Пунктом 13-11 постанови від 02.08.2022 № 861 встановлено, що Замовник визначає в тендерній документації на закупівлю предмета закупівлі, внесеного до переліку, вимогу щодо надання учасником процедури закупівлі сертифіката відповідності системи управління якістю у виробництві вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) щодо виробника, продукція якого пропонується таким учасником, або національних стандартів, якими їх замінено, виданого акредитованим відповідно до законодавства органом з оцінки відповідності. Учасник процедури закупівлі на таку вимогу замовника в тендерній документації подає у складі тендерної пропозиції копію сертифіката відповідності системи управління якістю у виробництві вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) щодо виробника, продукція якого пропонується таким учасником, або національних стандартів, якими їх замінено, виданого акредитованим відповідно до законодавства органом з оцінки відповідності. Якщо предметом закупівлі, внесеним до переліку, є колісні транспортні засоби, замовник визначає в тендерній документації вимогу щодо надання учасником процедури закупівлі сертифіката типу обладнання (або сертифікат типу транспортного засобу) чи сертифіката відповідності транспортних засобів або обладнання, чи сертифіката відповідності щодо індивідуального затвердження, в якому зазначено місцезнаходження виробника колісного транспортного засобу в Україні, виданого органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, який відповідно до законодавства призначений Мінінфраструктури, чи свідоцтво про присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI), що входить в структуру ідентифікаційного номера колісного транспортного засобу (VIN), виданого національною організацією України, уповноваженою на ведення реєстрації та присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI). Учасник процедури закупівлі на таку вимогу замовника в тендерній документації подає у складі тендерної пропозиції сертифікат типу обладнання (або сертифікат типу транспортного засобу) чи сертифікат відповідності транспортних засобів або обладнання, чи сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження, в якому зазначено місцезнаходження виробника колісного транспортного засобу в Україні, виданий органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, який відповідно до законодавства призначений Мінінфраструктури, чи свідоцтво про присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI), що входить в структуру ідентифікаційного номера колісного транспортного засобу (VIN), виданого національною організацією України, уповноваженою на ведення реєстрації та присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI). Просимо роз’яснити: Чи повинні надавати вищезазначені документи у складі своїх тендерних пропозицій учасники, які пропонують для постачання товари, роботи чи послуги, якщо країною походження таких товарів (зокрема, якщо набуття замовником у власність таких товарів передбачається за результатом виконання робіт чи надання послуг) є країна, яка є стороною Угоди про державні закупівлі, укладеної 15 квітня 1994 р. в м. Марракеші, із змінами, внесеними Протоколом про внесення змін до Угоди про державні закупівлі, вчиненим 30 березня 2012 р. в м. Женеві, з якою Україна уклала інші міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що містять положення про державні закупівлі, у тому числі угоди про вільну торгівлю, або країна, яка є учасником Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі»?

Наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 16.07.2024 № 642 (далі - Наказ) затверджено Положення про формений одяг посадових осіб Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Положення), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.07.2024 за № 1165/42510. Відповідно до пункту 5 Наказу, цей Наказ набирає чинності через шість місяців з дня його офіційного опублікування, тобто з 22.02.2025. Положенням визначено, що посадові особи зобов'язані носити формений одяг відповідно до вимог цього Положення, яким затверджені зразки і опис форменого одягу, а також правила носіння. З метою забезпечення посадових осіб Державної служби України з безпеки на транспорті предметами форменого одягу, відповідно до частини сімнадцятої статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» з урахуванням нових зразків і описів форменого одягу, а також правил його носіння існує необхідність проведення закупівлі форменого одягу. Після проведення закупівлі, форменим одягом буде забезпечено посадових осіб, задіяних у рейдових перевірках (перевірках на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, формений одяг яких повинен відповідати нормам Положення з моменту набрання ним чинності, а саме з 22.02.2025. Фінансування закупівлі форменого заплановано відповідно до кошторисних видатків Державної служби України з безпеки на транспорті на 2024 рік, передбачених за напрямом КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар», за рахунком напрямів витрат «Придбання форменого одягу, посвідчень та нагрудних знаків для працівників Укртрансбезпеки». Суть питання: Чи можливо проведення закупівлі форменого одягу посадових осіб Державної служби України з безпеки на транспорті у 2024 році, тобто до набрання чинності Наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 16.07.2024 № 642 «Про затвердження Положення про формений одяг посадових осіб Державної служби України з безпеки на транспорті», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.07.2024 за № 1165/42510 (набрання чинності – 22.05.2025) з урахуванням наявного планування такої закупівлі на 2024 рік?

