В державному органі передбачено покладання обов'язків виконання функцій уповноваженої особи шляхом введення до штатного розпису окремої посади провідного інспектора відділу фінансового забезпечення. Постановою КМУ від 6 квітня 2016 р. №271 передбачено Критерії визначення переліку посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, в тому числі посади інспектора. Чи можливо покладання функцій уповноваженої особи на такого працівника із врахуванням того, що у постанові 271 окремо не визначено саме такі функції?

Казначейство як замовник у розумінні ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) просить надати роз’яснення з наступного питання. Нормативно-правове регулювання сфери публічних закупівель підпадає під дію спеціального Закону та підзаконних актів, виданих на його виконання. Відповідно до положень ч.3 ст.12 Закону під час використання ЕСЗ з метою подання тендерних пропозицій / пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Відповідно до положень ч.5 ст.22 Закону замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через ЕСЗ із накладанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог ЗУ «Про електронні довірчі послуги». Відповідно до абз.3 п.3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082, після внесення інформації в електронні поля, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи. Слід зазначити, що відповідно до ЗУ від 01.12.2023 № 2801-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення укладення угоди між Україною та Європейським Союзом про взаємне визнання кваліфікованих електронних довірчих послуг та імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері електронної ідентифікації» внесено зміни до назви ЗУ від 05.10.2017 № 2155-VIII, слова «Про електронні довірчі послуги» замінено словами «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Відповідно до п.27 ч.1 ст.1 ЗУ від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155-VIII) КЕП – удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Водночас п.59 ч.1 ст.1 Закону № 2155-VIII визначає, що УЕП – удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням кваліфікованого сертифіката електронного підпису, виданого кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг та не містить відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису. Тобто поняття «КЕП» та «УЕП» законодавчо розмежовані. При цьому, враховуючи вищезазначене, спеціальними нормами у сфері публічних закупівель чітко передбачено застосування саме КЕП, а не УЕП. Відповідно до постанови КМУ від 03.03.2020 № 193 реалізовано експериментальний проект щодо забезпечення можливості використання не пізніше ніж до 05.03.2022 удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів. Відповідно до постанови КМУ від 17.03.2022 № 300 «Деякі питання забезпечення безперебійного функціонування системи надання електронних довірчих послуг» надано можливість використовувати УЕП на період воєнного стану на території України та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування. Дану постанову відповідно до постанови КМУ від 26.01.2024 № 88 визнано такою, що втратила чинність (з 01.02.2024). Враховуючи вищезазначене, просимо повідомити чи вправі замовники (у розумінні Закону) вимагати від учасників процедур закупівель накладення ними виключно КЕП (без можливості накладення УЕП) у процесі подання тендерних пропозицій. Якщо замовники не вправі вимагати від учасників процедур закупівель накладення ними виключно КЕП, то просимо повідомити якою нормою (нормами) чинного законодавства України передбачено право замовників дозволяти учасниками накладати УЕП на їхні документи.

Доброго дня! Надайте будь ласка, роз'яснення ФОП зареєстроване в 2024 році, планує брати участь у відкритих торгах, але одним з кваліфікаційних критеріїв є: "Для підтвердження відповідності Учасника кваліфікаційному критерію наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю», останній в складі тендерної пропозиції повинен надати підтвердження обсягу річного доходу (виручки) за 2023 рік, який має бути не менш ніж 100 відсотків від очікуваної вартісті предмета закупівлі. Для документального підтвердження даному критерію учасником надається Звіт про фінансові результати за 2023 рік (Форма №2) та Квитанція №2 щодо прийняття зазначеного звіту." Чи може ФОП який зареєстрований в 2024 році приймати участь в даних відкритих торгах і чи не буде його дискваліфіковано через те, що у нього немє звіту за 2023 рік ?

Наприкінці минулого року підприємством була здійснена закупівля послуг та укладено договір який діє з 01.01 до 31.12 поточного року. Виходячи з вище викладеного прошу надати відповідь на наступне запитання: Чи потрібно враховувати цю закупівлю в плані на поточний рік при закупівлі послуг за тим самим кодом ДК?

ТОВ "Стан Комплект" закупило обладнання для ввезення в Україну. Устаткування містить озоноруйнівні компоненти, на ввезення яких необхідне оформлення ліцензії.У зв'язку з чим прошу проконсультувати за такими позиціями: 1. Чи потрібно оформляти заявку на оформлення ліцензії? 2. Чи потрібно оформлювати ліцензію на обладнання, яке не міститься в постанові № 1402, але містить озоноруйнівні речовини? 3. Чи потрібно додавати всі специфікації до контракту, чи лише специфікації якими виробляється ввезення оборудования? 4. Чи може виконавець надіслати заявку на оформлення ліцензії, або лише керівник підприємства?