|
|
30.03.2021
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Прошу Вас надати роз'яснення, щодо ситуації в спрощених закупівлях. https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-03-16-012942-c.
В даній закупівлі за результатами аукціону ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЦЕНТР-БУД" дало найменшу цінову пропозицію. Якщо відкрити початкові документи пропозиції то ми побачимо, що вартість матеріальних ресурсів 260000,00 без оподаткування(273000,00 з податком). виникає питання яким чином будуть проводитись роботи, якщо кінцева пропозиція дешевша від вартості матеріальних ресурсів, згідно ЗУ Про публічні закупівлі, виконавець(підрядник) не має права продавати матеріали з націнкою, тому виникає абсурдна ситуація. Якщо проаналізувати попередні закупівлі даного виконавця то побачимо, що за результатами аукціону у нього різко дешевшають матеріали(часом навіть в декілька разів).
Виникають наступні питання:
1. Чи може виконавець робіт за результатами аукціону зменшувати вартість матеріальних ресурсів.?
2. Якщо може то чому не виконується норма закону, щодо націнки на матеріальні ресурси.?
Дякую. Чекаємо на роз'яснення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1372/2020 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a0c61dfd-70c8-4d15-962e-0a8fb7e20cef&lang=uk-UA
Водночас згідно з пунктом 3 Наказу Мінекономіки №1082 від 11.06.2020 року "Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі", у разі якщо інформація, розміщена в електронній системі закупівель шляхом завантаження документів, містить відомості, що відрізняються від тих, які розміщені шляхом заповнення електронних полів, автентичною вважається інформація, розміщена шляхом заповнення електронних полів.
|
|
|
30.03.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з вимогами нормативної документації з технічного захисту інформації (далі – ТЗІ) апарату Сумської обласної державної адміністрації необхідно закупити послуги з розроблення, впровадження, атестації комплексу ТЗІ на п’ятьох об’єктах інформаційної діяльності (далі – ОІД), на яких озвучується інформація з обмеженим доступом на загальну суму 540,0 тис. грн.
Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» дія цього закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги, закупівля яких становить державну таємницю відповідно до Закону України «Про державну таємницю».
В свою чергу, відповідно до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю», затвердженого наказом СБУ від 23.12.2020 № 383 (далі – ЗВДТ), державною таємницею є:
відомості про методики спеціальних досліджень або інструментального контролю ефективності технічного захисту секретної інформації (пункт 4.11.7);
відомості про вимоги (рекомендації) щодо забезпечення технічного захисту секретної інформації (пункт 4.11.8);
відомості за окремими показниками про планування, організацію, запровадження заходів, фактичний стан, наявність недоліків в організації технічного захисту інформації, володіння якими дає змогу ініціювати витік секретної інформації, щодо окремого суб’єкта режимно-секретної діяльності або об’єкта інформаційної діяльності, інформаційної (автоматизованої), телекомунікаційної, інформаційно-комунікаційної системи, де циркулює секретна інформація зі ступенем секретності (пункт 4.11.9);
відомості за окремими показниками про зміст заходів, склад засобів, умови експлуатації комплексу технічного захисту (комплексної системи захисту) секретної інформації, що циркулює на конкретному об’єкті спеціального зв’язку (інформаційної діяльності) або обробляється в конкретній інформаційній (автоматизованій), телекомунікаційній чи інформаційно-телекомунікаційній системі зі ступенем секретності (пункт 4.11.10);
відомості за окремими показниками про організацію, результати перевірок ефективності технічного захисту секретної інформації, що циркулює на конкретному об’єкті інформаційної діяльності або в конкретній інформаційній (автоматизованій), телекомунікаційній чи інформаційно-телекомунікаційній системі зі ступенем секретності (пункт 4.11.11).
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» в тендерній документації, що підлягає оприлюдненню, замовник повинен вказати інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби – плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі).
Проте, у випадку з закупівлею послуг ТЗІ апаратом Сумської обласної державної адміністрації дотриматися вимог законодавства та оприлюднити крім кількості ОІД інші технічні характеристики предмета закупівлі неможливо, оскільки в них буде міститись інформація, яка відповідно до наведених пунктів ЗВДТ є державною таємницею (відомості про конфігурацію, розташування, площу та інші характеристики приміщення ОІД, спеціальне обладнання тощо).
Ураховуючи викладене, просимо надати роз’яснення щодо необхідності застосування вимог Закону України «Про публічні закупівлі» при закупівлі послуг з розроблення, впровадження, атестації комплексу ТЗІ на п’ятьох ОІД, на яких озвучується інформація з обмеженим доступом та типу процедури, за яким здійснювати закупівлю.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1488/2020 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bb740c46-0611-4d99-9592-e1d0563bdec4&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
30.03.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комітет з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України (далі - Комітет) відповідно до пункту 2 Положення про Комітет з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України, затвердженого наказом Міністерства освіти і наук України від 12.03.2018 № 241, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.04.2018 за № 411/31863 (далі – Положення про Комітет), є державною бюджетною неприбутковою установою, яка належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України.
Пунктом 6 Положення про Комітет визначено основні обов’язки та завдання Комітету, одним з яких є організація фізкультурно-оздоровчих заходів загальнодержавного рівня серед учнів та студентів та всеукраїнських спортивних заходів серед учнівської та студентської молоді (далі – заходи) згідно з календарним планом фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів.
