|
|
13.11.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закону) переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Разом з тим, у Законі відсутні положення, відповідно до яких зміст договору про закупівлю, який укладається за результатами переговорної процедури закупівлі, не повинен відрізнятися від змісту проекту договору про закупівлю, який був визначений замовником у тендерній документації, зокрема в частині строків поставки товарів (виконання робіт, надання послуг), умов розрахунків, порядку зміни умов договору.
Виходячи з викладеного, прошу надати відповідь (консультацію) з такого питання:
Чи може зміст договору про закупівлю, який укладено за результатами переговорної процедури закупівлі, проведеної згідно з п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону, відрізнятися від змісту проектів договору про закупівлю, що були визначені замовником у тендерній документації, а саме в частині строків поставки товарів (виконання робіт, надання послуг), умов розрахунків, порядку зміни умов договору – за умови дотримання замовником вимог, передбачених п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону, та принципів здійснення закупівель, визначених у ст. 3 Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 224/2017 від 09.02.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA
|
|
|
08.06.2018
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
ТОВ «Техойл НК» є активним учасником публічних закупівель. В процесі діяльності ТОВ «Техойл НК», в межах виконання договору про закупівлю, укладеного на підставі Закону України: «Про публічні закупівлі», виникли питання, відповідь на які відсутні на сайті Міністерства економічного розвитку та торгівлі України у розділі консультації та в інших відкритих джерелах. Внаслідок зазначеного, з метою захисту прав та інтересів ТОВ «Техойл НК» та уникнення порушень як з боку ТОВ «Техойл НК», так і з боку замовника, необхідне надання інформації уповноваженим органом - Міністерством економічного розвитку та торгівлі України.
Питання полягає в наступному:
Між ТОВ «Техойл НК» та замовником, який фінансується 100% за рахунок бюджетних коштів, було укладено договір про закупівлю, на підставі Закону України: «Про публічні закупівлі». ТОВ «Техойл НК» виконало всі свої зобов’язання відповідно до умов цього договору в повному обсязі, замовник, в свою чергу, своєї частини зобов’язань – оплата поставки, не виконав.
ТОВ «Техойл НК» розглядає можливість відступити право вимоги (цесія) грошових коштів за договором третій особі, проте:
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України: «Про публічні закупівлі»: «Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом».
Відповідно до Цивільного кодексу України:
• Ч. 1 ст. 91: «Юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині».
• П. 1 ч. 1 ст. 512: «Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)».
Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України: «Про публічні закупівлі»: «У мови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури…».
Враховуючи вищевикладене, відповідно до норм цивільного законодавства, ТОВ «Техойл НК» як кредитор за договором, має право відступити право вимоги (цесія) грошових коштів з замовника третій особі, проте не зрозуміло чи обмежує це цивільне право Закон України «Про публічні закупівлі».
Відповідно до вище викладеного з метою захисту прав та інтересів ТОВ «Техойл НК» та уникнення порушень як з боку ТОВ «Техойл НК», так і з боку замовника, просимо надати інформацію з наступного питання:
Чи має право ТОВ «Техойл НК», на підставі цивільного законодавства, з врахуванням Закону України «Про публічні закупівлі», здійснити відступити право вимоги (цесія) грошових коштів – оплати за виконання договору про закупівлю, укладеного на підставі Закону України: «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
При цьому визначення “замовники” та “учасник процедури закупівлі” наведені у пунктах 9 і 35 частини першої статті 1 Закону.
Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
При цьому частинами другою та третьою статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).
Таким чином, виходячи зі змісту статті 36 Закону, відповідно до якої, зокрема умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, а істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених цією частиною цієї статті Закону, заміна сторони у зобов’язанні (за виключенням правонаступництва, в результаті чого права та обов'язки передаються іншим юридичним особам внаслідок припинення юридичної особи згідно зі статтею 104 ЦК України) суперечить Закону в цілому, оскільки договір про закупівлю укладається відповідно до Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, тобто за результатами процедури закупівлі та саме між замовником і учасником.
|
|
|
27.12.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати роз’яснення, що вважається датою розкриття тендерної пропозиції в відкритих торгах з публікацією англійською мовою (ч.4 ст.10 Закону України «Про публічні закупівлі»): строк подання тендерної пропозиції, а саме часткове розкриття тендерної пропозиції з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, та інформацією і документами, що містять технічний опис предмета закупівлі (згідно абз.2 ст.27 Закону України «Про публічні закупівлі») чи дата та час аукціону, визначеного системою, коли надаються цінові пропозиції від учасників?
Умовами тендерної документації Замовником вимагається забезпечення тендерної пропозиції по процедурі відкритих торгів з публікацією англійською мовою у формі банківської гарантії (строк дії якої не менше строку дії, протягом якого тендерна пропозиція є дійсною). Тендерні пропозиції вважаються дійсними протягом 120 днів з дати розкриття тендерних пропозицій.
