|
|
16.06.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день.
З урахуванням Ваших роз'яснень у відповіді на запит 281/2016 прошу пояснити наступне.
Замовники у своїй більшості в тендерній документації вимагають підписувати та ставити печатки на документах тендерної пропозиції, не зважаючи на вимоги статті 12 Закону “Про публічні закупівлі”. "Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".
Крім цього електронні майданчики пропонують після завантаження документів, скріпити пропозицію ЕПЦ.
Просимо роз'яснити, чи порушують Замовники вимоги Закону щодо підпису Учасниками документів пропозиції.
Дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Так, тендерна документація повинна містити, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій.
Таким чином, замовник самостійно зазначає вимоги до учасників щодо оформлення тендерної пропозиції з дотриманням законодавства та з урахуванням частини третьої статті 5 Закону і частини четвертої статті 22 Закону.
При цьому повідомляємо, що до компетенції Міністерства не належить визначення правомірності дій замовника у конкретних випадках.
|
|
|
16.06.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи має право бюджетна установа ввести в штатний розпис уповноважену особу з публічних закупівель, якщо так, то на підставі яких нормативних документів, та як правильно повинна називатися посада?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на Ваше звернення міститься в листі від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 “Щодо визначення Уповноваженої особи”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
Додатково інформуємо, що наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.07.2010 № 327 (зі змінами) затверджено Класифікатор професій ДК 003:2010, який призначений для застосування центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями соціальних партнерів усіх рівнів, іншими громадськими організаціями, всіма суб'єктами господарювання під час запису про роботу у трудові книжки працівників.
Варто також зазначити, що відповідно до абзацу першого пункту 1 Положення про Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 423 (далі – Положення), Мінсоцполітики є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин та відповідно надає роз’яснення щодо реалізації державної політики з питань, що належать до його компетенції.
Ураховуючи викладене, пропонуємо з зазначеного питання додатково звернутись до вищезазначеного органу виконавчої влади.
|
|
|
16.06.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно п.п.3 п.2 ст.35 Закону України «Про публічні закупівлі» переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, що унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення тендеру, а саме пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам.
Прошу надати відповідь - особливі економічні та соціальні обставини це тільки обставини пов’язані з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій та з наданням гуманітарної допомоги, чи цей перелік не є вичерпним і можливі інші особливі економічні чи соціальні обставини для застосування переговорної процедури?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
Таким чином, у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 35 Закону, замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі. При цьому підстава проведення переговорної процедури закупівлі, визначена у пунктом третім частини другої статті 35 Закону, застосовується замовником саме у разі виникнення особливих економічних чи соціальних обставин, що унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення тендеру, пов'язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам.
|
|
|
16.06.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Д П «Новомосковський військовий лісгосп» забезпечує потреби держави за рахунок коштів отриманих від господарської діяльності підприємства, виходячи із статуту є прибутковою організацією.
В листопаді 2014 року був зроблений запит до Д П «Зовнішторгвидав України» Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, в якому ми просили визначити чи підпадає наше підприємство під дію Закону України «Про здійснення державних закупівель» при використанні власних коштів підприємства при відсутності бюджетного фінансування?
На наш запит було надано відповідь (лист №206/6697/15 від 02.12.2014 року прикладається), що на підставі пункту 9 частини першої статті 1 Закону України « Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 № 1197-V11, ч.2 статті 3 Господарського кодексу України Д П «Новомосковський військовий лісгосп» не є Замовником,а тому при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг виключно за власні кошти підприємства не зобов'язаний застосовувати положення Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 року №1197-VII.
В Законі України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VII вимоги пункту 9 частини першої статті 1 не змінилися .
Просимо Вашого роз’яснення, чи після вступу в дію Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VII від 25.12.2015 має силу роз’яснення Д П «Зовнішторгвидав України» №206/6697/15 від 02.12.2014 для нашого підприємства?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
07.06.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи буде вважатись достатньою підставою для дискваліфікації учасника закупівель-подання учасником цінової пропозиції з порушенням форми такої пропозиції, що була подана замовником у тендерній документації (замовник також зазначив,що відступати від форми не можна). При цьому, ціна учасника закупівлі за результатами аукціону є найбільш економічно вигідною, а відступлення від форми-незначне, усі дані, що вимагалися замовником були зазначені.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій.
Крім того частиною третьою статті 22 Закону визначено, що тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій.
Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме – технічні помилки та описки.
У свою чергу, статтею 3 Закону визначено, що закупівлі здійснюються зокрема за такими принципами як максимальна економія та ефективність, недискримінація учасників, об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій.
Ураховуючи зазначене, та беручи до уваги мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі, у тому числі розгляду та оцінки тендерних пропозицій, необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола учасників для подальшого визначення переможця торгів.
|