|
19.04.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо надати роз’яснення стосовно застосування п.2 ч.6 ст.3 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме як трактувати термін «перепродаж третім особам». Чи включає в себе даний термін (підпадає під визначення) придбання продуктів харчування для подальшої переробки з метою перепродажу третім особам за звичайними цінами і на стандартних умовах, наприклад:
1) Купівля борошна, олії, дріжджів для випічки хлібобулочних виробів для продажу в їдальні працівникам за звичайними цінами.
2.) Придбання овочів для приготування блюд для продажу в їдальні працівникам за звичайними цінами.
3.) Придбання мінеральної води, соків для продажу в їдальні.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 437/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=e97e2a7c-2118-4759-a8aa-c885f612b5c4
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
03.12.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
На наші попередні запити надані відповіді за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=731e75c3-6d23-4efd-9792-5be064719229&lang=uk-UA та на: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5644094f-5d84-4c2f-99d3-68bb2a8791fe&lang=uk-UA.
Однак, слід звернути увагу, що питання не є подібними ні за змістом і по суті, оскільки у запиті Інституту водних проблемі меліорації Національної академії аграрних наук України йдеться мова про послуги сторонніх організацій при виконанні державною науковою установою науково-дослідних робіт.
Наше питання полягає в тому, чи регулюється Законом України «Про публічні закупівлі» оплата адміністративної послуги за проведення обов’язкової державної експертизи землевпорядної документації центральному органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу відповідно до Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу повідомляємо, що відповідь на подібне за змістом питання надано у запиті № 996/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3704e55a-6e62-4c98-9aa4-47cea791d81c&lang=uk-UA
|
|
28.08.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. На сайті Прозорро з кодом ДК 35740000-3 «Симулятори бойових дій» є безліч публічних закупівель, предметом яких є - Системи лазерного симулятору двостороннього вогневого контакту (комплект тренажерів для тактичної підготовки та тренування). В технічних завданнях по таким закупкам вказані комплекти лазерних тренажерів з перелік складових комплекту та в такий комплект входить чомусь планшет з програмним забезпеченням. Саме програмне забезпечення, наскільки нам відомо, належить до іншого коду ДК 48510000-6 Пакети комунікаційного програмного забезпечення.
Однак, більшість Замовники оголошують закупівлю лазерних тренажерів разом з програмним забезпеченням та мотивують це тим, що їм потрібно закупити комплект лазерних тренажерів для тренування бійців, який без програмного забезпечення та планшету не працює. Товари разом з ПО - є складовими цілісного комплекту, тому вони оголошують одну закупівлю під одним кодом ДК 35740000-3 «Симулятори бойових дій» так як всі складові комплекту і програмне забезпечення належать до симуляторів бойових дій.
Проте, нам відомі також Замовники, але їх менше, які проводять окремо закупівлю за кодом ДК 35740000-3 «Симулятори бойових дій» - Системи лазерного симулятору двостороннього вогневого контакту (комплект тренажерів для тактичної підготовки та тренування) без програмного забезпечення та Закупівлю на Програмне забезпечення системи лазерного симулятору двохсторонньго вогневого контакту за кодом ДК 48510000-6 «Пакети комунікаційного програмного забезпечення».
Виникає питання у нас, як у учасників закупівель-наскільки правомірно об’єднувати програмне забезпечення разом з комплектом лазерних тренажерів під одну закупівлю та під один код ДК?
Наскільки правомірно розбивати начебто цілісний комплект на окрему закупівля товарів та окрему закупівлі програмного забезпечення для таких товарі, але під різними кодами ДК? Дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас аналогічна відповідь міститься у запиті 1871/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1bb3e6aa-6162-40dd-86c8-070cf9c4a819&lang=uk-UA
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
02.11.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником.
З 01.01.2022 функції тендерного комітету повністю покладаються на уповноважену(них) особу.
Станом на 29.10.2021 у вільному доступі відсутня інформація щодо функціонування електронної системи закупівель та акредитованих електронних майданчиків за участю уповноваженої особи, у зв’язку з чим просимо надати роз’яснення:
1. Чи може уповноважена особа створювати робочу групу або іншу структурну одиницю на підприємстві замовника яка буде взаємодіяти з електронною системою закупівель без участі уповноваженої особи, тобто здійснювати технічну реалізацію оприлюднення процедур закупівель/спрощених закупівель та їх супроводження?
2. Чи повинна уповноважена особа самостійно здійснювати всі дії, від планування до завершення процедур закупівель/спрощених закупівель?
3. Чи може одна уповноважена особа відповідати за організацію проведення процедур закупівель/спрощених закупівель а інша за визначення переможця?
4. Формування річного плану та затвердження процедур закупівель/спрощених закупівель, повинна робити одна уповноважена особа чи декілька уповноважених осіб які будуть в подальшому відповідати за різні процедури закупівлі?
5. Що вважається початком процедури закупівлі - оголошення про проведення закупівлі чи затвердження річного плану закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі-Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питань 1-4
Відповідь на питання міститься в листах від 10.04.2020 від 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника", та від 11.11.2021 № 3304-04/53806-06 "Щодо тестування уповноважених осіб" розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53806
Поряд з цим зазначаємо, що повноважені особи не можуть бути відповідальними за організацію та проведення однієї й тієї самої процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
Разом з тим відповідно до частини десятої статті 11 Закону уповноважена особа, зокрема забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог Закону.
Отже, уповноважена особа, яка буде відповідальною за оприлюднення інформації повинна накладати КЕП/УЕП.
Щодо питання 5
Складання та затвердження річного плану та внесення змін до нього, є передумовою здійснення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законом та передує їх проведенню.
Відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону тендер/спрощена закупівля не може проводитися до/без оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі в електронній системі закупівель згідно з частиною першою статті 10 Закону.
Отже, початком тендеру/спрощеної закупівлі є оприлюднення оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель/оголошення про проведення спрощеної закупівлі.
|
|
06.11.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, підскажіть будь ласка. Чи можна при проведенні відкритих торгів на закупівлю послуг з ремонту, технічного обслуговування та мийки автомобілів зазначати в течнічному завданні:
1. Обсяг послугах ххх нормо-годин для автомобілей імпортного виробництва. Співвідношення вартості послуг до вартості використаних запчастин і матеріалів: 45 відсотки (послуги) до 55 відсотків (запчастини і матеріали).
2. Договір буде укладено на суму очікуваної вартості предмету закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо тендерної документації та предмета закупівлі
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 Закону.
Разом з тим питання щодо визначення предмета закупівлі розглянуто у запиті 1716/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f82b80a2-2a35-4257-8b6a-9b2b1ce2826a&lang=uk-UA
Щодо укладання договору про закупівлю
Відповідно до частини шостої статті 33 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.
Поряд з цим згідно з частиною четвертою статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
|