Консультації з питань публічних закупівель
Доброго дня! Прошу роз'яснення. Якщо за рік по коду ДК не перевищує 95тис.грн. Протягом року буде три закупівлі на 20, 20, 51 тис.гривень. Чи треба оприлюднювати звіт про укладений договір від 0,01 коп.? Це залежить від вартості самої закупівлі чи від річної вартості по ДК?
Відповідь
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про публічні закупівлі» та Постанови КМУ від 12.10.2022 № 1178 уповноважена особа, на яку покладено обов’язки за організацію та проведення процедур закупівель, має право на доплату за додаткове навантаження. Згідно прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» скасовані стимулюючі надбавки державним службовцям за інтенсивність та особливо важливу роботу. Враховуючи зазначені зміни в законодавстві (з 01.01.2024 року), просимо надати роз’яснення щодо механізму призначення доплати за виконання функцій уповноваженої особи – державного службовця та можливий розмір такої доплати.
Відповідь
Керівними нормативно-правовими актами для діяльності державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (далі – Агенція) є постанова Кабінету Міністрів України від 16.05.2023 № 494 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель службою державного замовника» (далі – Постанова № 494), яка визначає Порядок використання Агенцією коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення та наказ Міністерства оборони України від 04.08.2023 № 449 (зі змінами), що уповноважує Агенцію на виконання функцій служби державного замовника, визначає порядок взаємодії останньої із усіма сторонами процесу оборонних закупівель та уповноважує Агенцію на укладення державних контрактів (договорів).
Відповідно до абзацу другого пункту 4 Постанови № 494 у рамках забезпечення здійснення службою державного замовника закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за відповідною бюджетною програмою бюджетні кошти спрямовуються, зокрема на виконання контрактів (договорів) із закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, в тому числі на закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення через міжнародні спеціалізовані організації, їх представництва, спеціалізовані фонди, підприємства, установи та організації, а також через програми міжнародних військових продажів, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України.
Системний аналіз названих нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку, що Агенція не позбавлена можливості здійснювати оборонні закупівлі як служба державного замовника шляхом укладання посередницьких договорів, одним із видів якого є договір комісії.
Так, відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
При цьому законодавець чітко встановлює, що істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (частина третя статті 1012 ЦК України). Комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 1014 ЦК України).
Враховуючи викладене, та посилаючись на вищевказані нормативно-правові акти просимо надати роз’яснення стосовно наявності можливості та законодавчих підстав для укладення Агенцією як службою державного замовника з контрагентами, зокрема зі спецекспортерами, для закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, а також послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони договорів комісії.
Відповідь
Відповідно до п. 31 «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. №1178 (зі змінами, далі – Особливості), замовник має право вимагати від учасників процедури закупівлі продовження строку дії тендерних пропозицій та у разі необхідності учасник процедури закупівлі має право з власної ініціативи продовжити строк дії своєї тендерної пропозиції, повідомивши про це замовникові через електронну систему закупівель.
На сьогодні електронна система закупівель не передбачає окремої опції для замовника подати всім учасникам/окремому учаснику вимогу про продовження строку дії тендерних (тендерної) пропозицій (пропозиції), у учасників відсутня технічна можливість надати відповідь на вимогу замовника щодо продовження строку дії тендерної пропозиції через електронну систему закупівель, а також відсутня технічна можливість учаснику з власної ініціативи продовжити строк дії своєї тендерної пропозиції в електронній системі закупівель.
У зв’язку з цим, просимо надати роз’яснення у який спосіб замовник може звернутися до учасників з вимогою про продовження строку дії їх тендерних пропозицій, у який спосіб учасник може надати відповідь на звернення замовника про продовження строку дії тендерної пропозиції, а також у який спосіб учасник може з власної ініціативи продовжити строк дії своєї тендерної пропозиції. Чи може така вимога, відповідь на таку вимогу та окреме звернення учасника щодо продовження строку дії тендерної пропозиції бути направлена у паперовому вигляді поштою або у вигляді електронного документа електронною поштою, тощо? Дякуємо
Відповідь