Благодійний фонд планує профінансувати за власний рахунок виконання робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт) щодо об'єктів комунальної власності шляхом відбору виконавця (підрядника) та оплати його робіт безпосередньо на рахунок виконавця, без передачі коштів комунальному підприємству. У зв'язку з цим планується укладення трьохстороннього договору між благодійним фондом (платником), виконавцем робіт та комунальним підприємством (отримувачем послуг). Відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) у разі закупівлі робіт юридичними особами публічного права, а також суб'єктами, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, відбувається публічна закупівля в порядку, визначеному Законом, а вказані особи вважаються замовниками такої публічної закупівлі. Публічною закупівлею в розумінні Закону є придбання замовником товарів, робіт та послуг (п. 20 статті 1 Закону), а договором про закупівлю є договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (п. 6 статті 1 Закону). Товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах закупівлі є предметом закупівлі (п. 21 статті 1 Закону). Таким чином, договір про публічну закупівлю є виключно двостороннім договором, а однієї із ознак закупівлі є факт витрати коштів безпосередньо замовником на придбання робіт. Такі висновки підтверджуються відповідними листами Мінекономіки, згідно яких замовниками у розумінні Закону є (1) суб’єкти, які створені державою або територіальною громадою для забезпечення потреб суспільства та які витрачають для здійснення придбання публічні фінанси (лист № 3304-04/32275-06 від 21.05.2020) та (2) замовники, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, що стосується, як правило, підприємств-монополістів, які надають суспільні послуги в межах певних галузей (лист від 04.06.2020 р. N 3304-04/34929-06). З цього слідує, що вибір підрядника та оплата його роботи відносно об’єкту комунальної власності, які здійснюються коштом третьої особи (благодійного фонду/донора) не вважається публічною закупівлею в розумінні Закону. У зв'язку з цим виникають такі питання: 1) Чи вважається вибір підрядника та оплата його робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт) відносно обʼєктів комунальної власності, які здійснюються третьою особою (благодійною організацією, донором) безпосередньо на рахунок підрядника, публічною закупівлею в розумінні Закону? 2) Чи покладено Законом обов'язок на юридичну особу публічного права, яка отримує результати робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт), дотримуватись процедур Закону, у разі, якщо вибір підрядника та оплату його робіт здійснює третя особа (благодійний фонд), при цьому оплата здійснюється безпосередньо на рахунок підрядника? 3) Чи може платник (благодійний фонд, донор), який не входить до переліку суб'єктів, визначених частиною 2 статті 6 Закону, застосовувати власні процедури відбору виконавців у разі фінансування робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт) відносно об'єктів комунальної власності?

Добрий день! У листі Міністерства економіки України №3323-04/43036-06 від 13.06.2024 року зазначено,що під час проведення тендерів, замовник самостійно з урахуванням вимог законодавства правового режиму воєнного стану та інформації, вказаної у листі Мін'юсту, визначає у тендерній документації спосіб підтвердження відсутності підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі, передбаченої у підпункті 8 пункту 47 Особливостей. У зв'язку із вищевказаним листом, чи можемо ми як Замовники, у разі відсутньої інформації, яка міститься у відкритих даних, прописати у тендерній документації те, щоб переможець самостійно підтверджував інформацію про те, що він (не)визнаний в установленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура шляхом надання інформаційного листа/інформаційної довідки з Єдиного реєстру боржників?

Замовником планується до закупівлі Комплектна трансформаторна підстанція блочно-модульна, у склад якої входить відповідно трансформатор. Відповідно до підпункту 1 пункту 6-1 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про публічні закупівлі” вимоги щодо локалізації розповсюджуються на трансформатори; трансформатори з рідинним діелектриком; трансформатори напруги; вимірювальні трансформатори; трансформатори живлення, але не зазначені трансформаторні підстанції блочно-модульні. Враховуючи вищезазначене, прошу роз'яснити, Замовник у тендерній документації повинен прописати вимоги до локалізації на трансформаторні підстанції блочно-модульні або лише на трансформатор, який є у складі підстанції?