|
|
02.11.2022
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Публічні закупівлі здійснюються замовниками без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель:
1. У випадках передбачених п. 9 Особливостей № 1178 . За результатами здійснення таких закупівель за умови, що вартість закупівлі становить або перевищує 50 тис. грн, замовник оприлюднює в ЕСЗ звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до п. 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 922 .
2. У випадках передбачених в п. 13 Особливостей № 1178. За результатами замовники також оприлюднюють в ЕСЗ звіт відповідно до п. 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 922
3. При здійсненні закупівель , вартість яких є меншою ніж 100 тис. грн, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою ніж 200 тис. грн, робіт, вартість яких є меншою ніж 1,5 млн грн.)замовники у разі ж здійснення їх без ЕСЗ обов’язково оприлюднює знову відповідно до п. 3-8 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 922 в ЕСЗ звіт. У кожному з випадків є відсилка до п. 3-8 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 922: Установити, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні в разі здійснення замовником закупівлі без використання електронної системи закупівель, за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору.
Тобто виходить, що в умовах воєнного стану звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ оприлюднюється в кожному з випадків тільки за умови, що закупівля перевищує 50 тис. грн.? До 50 тис. грн. звіти не оприлюднюються?
Між тим залишається питання: як бути з закупівлями до 50 тис. грн? Адже запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до ст. 4 Закону № 922 (п. 14 Особливостей № 1178). Тобто річний план формується та оприлюднюється за вимогами Закону № 922. А це означає, що до нього включаються всі закупівлі замовника від 1 копійки і лишень процедуру закупівлі слід зазначати згідно Особливостей № 1178. Це ж підтверджується і в п. 11 Особливостей № 1178, де також вказується на обов’язок замовника включати до річного плану «допорогові» закупівлі.
Як відомо такі закупівлі завершуються оприлюдненням звіту про укладений договір. А якщо його не буде? То рядок плану виходить залишатиметься не закритим.
Чи треба в такому випадку застосовувати ч. 3 ст. 3 Закону № 922 (деякі фахівці припускають і такий варіант)? Але ж відповідно до абз. 2 п. 3 Особливостей № 1178 положення ч.ч. 5, 6, 8 і 9 ст. 3 Закону № 922 застосовуються на умовах, визначених саме Законом. Про ч. 3 такого уточнення немає. А отже логічно що застосовувати треба п. 3-8 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 922. Однак водночас саме ч. 3 ст. 3 Закону № 922 визначає зміст звіту про укладений договір.
То ж як застосовується п. 3-8 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 922 в таких випадках: мається на увазі порядок оприлюднення (вартісна межа і строки) чи самі строки оприлюднення?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
20.10.2022
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно пункту 21 частини першої статті 1 ЗУ «Про публічні закупівлі», послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації
Згідно пункту 3 частини пятої статті 3 ЗУ «Про публічні закупівлі», дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є фінансові послуги, що надаються у зв’язку з емісією, купівлею, продажем або передачею цінних паперів чи інших фінансових інструментів. Для цілей цього Закону термін "фінансові послуги" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", якщо надавачем послуг є резидент. Якщо надавачем послуг є нерезидент, під фінансовими послугами розуміються послуги, визначені законодавством країни реєстрації такого нерезидента як фінансові та які він має право надавати згідно із законодавством країни його реєстрації, про що замовнику надається документальне підтвердження.
Згідно пункту 8 частини першої статті 14 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», частини першої статті 5 ЗУ «Про платіжні послуги», послуги з зарахування коштів на рахунки/зняття коштів з рахунків користувачів, а також усі послуги щодо відкриття, обслуговування та закриття рахунків є фінансовими платіжними послугами, які в свою чергу є фінансовими послугами.
З огяду на вищезазначені норми, фінансові платіжні послуги не є тими фінансовими послугами на які не поширюється дія ЗУ «Про публічні закупівлі». Таким чином, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, договір про надання платіжних послуг, умовами якого передбачається комісійна винагорода виконавця є договором про закупівлю, якщо сума комісійної винагороди виконавця становить більше 100 тис. грн.
У випадку укладення замовником договору про відкриття та обслуговування рахунку, та прийняття платежів благодіної допомоги, умовами якого передбачена комісійна винагорода виконавця у вигляді відсоткової частки від суми переказу, неможливо визначити загальну суму такої комісійної винагороди. Це спричинено тим, що замовник не знає та не може знати про конкретну суму благодійної допомоги, яку він отримає.
У зв’язку з вищевикладеним постає питання, яким чином спланувати такі закупівлі, якщо неможливо визначити очікувану вартість договору? І чи підпадають під дію ЗУ «Про публічні закупівлі» договори, предметом яких є отримання платіжних послуг з виплату комісійної винагороди виконавцю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 “Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” та в запиті № 879/2020, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=4315ea30-e8f4-4390-a42a-7e19be3ca10aЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 No 1178 (із змінами) (далі – постанова No 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт або послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, з урахуванням Особливостей шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 13 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом. При цьому Закон не регулює інші правовідносини.
|
|
|
05.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Скажіть будь-ласка чи потрібно зберігати в паперовому вигляді тендерні документації. Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 193/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/inforez/Details?id=a42bf302-32a0-4b61-9893-7388238adf7b&lang=uk-UA
|
|
|
04.02.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Стаття 4 частина 2 Закону України №114 визначає, яку саме інформацію повинен містити річний план. У разі продовження тендерного договору на 20% чи потрібно оприлюднювати цю суму у річному плані і який вид закупівлі обирати (згідно з п.5 ч.2 ст.4)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року.
Ураховуючи прикінцеві та перехідні положення розділу X, нова редакція Закону, за винятком розділу VI щодо процедури торгів з обмеженою участю, вводиться в дію з 19 квітня 2020 року.
Відповідно до статті 4 нової редакції Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі − річний план). Закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
При цьому інформація, яка повинна міститись в річному плані, визначена частиною другою статті 4 нової редакції Закону.
Таким чином, при складанні річного плану до нього включається інформація про закупівлі, які планує провести замовник, без урахування обсягів, за якими виникли зобов’язання у зв’язку із продовженням строку дії договору про закупівлю у зазначеному випадку.
Принагідно інформуємо, що наразі Міністерством та Державним підприємством “Прозорро” розробляються необхідні нормативно-правові акти та здійснюється робота з технічної реалізація вимог законодавства в електронній системі закупівель.
|
|
|
24.05.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
У 2023 році заплановано закупити розробку Пкд на нове будівництво громадської будівлі у сумі 500 тис.грн. кекв 3122, вартість буде включено до зведеного кошторисного розрахунку вартості обʼєкта будівництва. У 2024 році - проведення будівельних робіт, очікувана вартість будівництва 20 млн. Питання: закупівлю ПКД у 2023р. проводити за процедурою ВТ чи це буде прямий договір, бо вартість до 1,5 млн. ? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України", та від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. При визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку на весь об'єкт будівництва). |