Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Вчасно не внесено інформації в план закупівель, неоприлюднено та не відзвітовано. Договір укладено та проведено по казначейству. Яким чином можна усунути допущену помилку.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Виходячи з пункту 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля передбачає придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом, у тому числі щодо планування закупівель та оприлюднення інформації про закупівлю.

Відповідальність за порушення вимог цього Закону визначена статтею 44 Закону.

Так, за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України. За придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.

Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Тому, з питання, що стосується порушення законодавства про закупрівлі пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

26.06.2023

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

4770 / 4844

Підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі передбачені вимогами статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі». В свою чергу пунктом 4 частини першої статті 17 Закону передбачено: «Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо: суб’єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів». У відповідності до частини 9 Постанови №1178 від 12.10.2022 року «Публічні закупівлі товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 2022 р. № 185 «Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1267) здійснюються замовниками без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законом та цими особливостями». Наведені вище вимоги Законів містять імперативні норми, з приводу передбачених обмежень/заборон щодо участі у процедурі закупівель за невиконання котрих існує окремо визначена відповідальність. Разом з тим, із здійсненого аналізу вимог чинного законодавства України не вбачається будь-яких інших заборон у напрямі можливості прийняття участі у публічних закупівлях товарів робіт та послуг без застосування процедури закупівель або спрощених закупівель передбачених Законом України «Про публічі закупівлі». Тобто іншими словами чинне законодавство України не передбачає жодних заборон у напрямі можливості укладення договорів з державними та/або муніципальними установами без застосування процедур із закупівель або спрощених закупівель. Крім того, здійснений аналіз діючого законодавства дає підстави стверджувати про те, що директор та/або власник притягнутого протягом останніх трьох років до відповідальності суб’єкта господарювання не обмеженні у праві щодо участі у публічних закупівлях в порядку ЗУ «Про публічні закупівлі» у тому числі, але не обмежуючись у якості фізичної особи-підприємця. На цій підставі, просимо надати відповідь роз’яснювального характеру котрою 1. Підтвердити або спростувати правомірність прийняття участі у публічних закупівлях товарів робіт та послуг, без застосування процедури закупівель або спрощених закупівель передбачених Законом України «Про публічі закупівлі» суб’єктом господарювання котрий протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, що передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції». 2. Підтвердити або спростувати можливість участі у публічних закупівлях в порядку ЗУ «Про публічні закупівлі» директора та/або власника суб’єкта господарювання, притягнутого протягом останніх трьох років до відповідальності за порушення, що передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», від імені інших суб’єктів господарювання (в особі власника та/або директора). 3. Підтвердити або спростувати можливість участі у публічних закупівлях в порядку ЗУ «Про публічні закупівлі» директора та/або власника суб’єкта господарювання, притягнутого протягом останніх трьох років до відповідальності за порушення, що передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у якості фізичної особи-підприємця.

Відповідь

11.12.2020

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

4770 / 4985

На Прозорро інфобокс знайшла статтю з Вашим розясненням щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, в якій вказано, що можна скористатися калькулятором для визначення коефіцієнта інфляції на сайті Держстату. Виходячи з Вашого розяснення, я визначила, що базисним місяцем для визначення коефіцієнта інфляції є лютий 2020 року, а місяць відносно якого розраховувати коефіцієнт - це листопад 2020 року. Як далі скористатися калькулятором. Ввожу в калькулятор лютий чи листопад? І який рядок обираю "відносно...."

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідно до статті 9 Закону України "Про публічні закупівлі" Мінекономіки як Уповноважений орган у сфері публічних закупівель надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель та безоплатні консультації рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, який розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства www.me.gov.ua розділу “Консультації з питань закупівель” підрубрики “Публічні закупівлі” рубрики “Діяльність”.

Поряд з цим Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затверджена наказом наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) розміщена за посиланням:

https://www.me.gov.ua/LegislativeActs/List?lang=uk-UA&id=6e190ba6-3c35-4244-8a3f-bc8733ca97de&tag=NormativnaBaza&pageNumber=2

Крім цього, інформація щодо інформативних джерел та аналітичних інструментів у сфері публічних закупівель, у тому числі щодо сайту, який адмініструє ДП Прозорро (Інфобокс), міcтиться в листі Мінекономіки від 25.04.2019 № 3305-04/17934-03 "Щодо інформаційних джерел та аналітичних інструментів у сфері публічних закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852%20415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3305-04%2F17934-03

Тому, з питань щодо інформації, розміщеної на Інфобоксі, слід звертатись безпосередньо до ДП “Прозорро”.

16.04.2020

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

4770 / 4905

Доброго дня, допоможіть розібратися в питанні яке у нас виникло. чи зіменеться процедура купівлі природного газу для ВТВ( виробничо технічних потреб) для газових господарств згідно зі змінами в законі ?

Відповідь

25.10.2022

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

4769 / 4837

Згідно частини 9 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" особливості здійснення закупівель, визначених цим Законом, для гарантованого забезпечення потреб оборони (крім товарів, робіт і послуг, що підлягають закупівлі відповідно до угод у порядку, визначеному пунктом 6 частини п’ятої цієї статті) Міністерством оборони України та його розвідувальним органом, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національною гвардією України, Національною поліцією України, Державною прикордонною службою України, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Управлінням державної охорони України та іншими військовими формуваннями та/або частинами в особливий період, у період проведення операції об’єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення надзвичайного стану встановлюються окремим законом. Пунктом 2 Постанови КМУ від 03.03.2021 № 363 «Питання оборонних закупівель» визначено перелік державних замовників сфери оборони, а саме, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Міністерство оборони, Міністерство юстиції, Державну службу з надзвичайних ситуацій, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Державне космічне агентство, Адміністрацію Державної прикордонної служби, Адміністрацію Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Управління державної охорони, Національне антикорупційне бюро, Національну гвардію, Національну поліцію, Державну спеціальну службу транспорту, Державне бюро розслідувань, Державну судову адміністрацію, Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості. З метою правильного застосування законодавства у сфері публічних/оборонних закупівель, прошу надати роз'яснення чи розповсюджуються дані положення також на регіональні, територіальні органи, які є окремими юридичними особами, провадять свою діяльність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, при цьому підконтрольні центральним органам, що визначені в даних положеннях, чи дана норма розповсюджується тільки на центральні органи влади?

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2