Міністерство молоді та спорту України щороку затверджує своїм наказом Єдиний календарний план фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України на відповідний рік, обов’язковою частиною якого є Календарний план масових фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів загальнодержавного рівня серед учнів та студентів, що проводяться Комітетом.
Оскільки Комітет належить до замовників визначених пунктом 3 частини 1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», під час організації та проведення вказаних заходів Комітетом здійснюється закупівля товарів та послуг з урахуванням вимог даного Закону.
З огляду на вищевикладене, та з метою попередження порушень законодавства в сфері публічних закупівель просимо надати роз’яснення чи підпадає Комітет під дію пункту 9 частини 7 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» в частині здійснення закупівлі послуг, необхідних для проведення заходів з фізичної культури і спорту, та чи має право Комітет здійснювати закупівлю послуг в сумі до 200,0 тис. грн. без застосування порядку проведення спрощених закупівель для проведення заходів з фізичної культури і спорту.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 2785/2020 та в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=aa4f0ec2-5456-449e-979f-634acbf277dd&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
|
|
|
30.03.2021
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Закупівля відкриті торги "Охоронні послуги" (сума 392160 грн.) була об'явлена 11.02.2021р. (Ідентифікатор закупівлі:UA-2021-02-11-008722-a). Учасників аукціону було троє:
1. ТОВ "АГЕНЦІЯ "ДЖЕБ"
331 280,64 грн з ПДВ
2. ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "СКОРПІОН - ГАРАНТІЯ"
345 656,16 грн з ПДВ
3. ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЬЧУГА ПЛЮС"
392 160 грн з ПДВ
На засіданні Тендерного комітету було прийняти рішення скасувати першого учасника та підтвердити другого. На це рішення ТОВариством "АГЕНЦІЯ "ДЖЕБ" була подана скарга в АМКУ. Колегія АМКУ від 26.03.2021 р. зобов’язано
скасувати рішення про визначення приватного підприємства "СКОРПІОН - ГАРАНТІЯ"
Що нам робити далі? Рішення АМКУ оскаржувати ми не будемо. Розглядати третього учасника? Чи першого визнати переможцем? Чи об'являти нові торги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
Так, порядок оскарження процедур закупівель установлений статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон).
Виходячи з частин вісімнадцятої та девятнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження приймає рішення, зокрема, про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
При цьому орган оскарження у висновку зазначає про наявність порушення процедури закупівлі, про задоволення скарги повністю чи частково та у разі якщо скаргу задоволено - зобов’язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.
Частиною першою статті 44 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
При цьому згідно статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Поряд з цим згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
30.03.2021
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальне підприємство «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» ДОР» (заклад охорони здоров'я), який шляхом проведення відкритих торгів закупив електроенергію згідно договору про постачання електричної енергії Споживачу на 2020 рік. Термін дії договору до 31.12.2020 року.
Відповідно до п. 13.10 Договору сторони домовилися, що відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», дія Договору може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми цього договору, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
На початку лютого місяця 2021 року з Постачальником було укладено Додаткову угоду до Договору про постачання електричної енергії. Термін дії до 31.03.2021 року. Кошти на оплату електричної енергії та на оплату послуг з розподілу електричної енергії в установленому порядку погоджені та є у наявності.
За цей час Комунальне підприємство «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» ДОР» проводить відкриті торги і визначає нового переможця. Новий Постачальник електричної енергії починає надавати свої послуги з 01.03.2021 року.
Однак у березні місяці 2021 року попередній Постачальник рахунок за поставлену електричну енергію нашому підприємстві за лютий місяць 2021 рік не виставляє. Також не виставляє рахунок за лютий 2021 року на оплату послуг з розподілу електричної мережі Оператор системи.
У телефонній розмові нам повідомляють що у лютому місяці 2021 року нас віднесено до Постачальника «останньої надії».
Попереджень жодних від Постачальника та Оператора системи про розрив раніше укладених Договорів ми не отримували. Також повідомлення не отримували від Постачальника «останньої надії», тим паче договору з ним ні якого ми не укладали.
Різниця у ціні за надану електричну енергію з попереднім Постачальником та Постачальником «останньої надії» становить близько 150 000 тис. грн. Річ тут йде про бюджетні кошти.
Питання:
1. Чи правомірні дії Попереднього постачальника, коли він без попередження усунувся від виконання своїх зобов’язань за договором у лютому місяці 2021 року?
2. Чи можуть бути між нашим підприємством (медичним закладом) та Постачальником «останьої надії» відносини без належного оформлення (договору).
3. Чи маємо ми право, без Договору оплатити за лютий місяць 2021 року за спожиту електроенергію Постачальнику «останьої надії»?
4. Яка юридична відповідальність попереднього Постачальника, у тому числі хто відповідатиме за надмірно сплачені кошти (різниця між тарифом попереднього Постачальника та постачальника «останньої надії»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено листи від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії”, від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії” та від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F40489-07
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39642-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас відповідь стосовно питань розрахунку за заборгованістю міститься у запиті № 54/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c8ec071f-9996-4d6c-aa76-d963a48752ea&lang=uk-UA
При цьому повідомляємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
|