|
03.01.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо надати роз'яснення відносно тендерів, коли Замовник оголошує декілька тендерів, який мають той самий ДК та предмет закупівлі та очікувану вартість, тільки оголошені в різні проміжки часу, а саме в період та /або після закінчення оскарження.
Як приклад,
https://www.dzo.com.ua/tenders/16930428 - оголошення 18.10.22 з періодом оскарження до 14.11.22
https://www.dzo.com.ua/tenders/17199869 - оголошення 15.11.22
Тобто Замовник , має можливість маніпулювати проведенням процедури закупівлі. В той час, коли перший оголошений тендер оскаржується учасниками на наявність дискримінаційних вимог, потенційні учасники витрачають свій час на процедуру оскарження для досягнення виконання ЗУ ПРо публічні Закупілі, Замовник оголошує другий тендер з аналогічним ТЗ, розуміючи, що увага потенційних учасників прикута до уже голошеного тенедру , тому вірогідність повторного оскарження зменшується.
Чи правомірні такі дії Замовника ? Яким чином Замовник несе відполдвідальність перед державою за те, що на одну задачу ( закупівля певного асортиметну продукціі) витрачається в подвійному об'ємі витрати ( наприклад, заробіна платня тендерних спеціалістів)? Які дії потенційні учасники можуть прийняти до Замовника для того, щоб зменшити такі преденденти з проведенням тендерів-клонів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 52-64 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону. Крім цього, пунктом 22 Особливостей визначено, що державне регулювання, контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до пункту 23 Особливостей моніторинг відкритих торгів здійснюється Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами відповідно до статті 8 Закону. Так, відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. У разі необхідності здійснення контролю у сфері публічних закупівель, слід звертатися до органів влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження згідно зі статтею 7 Закону України “Про публічні закупівлі”. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
07.12.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Яким чином вийти з ситуації комунальному некомерційному підприємству, коли на етапі аукціону, не можливо знизити цінову пропозицію, оскільки не маємо права відступати від затвердженою калькуляції. Чи має право підприємство працювати з закладами по різній вартості послуг, оскільки відбувся аукціон.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (2.Щодо переліку виключень), від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"(5.Щодо переговорної процедури закупівлі), від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі. Виходячи з статей 13 і 40 Закону, як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі, відповідно до якої замовник укладається договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Особливостями встановлено перелік випадків, придбання замовником товарів, робіт і послуг може здійснюватися без застосування електронної системи закупівель, шляхом укладання прямих договорів у відповіжності до пункту 13 Особливостей, у тому числі це стосується випадків, передбачених Законом для застосування переговорної процедури закупівлі.Відповідно до пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі коли товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання по причині відсутності конкуренції з технічних причин, яка повинна бути документально підтверджена замовником. У разі укладення договору про закупівлю відповідно до цього пункту замовник разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього, а також обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до цього пункту. Обґрунтування у вигляді розпорядчого рішення замовника або іншого документа готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника. У разі укладення договору про закупівлю відповідно до підпунктів 15, 17, 18 цього пункту замовник може не публікувати договір про закупівлю та/або додатки до нього. При цьому будь-які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та дотриманням вимог законодавства в цілому. Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі" та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Інформуємо також, що Господарський кодекс України (далі – ГК України) встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб'єктів господарювання різних форм власності. Статтею 65 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Згідно з статтею 192 ГК України політика ціноутворення, порядок встановлення та застосування цін, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо встановлення та регулювання цін, а також контролю за цінами і ціноутворенням визначаються законом про ціни і ціноутворення, іншими законодавчими актами. Так, Закон України “Про ціни і ціноутворення” (далі - Закон про ціни і ціноутворення) визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення. Згідно з статтею 10 Закону про ціни і ціноутворення суб’єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни. Відповідно до статті 11 Закону про ціни і ціноутворення вільні ціни встановлюються суб’єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін. Згідно з статтею 13 Закону про ціни і ціноутворення державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом: 1) установлення обов’язкових для застосування суб’єктами господарювання: фіксованих цін; граничних цін; граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди); граничних нормативів рентабельності; розміру постачальницької винагороди; розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів); 2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни. У разі необхідності з питань формування цінової політики на послуги що надаються підприємством пропонуємо звертатися до органів виконавчої влади, державних колегіальних органів та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
|
|
21.12.2023
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день!
Відповідно до Приміток до норм харчування військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань, затверджених Постановою КМУ від 29.03.2002 № 426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту» військовослужбовці, у тому числі військовослужбовці Держспецзв’язку, які залучені до здійснення заходів із правового режиму воєнного стану забезпечуються харчуванням за рахунок держави.
