За результатами проведеної процедури відкритих торгів з особливостями було укладено договір на закупівлю бензину А-95 та дизельного палива. Відповідно до умов договору ціна за одиницю товару визначається за Специфікацією. Поставка товару здійснюється партіями, відповідно до потреб та заявки покупця. Оплата товару здійснюється на підставі видаткової накладної протягом 60 робочих днів з дати її підписання сторонами. При перемовинах з постачальником домовились про зниження ціни товару на окрему партію, що буде відображено в первинних документах на відповідну партію товару. Про що було укладено додаткову угоду відповідно до підпункту 5 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. В такому випадку, зменшення ціни не вважатиметься зміною ціни на весь обсяг Товару. Діючою ціною за одиницю товару по договору, при цьому, залишається ціна, встановлена Договором, без врахування знижок на окремі партії Товару. У свою чергу, сума договору про закупівлю зменшується пропорційно узгодженому зменшенню ціни на товар на дану партію. ЗАПИТАННЯ: Чи відповідає підпункту 5 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування зменшення ціни товару на окремі партії поставок без зміни ціни на всі інші партії? Державна казначейська служба України порадила звернутись за роз’ясненням до Міністерства економіки України.

Відповідно до п. 11-2 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою КМУ від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі - Особливості) - у разі коли замовники здійснюють закупівлі ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ за переліком згідно з додатком 2, вартість предмета закупівлі яких становить або перевищує 100 тис. гривень, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822, з урахуванням положень, визначених цими особливостями. Так, в замовника виникла потреба у закупівлі круп вівсяної та пшоняної. які включені до додатку 2 Особливостей. Проте, придбання даних круп здійснюється з метою годування службових собак, тобто вони споживатимуться тваринами, а не людьми, а сама закупівля здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету (далі - КЕКВ) - 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар». Закон України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) та Особливості не містять поняття та визначення терміну "продукти харчування". Однак, відповідно до п. 92 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (далі — Закон про безпеку харчових продуктів), харчовий продукт - речовина або продукт, призначені для споживання ЛЮДЬМИ або щодо яких обґрунтовано очікується, що вони будуть спожиті людиною. Харчовий продукт може бути переробленим, частково переробленим або непереробленим. Відповідно до тієї ж норми, термін "харчовий продукт" не включає: корми; живих тварин, якщо вони не призначені для введення в обіг з метою споживання людиною; рослини до збирання врожаю; лікарські засоби у значенні, наведеному в Законі України "Про лікарські засоби"; косметичну продукцію у значенні, наведеному в Технічному регламенті на косметичну продукцію, затвердженому Кабінетом Міністрів України; тютюн у значенні, наведеному в Законі України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення", та тютюнові вироби у значенні, наведеному в Законі України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального"; наркотичні засоби у значенні, наведеному в Єдиній конвенції про наркотичні засоби 1961 року (з поправками, внесеними до неї згідно з Протоколом 1972 року), та психотропні речовини у значенні, наведеному в Конвенції про психотропні речовини 1971 року; залишки та забруднюючі речовини; медичні вироби у значенні, наведеному в Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Так, придбання в конкретному випадку круп, включених до додатку 2 Особливостей - замовником саме обґрунтовано очікується, що вони НЕ будуть спожиті людиною, а тому здійснюються за КЕКВом 2210. В свою чергу, згідно із п.п. 12 п. 2.2.1. наказу Міністерства Фінансів України № 333 від 13.03.2012 року - код 2210 „Предмети, матеріали, обладнання та інвентар” включає придбання тварин для вирощування та відгодівлі, для станцій переливання крові, науково-дослідних установ тощо; придбання корму для тварин; видатки, пов’язані з утриманням тварин. Просимо надати роз'яснення, чи відноситься в такому випадку предмет закупівлі до поняття "продукти харчування" та чи обов'язково закупівля повинна здійснюватись згідно положень п. 11-2 Особливостей, а саме з використанням електронного каталогу?

Постановою КМУ №686 від 07.07.2023 заклади охорони здоров'я зобов'язано купувати товари з Переліку, що додається до Постанови, з використанням електронного каталогу. У Переліку зазначено узагальнену назву предмета закупівлі "Пробірки" у розділі "Лабораторні витратні матеріали". З огляду на викладене, постають питання: 1) якщо пробірки закуповуються не для використання у лабораторії, чи необхідно виконувати вимогу Постанови №686? 2) якщо у закладу є потреба у закупівлі конкретного виду пробірок, наприклад PRP, чи підпадає такий предмет закупівлі під Перелік за Постановою?

Положеннями постанови КМУ № 1178 від 12.10.2022 не передбачено необхідності зазначення виразу "або еквівалент" у технічній специфікації до тендерної документації. Однак, під час здійснення закупівель відповідно до вказаної постанови, враховуються окремі положення Закону України "Про публічні закупівлі". У зв'язку з викладеним, прошу надати роз'яснення з приводу того, чи обов'язково зазначати у технічній специфікації до тендерної документації вираз "або еквівалент" під час здійснення закупівлі відповідно до постанови КМУ № 1178 від 12.10.2022.

Доброго дня колеги. Прошу надати роз'яснення щодо застосування п.6-1 Розділу Х прикінцевих положень Закону України "Про публічні закупівлі". При вивченні даного питання думки експертів з описаного нижче питання розділились, тому в спільноті Замовники трактують норму локалізації по різному й відповідно проводять закупівлю з порушенням. Питання: 1. В разі якщо замовником придбається Товар, який є в переліку п.п.2 п.6-1 Закону але вартість самої закупівлі менше 200 тис. грн. Але в річному плану Замовника загальна сума закупівель предмета закупівель перевищує 200 тис.грн (наприклад дві закупівлі по 150 тис.грн, де кожна не підпадає під вимогу але разом сума перевищує нижню межу, з урахуванням, що потреба не передбачена в один час. Тобто відсутній поділ предмета закупівлі для уникнення процедури закупівлі). Чи потрібно замовнику застосовувати вимогу пункту 6-1 до кожної з закупівель, коли вартість предмета закупівлі менша нижньої границі застосування вимоги, але загально-річна потреба (план) перевищує нижню границю? Питання сформоване з урахуванням абз.2 п.10 статті 3 Закону, а саме - Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.