Відповідно до оголошення про проведення відкритих торгів:
Кінцевий строк подання тендерних пропозицій - 19.12.2017р. до 09.00
Дата та час розкриття тендерних пропозицій - 24.01.2018 р. (попередня дата запланованого системою аукціону).
Чи можна вважати дійсною банківську гарантію, яка набуває чинності 24.01.2018 р.?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання стосовно дати розкриття зазначена у запиті 26/2016 від 17.10.2016 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=eaf68cf5-bcc1-44d2-a623-84a1ad725b76&lang=uk-UA
У свою чергу, статтею 21 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі- Закон) встановлено, що в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково зазначається кінцевий строк подання тендерних пропозицій.
Водночас, виходячи зі змісту статті 25 Закону, учасник має право подавати тендерну пропозицію, вносити до неї зміни або відкликати свою тендерну пропозицію лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій.
Разом з тим, відповідно до пункту 8 частини першої статті 1 Закону забезпечення тендерної пропозиції - надання забезпечення виконання зобов’язань учасника перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія.
При цьому відповідно до абзацу десятого частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій.
Відповідно до частини третьої статті 24 Закону забезпечення тендерної пропозиції не повертається у разі, зокрема відкликання тендерної пропозиції учасником після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються чинними.
Таким чином, замовник самостійно встановлює в тендерній документації умови надання забезпечення тендерної пропозиції та приймає рішення щодо відповідності тендерної пропозиції вимогам тендерної документації у конкретних випадках.
Водночас підстави для відхилення тендерної пропозиції визначені у статті 30 Закону та є вичерпними.
|
|
|
23.11.2017
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Наше підприємство є субпідрядною організацією на виконання робіт: «Капітальний ремонт шиферної покрівлі житлового будинку" у обсязі 100%, вартістю 3,5 млн.грн., при цьому Генпідрядник до тендерної документації додав довідку, що не планує долучати до виконання робіт субпідрядні організації. Але у проекті Договору, який у подальшому укладений між Замовником та Генпідрядником є пункт 6.7.такого змісту: "При отриманні письмової згоди від Замовника можливо залучення Субпідрядника". Чи має право Замовник надати таку письмову згоди при відсутності довідки про субпідрядні організації у тендерній пропозиції? Чи є будь-яка відповідальність або негативні наслідки у випадку надання такої згоди під час виконання Договору підряду для Замовника або Субпідрядника? Будемо вдячні за обґрунтовану відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації”,
за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24- 2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=des розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю",
за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", які містять відповідь на порушені питання.
|
|
|
05.08.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підкажіть, будь ласка, по наступних ситуаціях.
1. Двічі проведено відкриті торги на закупівлю природного газу із розрахунку 15 грн. за м.куб (на суму 300 000,00 грн.). Торги не відбулись за відсутності двох учасників. Ціна на природний газ почала стрімко зростати (інформація із сайту ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" та сайтів постачальників природного газу). За ЗУ "Про публічні закупівлі" у замовника наявне право застосувати переговорну процедуру до закупівлі природного газу. Але у переговорній процедурі постачальники не нададуть цінову пропозицію 15 грн. за м.куб. при ціні на ринку 18 грн. за м.куб.
Чи можна застосовувати переговорну процедуру но очікувану вартість закупівлі більшу (360000,00 грн.), ніж були оголошені відкриті торги. Чи потрібно оголошувати відкриті торги на 360000,00 грн. (але наявні ризики, що ціна буде ще збільшуватись і торги можуть не відбутись знову, або недоброчесні учасники нададуть демпінгову ціну із подальшими додатковими угодами на збільшення ціни в розпал опалювального сезону).
2. Мінекономрозвитку неодноразово надавало рекомендаційні роз'яснення (від 07.04.2015 № 3302-05/11398-07, від 27.10.2016 № 3302/06-34307-06) щодо того, що "у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього...". Водночас постановою Верховного Суду від 18.06.2021 № 927/491/19 визначено, що "обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, незалежно від того яка часто відбуваються такі зміни". Тобто ВС вважає, що за період дії договору про закупівлю ціну можна підвищити максимум на 10 %, Як замовникам застосовувати п.2 ч.4 ст.41 Закону після набрання чинності постановою Верховного Суду?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Відповідь на питання міститься у додатку 1 до листа від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Щодо питання 2
Законом України від 03.06.2021 № 1530-IX “Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель”, який набрав чинності 26.06.2021 внесено зміни, зокрема до пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону.
Так, згідно з пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Отже, сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю у випадку, визначеному пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону, у разі збільшення ціни саме на такий відсоток, на який відбулося коливання на ринку, але не більше ніж на 10 відсотків один раз протягом 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06, https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, який містить інформацію щодо договорів про закупівлю, укладених до введення в дію Закону України від 19.09.2019 № 114-ІХ “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” (далі - Закон № 114-ІХ) та від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, який містить інформацію щодо договорів про закупівлю, укладених після введення в дію Закону № 114-ІХ.
|