Згідно підпункту 92 пункту 4 Положення про Адміністрацію Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, затвердженого Постановою КМУ від 03.09.2014 № 411, Адміністрація Держспецзв’язку відповідно до покладених на неї завдань є замовником закупівлі товарів, робіт і послуг у сфері публічних закупівель, державним замовником у сфері оборони та уповноважує територіальні органи Адміністрації Держспецзв’язку, територіальні підрозділи, Головне управління та підрозділи урядового фельд’єгерського зв’язку, заклади, установи та організації, які входять до структури Держспецзв’язку, підприємства, установи, організації, що належать до сфери управління Адміністрації Держспецзв’язку, як служби державного замовника на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів) на закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення та інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб у сфері безпеки і оборони.
Згідно Указу Президента України від 06.11.2023 № 734/2023 воєнний стан продовжено до 14 лютого 2024 року.
Розпорядником коштів (Адміністрацією Держспецзв’язку) 19.12.2023 виділено Управлінню Держспецзв’язку в Чернігівській області на харчування 374400,00 грн (більше 200 000,00 грн). Враховуючи попередні закупівлі послуг з харчування, Управлінню Держспецзв’язку в Чернігівській області вказаних коштів повинно вистачити на 260 діб, з розрахунку 1440,00 грн на 8 військовослужбовців на добу.
Відповідно до Постанови КМУ № 1275 від 11 листопада 2022 року тривалість відкритих торгів буде не менше 13 діб, спрощеної закупівлі – не менше 7 діб. Строк дії поточного договору на закупівлю послуг з харчування закінчується 31.12.2023.
Враховуючи викладене, а також те, що період проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі не дозволяє вчасно закупити вказані послуги, просимо роз’яснити у який спосіб (процедура закупівель, спрощена закупівля, закупівля без використання електронної системи) та на який період (до кінця воєнного стану, до кінця 2024 року чи на 260 діб) Управлінню Держспецзв’язку в Чернігівській області необхідно проводити закупівлю послуг з харчування.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! Відповідно до статті 30 Закону України “Про оборонні закупівлі”, абзацу сьомого підпункту 1 пункту 3 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 24 лютого 2023 р. № 2958-IX “Про внесення змін до Закону України “Про оборонні закупівлі” щодо запровадження прозорості в оборонних закупівлях (крім відомостей про закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні” Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 1275 "Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" (далі – Особливості 1275). Пунктами 8 та 9 Особливостей 1275 встановлено порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Зокрема пунктом 8 Особливостей 1275 встановлено що державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин), у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 84, ст. 5176), або в порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, в електронній системі закупівель, або в порядку відбору постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407). Слід зауважити, що пунктом 9 Особливостей 1275 передбачено придбання державними замовниками товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин), без застосування конкурентних процедур закупівель, передбачених особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 84, ст. 5176), що допускається за однієї з таких умов: розрахунок ціни договору передбачає прибуток до 25 відсотків собівартості товарів, робіт та послуг, у разі коли виконавець державного контракту (договору) є виробником запропонованого товару, надавачем послуг або виконавцем робіт; якщо виконавець державного контракту (договору) не є виробником товару, він має гарантувати, що сукупний прибуток усіх суб’єктів господарювання, що були залучені в ланцюгу постачання між виробником товару і виконавцем державного контракту (договору), становить до 25 відсотків первинної собівартості товару. Собівартість товарів, робіт і послуг визначається виробником товару, надавачем послуг або виконавцем робіт на підставі стандартів бухгалтерського обліку. Виходячи із вищенаведеного, державний замовник самостійно приймає рішення щодо закупівлі, в тому числі порядку такої закупівлі товарів, робіт та послуг оборонного призначення, які закуповуються державними замовниками для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони відповідно до положень Закону України "Про оборонні закупівлі" та Особливостей 1275. Одночасно зазначаємо, що надана відповідь Мінекономіки не встановлює норм права та носить виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|
|
18.11.2022
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день.
Прошу роз'яснити, чи скасовує постанова КМУ від 11 листопада 2022 р. № 1261 "Про внесення змін до пункту 3 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", яка набрала чинність 12.11.2022 р. положення пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” ЗУ "Про публічні закупівля" і для якої категорії товарів?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на агналогічне питання міститься в запиті № 1166/2022, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5ef94014-e656-4328-ab7e-1182cbd95224&lang=uk-UA
|
|
26.07.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Плануємо укласти договір за постановою КМУ №169 по виключенню розголошення інформації під час дії правового режиму воєнного стану може нести загрозу національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку. Предметом договору є послуги з розробки технічних засобів для Національної гвардії. Ми звичайний замовник, наукова установа. Послуги не можуть бути виконані до 23 серпня. Чи не буде порушенням прописати строк виконання зобов'язань - до припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше 31 жовтня. В нас вже такі договори були казначейство їх зареєструвало проте тоді не було роз’яснення Мінекономіки від 19.07.2022. Якщо прописати строк виконання зобов'язань до 23 серпня, то виникає питання чому до виконавця не застосовуються штрафні санкції за прострочення виконання зобов'язань, а чомусь продовжується йому строк виконання додатковою угодою при продовженні воєнного стану. Аудитори можуть нарахувати штрафні санкції. Чи не буде порушенням прописати строк виконання зобов'язань - до припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше 31 жовтня 2022 року
|
|
Відповідь
|
|
|