частини першої статті 1 Закону), а скарга повинна містити, зокрема таку інформацію, як: підстави подання скарги, посилання на порушення процедури закупівлі або прийняті рішення, дії або бездіяльність замовника, фактичні обставини, що це можуть підтверджувати (абзац 9 частини першої статті 18 Закону).

Згідно з частиною десятою статті 18 Закону орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель.

Водночас пунктом 37 частини першої статті 1 Закону передбачена можливість визначення замовником частин предмета закупівлі товарів, робіт чи послуг (лотів), на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Таким чином, Закон не містить обмежень щодо подання однієї або декількох скарг в межах єдиної процедури закупівлі.

Разом з цим розмір плати за подання скарги до органу оскарження відповідно до Закону встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016  № 291.

Пунктом 1 цієї постанови визначено, що плата справляється в таких розмірах: 5 тис. гривень - у разі оскарження процедури закупівлі товарів або послуг; 15 тис. гривень - у разі оскарження процедури закупівлі робіт.

Інформація щодо порядку плати за подання скарги до органу оскарження міститься на сайті Антимонопольного комітету України за посиланням http://www.amc.gov.ua/amku/control/main/uk/publish/article/123950