Консультації з питань публічних закупівель
Чи існує на сьогодні нормативний документ, який забороняє закупівлю УСІХ товарів російського походження за державні кошти, або під санкції підпадає тільки перелік конкретних фізичних і юридичних осіб. Іншими словами, якщо найменування має російське походження і виробник не входить в перелік фізичних і юридичних осіб, згідно Рішення РНБО від 28.04.2017 р. "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", чи може цей товар бути предметом закупівлі за державні гроші.
Відповідь
Частиною 1 статті 19 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено вичерпний перелік інформації, яка зазначається у Звіті:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності);
3) кількість та місце поставки товарів або обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг відповідно до укладеного договору про закупівлю, у тому числі відповідні коди за Єдиним закупівельним словником. У разі поділу договору про закупівлю на лоти такі відомості повинні надаватися стосовно кожного лота;
4) вид закупівлі;
5) застосовані критерії оцінки;
6) кількість учасників закупівлі та найменування і місцезнаходження учасника, з яким укладено договір про закупівлю;
7) ціни тендерних пропозицій/пропозицій учасників (ціна пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі) та сума, визначена в договорі про закупівлю;
8) дата оприлюднення оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду, за якою укладено договір про закупівлю (у разі проведення закупівлі за рамковими угодами), оприлюдненого в електронній системі закупівлі відповідно до статті 10 цього Закону;
9) дата оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, оприлюдненого в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону;
10) дата оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону;
11) підстави прийняття рішення про неукладення договору про закупівлю, у разі якщо в результаті проведення тендеру/спрощеної закупівлі не було укладено договір про закупівлю;
12) дата укладення договору про закупівлю;
13) наявність/відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону (у разі проведення процедур закупівель);
14) зведена інформація про наявність і відповідність установленим законодавством вимогам документів, що підтверджують відповідність учасників кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону (у разі проведення процедур закупівель);
15) повне найменування та місцезнаходження кожного суб’єкта господарювання, який буде залучений переможцем, з яким укладено договір про закупівлю, до надання послуг як співвиконавця або виконання робіт як субпідрядника, в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг.
Відповідно до частини 2 статті 19 Закону "Звіт про результати проведення закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю в електронній системі закупівель... ".
В той же час, на Веб-порталі Уповноваженого органу електронною системою розміщуються Звіти, які містять інформацію, яка не передбачена статтею 19 закону, зокрема інформацію щодо умов оплати. Прошу роз'яснити на підставі яких документів інформація, яка не передбачена Законом України "Про публічні закупівлі" (статтею 19) міститься у Звітах про результати проведення закупівлі, що формуються та розміщуються автоматично електронною системою ?
Відповідь
Національний заповідник -неприбуткова державна установа. В 2018 році за результатами відкритих торгів UA-2018-08-07-000791-a було укладено договір на реставрацію пам'ятки архітектури,яка триватиме до 31.12.2020р.Проектно-кошторисна документація пройшла державну експертизу.Проектом передбачено здійснення робіт з викладання підлоги керамічною плиткою, вартість плитки включена до кошторису , її має придбати виконавець робіт(Підрядник).Проте,на сьогодні є організація,що бажає на благодійних засадах подарувати таку плитку для реставрації пам'ятки.
Питання: Чи правильно ми зробимо, якщо внесемо наступні зміни до тендерного договору та кошторисної документації (є невід’ємною частиною тендерного договору) – зменшимо договірну ціну та, відповідно, кошторисну вартість, на вартість плитки, що закладена до кошторису?
Відповідь
В лютому 2019 року Підприємство визначене одержувачем бюджетних коштів для будівництва обєкту нерухомості, що автоматично визначає його замовником в рамках ЗУ "Про публічні закупівлі". у Підприємства є низка договорів, які укладені до лютого 2019 рок, тобто до моменту коли воно стало Замовником в рамках закону, з строком дії до 2020 або з автоматичною пролонгацією на кожний наступний кадендарний рік. Питання: що робити з такими договорами? Чи потрібно їх розривати
Відповідь
Доброго дня, підскажіть будь ласка у зв"язку зі змінами в законодавстві з 19.04.2020 року, чи необхідно оприлюднювати як пряму закупівлю без використання системи закупівель(придбання товарів, робіт, послуг до 50 тис.грн.) звіт про договір про закупівлю на відшкодування коштів за авансовими звітами?
Якщо так, то підтвердним документом є товарний чек, квитанція чи авансовий звіт?
При оприлюднені номер та дату якого документа вказувати (чека, квитанції чи авансового звіту)
Як бути коли дата чеку не завжди співпадає з датою авансового звіту?
Дякую
Відповідь