Консультації з питань публічних закупівель
в 2018 році, обєднана територіальна громада до земель комунальної власності отримала 190,2365 га земель сільськогосподарського призначення. З метою поповнення бюдженту планує виставити продаж права оренди земельних ділянок шляхом проведення аукціону. Чи можливо провести вибір виконавця, вибір постачальника послуг з підготовки лотів та проведення торгів з послідуючим відшкодуванням витрат виконавцям по кожному лоту без проведення процедури закупівлі.
Відповідь
Наказом Мінекономіки 13.04.2016 №680 затверджено Примірну тендерну документацію. Визначено, що ТД оформлюється у вигляді таблиці.
Право затверджувати примірну ТД надано Міністерству пунктом 11 частини 1 статті 9 Закону.
Разом із цим, статтею 22 Закону визначено перелік відомостей, що зазначаються у ТД.
Вбачається, що Закон не зобов'язує уповноважену особу Замовника дотримуватися конкретної форми оформлення ТД (наприклад, у вигляді таблиці). Отже, Міністерство встановило додаткові обов'язки, не передбачені Законом.
Питання: чи має право уповноважена особа Замовника оформляти Тендерну документацію без додержання форми таблиці, але дотримуючись при цьому змісту, визначеного статтею 22 Закону?
Відповідь
Доброго дня! п.2 ч.4 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що підставою для зміни істотних умов договору про закупівлю є зміна ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
Проаналізувавши практику застосування можна зробити висновок, що на практиці найчастіше це вирішується наступним чином: шляхом укладання додаткової угоди Сторони зменшують кількість товару, что мав бути придбаний, через подорожчання ціни за одиницю товару (що пітдверджується відповідними документами). Таким чином, Замовникии придбають меншу кількість товару за більшою ціною, проте сума договору дійсно не змінюється.
Як бути у випадку, якщо товару за договором 1 одиниця, зменшити його кількість неможливо. Вартість товару за Договором становить, наприклад, 590 000 гривень, і збільшення ціни у такому випадку перевищить суму договору. Як діяти в такій ситуації?
Відповідь
Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019р. №114-ІХ) з 19.04.2020 року у разі закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Кожного року ми плануємо в річному плані закупівель такі предмети закупівель як «Марки, конверти», за кодом ДК 22410000-7 - Марки та «Поштові перекази» за кодом ДК 64110000-0 Поштові послуги (у разі надсилання документів через відділення «Нової пошти»). Особа, яка здійснювати відправку листів (документів) звітує по авансовому звіту на підставі чеку про оплату з відділення «Нової пошти» чи «Укрпошти». Оскільки, з 19.04.2020 року, від 0,01 грн. до 50 000,00 грн. необхідно в системі ProZorro оприлюднювати звіт про договір про закупівлю, то як бути з вищевказаними закупівлями? Яким чином звітувати?
Відповідь
Постановою Кабінету Міністрів України № 305 від 24 березня 2021 року «Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку» ( частина 47 Порядку), а також спільними наказами МОН України та МОЗ України від 17.04.2006 р. № 298/227 «Про затвердження Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних закладах» ( пункт 4.7.Інструкції) ), регламентовано:
« В дошкільних навчальних закладах забороняється використовувати продукти, що містять синтетичні барвники, ароматизатори, підсолоджувачі, підсилювачі смаку, консерванти », тобто продукти мають бути виключно натуральними.
Тобто, продукти харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку мають бути виключно НАТУРАЛЬНИМИ.
Підтвердженням того, що продукт харчування є натуральним, має бути сертифікат відповідності критеріям натуральності за схемою згідно ДСТУ ISO 14024 стосовно, виданий акредитованим Національним агентством з акредитації органом оцінювання відповідності.
Щоб уникнути дискримінації, вимогу надати документи, що підтверджують натуральність продукту доцільно використовувати в якості нецінового критерію:
«1. Ціна - 70 %;
2. Відповідність молочних продуктів критеріям натуральності - 30 %:
• відповідність молочних продуктів критеріям натуральності має бути підтверджена наданням сертифікату відповідності критеріям натуральності за схемою згідно ДСТУ ISO 14024 стосовно предмету закупівлі -30 %;
• відсутність сертифікату відповідності критеріям натуральності за схемою згідно ДСТУ ISO 14024 стосовно предмету закупівлі - 0 %.»
Просимо надати роз’яснення: чи суперечить вказана редакція нецінового критерію Закону України «Про публічні закупівлі»?
Відповідь