Консультації з питань публічних закупівель
Доброго дня! Підкажіть, будь-ласка, чи можна застосувати п.4 ч.2 ст.35 ЗУ "Про публічні закупівлі" у наступному випадку: замовник у 2017 році тричі розпочинав відкриті торги щодо закупівлі 15110000-2 М’ясо (ніжка куряча охолоджена, свинина охолоджена у напівтушах). Двічі (у першому і третьому випадках) замовником було відмінено процедуру закупівлі через відсутність достатньої кількості учасників, другий раз торги були відмінені через невідповідність поданих пропозицій документації конкурсних торгів. Чи можливо застосувати пункт 4 частини 2 статті 35 у подібному випадку, чи потрібно щоб замовником було відмінено процедуру закупівлі через відсутність достатньої кількості учасників двічі поспіль???
Відповідь
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про публічні закупівлі" Критеріями оцінки є:
у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, - ціна;
у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), - ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів.
Питання: чи є перелік інших критеріїв оцінки, визначений в Законі вичерпним, чи замовник може додатково встановлювати власні критерії оцінки, наприклад "Якість" або "Досвід"???
Відповідь
Чи дозволяється проведення переговорних процедур,по одному і тому ж коду (теплова енергія) не по лотам,а кожну процедуру окремо, якщо різні постачальники і різні адреси отримання товару?
Відповідь
Доброго дня. Питання стосується ціни договору та вартості пропозиції за результатами електронного аукціону.
Як приклад проводимо відкриті торги із закупівлі послуг з перекладу. В тендерній документації зазначено приблизно 30-32 мови. Ми як Замовник та як правоохоронний орган не знаємо скільки кримінальних справ і по яким напрямкам (або по яким особам) протягом року буде відкрито, відповідно не знаємо і не можемо спланувати на які мови будемо перекладати і в які країни будемо робити ті чи інші запити. Відповідно ми проводимо закупівлю і зазначаємо в тендерній документації, а саме в ціновій пропозиції, щоб учасник надав вартість за одну сторінку перекладу кожної із тридцяти мов. Наприклад вартість кожної сторінки всіх тридцяти мов становить 100 грн., відповідно вартість пропозиції 3000 грн. (100*30=3000). При цьому очікувана вартість на майданчику і відповідно на «Прозоро» стоїть наприклад 600 000,0 грн., в тендерній документації також зазначено що договір буде укладений на 600000,0 грн. і в протоколі розгляду пропозицій також зазначено що договір буде укладатися на 600 000,0 грн.
Але проблема виникає з державним казначейством України, яке зазначає і вказує на п.20 Звіту в якому, як приклад, зазначена «сума, визначена в договорі про закупівлю» і відповідно дорівнює 3000,0 гривень. З технічних причин Замовник не заповнює пункт 20 Звіту, який автоматично переноситься за результатами електронного аукціону.
Хочеться зазначити, що відповідно до ст.27 та 28 Закону та і взагалі по своїй сутті ціна тендерної пропозиції не завжди може бути вартістю або ціною договору. Чи вірно ми розуміємо, що Замовник сам вправі в тендерній документації визначати критерії і методику оцінки тендерних пропозицій та якщо так то на скільки коректною в даній ситуації є перенесення результату електронного аукціонну в п.20 Звіту - «сума, визначена в договорі про закупівлю», який (тобто п.20 Звіту) по своїй суті відображається не зовсім правильно або логічно?
Крім того, Замовником для усунення маніпуляцій учасниками процедури закупівлі, а саме для формування кінцевої тендерної пропозиції, розроблена спеціальна методика оцінки або в тендерній документації зазначено, як приклад: «…що кінцева вартість пропозиції має бути розрахована пропорційно первинній…»
Просимо надати консультацію або методологічну допомогу з даного питання.
Відповідь
З огляду на положення абз. 2 ч.5 ст. 10 ЗУ "Про публічні закупівлі" чи можна вважати веб-портал Уповановаженого органу з питань закупівель (https://prozorro.gov.ua) - відкритим джерелом інформації щодо закупівель, даних замовників (зокрема їхнього місцезнаходження, назви та контактних осіб), та учасників процедур закупівель (зокрема щодо назви підприємства та документів, які подаються як тендерна пропозція)?
Відповідь