|
|
01.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Враховуючи введення в дію з 19.04.2020 нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі» просимо надати відповідь на наступне питання.
Замовником на початку року укладений прямий договір на суму 60,0 тис. грн шляхом розміщення в системі ProZorro звіту про укладений договір.
Після введення в дію з 19.04.2020 нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі» замовником планується здійснити закупівлю за цим же предметом закупівлі на суму 40,0 тис. грн (при цьому кошти не є додатковими, а були наявними на початку року).
Що саме повинен зробити замовник в такому випадку з метою недопущення порушення законодавства:
1. Замовник має право укласти прямий договір на суму 40,0 тис. грн шляхом розміщення в системі ProZorro звіту про укладений договір?
2. Замовник повинен в обов’язковому випадку оголошувати спрощену закупівлю на 40,0 тис. гривень?
3. Замовник під час закупівлі, яка відбувалась до 19.04.2020, повинен був проводити допорогову закупівлю на 60,0 тис. грн, оскільки на початку 2020 року знав про необхідність додаткової закупівлі на 40,0 тис. грн після 19.04.2020, коли вже буде діяти нова редакція Закону України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 нової редакції Закону предмет закупівлі − товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Поряд з цим пунктом 28 частини першої статті 1 нової редакції Закону визначено, що спрощеною закупівлею є придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону.
Водночас статтею 3 нової редакції Закону передбачається, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Таким чином, у разі якщо замовником передбачено придбання товарів, робіт або послуг, така закупівля здійснюється у спосіб передбачений новою редакцією Закону, з дотриманням вартісних меж, визначених пунктом 28 частини першої статті 1 та пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 нової редакції Закону.
Принагідно інформуємо, що наразі Міністерством та Державним підприємством “Прозорро” розробляються необхідні нормативно-правові акти та здійснюється робота з технічної реалізація вимог законодавства в електронній системі закупівель. Узагальнені листи рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону поступово будуть готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
|
|
|
19.03.2021
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи має право Замовник відхилити Учасника, якщо останній при оформленні документів (Довідки, гарантійні листи, інше) не зазначив унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель? (Дана вимога була зазначена Замовником у розділі ТД "Зміст і спосіб подання тендерної пропозиції". Але для жодного документа Замовником не було встановлено форми (в ТД зазначено "власна довідка в довільній формі з інформацією ")
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах № 2012/2020 , № 1309/2020 (щодо питання 2) за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=791e6898-4280-4548-b8b4-58e91c910ccc&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3b25441b-9dd9-45da-9359-565f5f17ccc3&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
30.01.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
У своїх відповідях на схожі запитання Ви стверджуєте, що "обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі" повинно бути у вигляді експертних, нормативних, технічних та інші документів, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі. Тоді виникає логічне запитання скільки повинно бути "інших документів", щоб у служб аудиту не було підстав притягувати Замовників до відповідальності. Чи не правомірно було б вважати, що для закупівлі таких послуг, як "Розподіл електричної енергії", "Розподіл газу" було б достатньо "Обгрунування застосування переговорної процедури", адже це є суб'єкти природніх монополій і тарифи на їхні послуги чітко регулюються комісією НКРЕПКП. Також законодавець сам міг прописати, що до п. 8 ч. 6 ст. 40 додати слова " у вигляді", але оскільки він цього не зробив, то можливо значення коми між частинами цього пункту означає "ТА/АБО", тоді все стає на свої місця і не буде викликати суперечок між замовниками та аудиторами. Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь міститься у запиті 1319/2021 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5b9d0f4f-c834-419d-83cf-61dadd3bb69a&lang=uk-UA
|
|
|
11.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі, якщо учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника.
Вимога встановлена до Учасника, та підлягає розгляду до визначення результатів розгляду пропозиції.
Інформація про наявність/ відсутність податкового боргу змінюється щоденно, у зв’язку з цим постає питання:
1. на яку дату у учасника не повинно бути боргу -–на дату складання пропозиції, або на дату подання пропозиції, або на дату оцінки пропозиції?
2. який ресурс відкритих даних є офіційним та актуальним для перевірки суб’єктів господарювання, які мають податковий борг? Тобто такий, де інформація оновлюється щоденно.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, від 16.01.2020 № 3304-04/2361-06 “Щодо інформації про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним”, в якому міститься лист Державної податкової служби України від 24.12.2019 № 4158/5/99-00-02-10-02-16 щодо перевірки податкового боргу, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3483
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F2361-06
|
|
|
20.05.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Оскільки наше підприємство не являється Замовником в розумінні Закону, то ми проводимо допорогові закупівлі (після змін у законодавстві керуємось Наказом № 18 від 17 квітня 2020 року виданим Державним підприємством "ПРОЗОРРО"). Підскажіть будь-ласка ким в нашому випадку має здійснюватись проведення допорогової закупівлі, Уповноваженою особою чи Відповідальною особою ???
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону уповноважена особа (особи) – службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту).
Водночас повідомляємо, що визначення поняття “замовник” розглянуто в листі від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
При цьому визначення осіб, відповідальних за закупівлі у суб"єктів, які не є замовниками у розумінні Закону, не є предметом регулювання цього Закону.
|